1Справа № 335/178/23 3/335/266/2023
21 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 12.12.2022 року о 00 год. 18 хв., в м. Запоріжжі, по вул. Незалежної України, 51, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307», д.н.з НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування всіма видами ТЗ, чим порушив п. 2.1. а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України). Правопорушення вчинено повторно протягом року, 12.12.2022 року водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 4 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідно до довідки про доставку, смс-повідомлення про дату і час розгляду матеріалу було доставлено 02.02.2023 року о 14:25:33.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам.
ОСОБА_1 достовірно відомо, що відносно нього складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вказане та відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Як убачається з матеріалів цієї справи, вина ОСОБА_2 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції в Запорізькій області, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи;
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 2 УППП в Запорізькій області сержанта поліції Пахомова О. від 12.12.2022 року;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 453479 від 12.12.2022 року;
- довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики Управляння патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Пазиніч М.; реєстраційною карткою ТЗ;
- архівом порушень.
Враховуючи вищевикладене вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Згідно ст.ст. 23, 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, та вважаю необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид стягнення буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до положень частини першої ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, проте як вбачається із карти ТЗ, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі.
Таким чином, вважаю за неможливим застосувати дану санкцію до транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 в момент вчинення даного правопорушення.
Також, санкція статті передбачає конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Як вбачається із карти ТЗ, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі, що виключає застосування конфіскації.
З урахуванням обставин справи, характеру вчиненого та наслідків, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 40 800,00 грн. з позбавленням права керувати транспортним засобом на сім років без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800,00 грн. з позбавленням права керувати транспортним засобом на сім років, без конфіскації транспортного засобу (отримувач: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; установа банку: Казначейство України (ЕАП); Номер розрахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 496,20 грн. (номер рахунку: UА908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
Відповідно до положень ст. 307 КУпАП, Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня винесення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.О. Макаров