Дата документу 09.02.2023
Справа № 334/5577/22
Провадження № 3/334/468/23
09 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
06.01.2023 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із протоколом серії АА №338076, 08.11.2022 року о 19:20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нестійка хода) поводив себе неадекватно та агресивно, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, на зауваження не реагував, сим порушив громадський порядок.
В судове засідання, призначене на 26.01.2023 року ОСОБА_1 не з'явився з невідомих причин, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Постановою судді від 26.01.2023 року до ОСОБА_1 застосований примусовий привід.
09.02.2023 року ОСОБА_1 доставлений у судове засідання примусовим приводом, надав суду пояснення по суті справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) Європейського суду з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Враховуючи викладене, суд не може самостійно збирати докази для розгляду справи про адміністративне правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення невірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки порушення у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення суперечать диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства. Натомість в його діях вбачається склад іншого адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутності події складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Запорізький апеляційний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін