Справа № 145/157/23
Провадження №1-кп/145/106/2023
Іменем України
"27" лютого 2023 р. смт. Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12022020080000239 від 15 серпня 2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 , переслідуючи мету швидкого збагачення за рахунок вчинення злочину проти власності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та невідворотне настання внаслідок його вчинення майнової шкоди юридичній особі, 13.08.2022 вирішив проникнути до приміщення насосної станції, розташованої на охороняємій території ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр», за адресою: вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницького району Вінницької області, звідки таємно викрасти чуже майно.
Так, 13.08.2022, біля 04:00 год., ОСОБА_4 , розуміючи, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, відповідно до Закону України №2212-ІХ від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, відповідно до Закону України №2263-ІХ від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу через відсутню огорожу, всупереч волі власника, за відсутності визначених законом підстав, проник на охороняєму територію ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр», що розташована за адресою: вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницького району Вінницької області , де шляхом відкручування штаби вхідних дверей, виготовленою кустарним способом - відмичкою, проник до приміщення насосної станції зазначеного товариства.
Надалі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, відшукав та таємно викрав із приміщення насосної станції ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» два статори із мідною обмоткою від електричних двигунів АО потужністю 14 кВт 1500 об/хв. шляхом їх розкомплектування, загальною ринковою вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 6574/22-21 від 19.10.2022 - 27500,00 грн., трубний ключ шириною губок 25 мм., ринковою вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №6442-6449/22-21 від 17.10.2022 - 151,43 грн., трубний ключ шириною губок 20 мм., ринковою вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №6442-6449/22-21 від 17.10.2022 - 98,00 грн., пилку по металу, ринковою вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №6442-6449/22-21 від 17.10.2022 - 48,00 грн., напилок по металу, ринковою вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №6442-6449/22-21 від 17.10.2022 - 32,00 грн., стамеску по дереву, ринковою вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №6442-6449/22-21 від 17.10.2022 - 13,00 грн., а всього на загальну суму 27842,43 грн.
У подальшому, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, яким надалі розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» матеріального збитку на загальну суму 27842,43 грн.
Крім того, ОСОБА_4 , переслідуючи мету швидкого збагачення за рахунок вчинення злочину проти власності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та невідворотне настання внаслідок його вчинення майнової шкоди юридичній особі, 15.08.2022 вирішив повторно проникнути на охороняєму територію ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр», за адресою: вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницького району Вінницької області, звідки таємно викрасти чуже майно.
Так, 15.08.2022, біля 03:00 год., ОСОБА_4 , розуміючи, що Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, відповідно до Закону України №2212-ІХ від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, відповідно до Закону України №2263-ІХ від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу через відсутню огорожу, всупереч волі власника, за відсутності визначених законом підстав, проник на охороняєму територію ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр», що розташована за адресою: вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницького району Вінницької області, де шляхом обрубки сокирою приєднаного до потужного екскаватора Е 2503 кабелю живлення марки КГ4х50, повторно, таємно викрав частину даного кабелю довжиною 58 м., ринковою вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 6442-6449/22-21 від 17.10.2022 - 240,23 грн. за м.п., загальною вартістю 13933,34 грн.
У подальшому, ОСОБА_4 , з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, яким надалі розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» матеріального збитку на загальну суму 13933,34 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив викладене в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся. Також, зазначив, що завдану матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі та просив не позбавляти його волі, а надати іспитовий строк.
Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву в якій просить справу розглянути у їх відсутності.
Представник потерпілого ОСОБА_7 подав суду заяву, в якій просить обвинуваченому призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки він матеріальну шкоду відшкодував добровільно, вони до нього матеріальних та моральних претензій не мають.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст.349 КПК України показами обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, і вважає доведеним пред'явлене обвинувачення, а тому, суд, при дослідженні доказів, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , письмовими поясненнями представника потерпілого ОСОБА_7 та документів, які характеризують особу обвинуваченого і процесуальних документів щодо викраденого майна та проведених експертиз.
При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин, з'ясував, чи немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив учасникам розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у інше приміщення, вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Таокж, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у інше сховище, вчиненій повторно та в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».
Загальні засади призначення покарання, визначені ст.65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Отже, призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що згідно ст.12 КК України є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки, думку представника потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі та не має до нього будь-яких матеріальних претензій, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, звільнивши ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням передбачених ст.76 КК України обов'язків.
Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню покласти на обвинуваченого.
Заходи забезпечення кримінального провадження в тому числі запобіжні заходи щодо обвинуваченого не застовувались.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Долю речових доказів по справі вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395, 532 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України засудженого звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо ОСОБА_4 протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч.1 ст.76 КК України обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчих експертиз в сумі 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 78 копійок.
Арешт накладений ухвалами слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.08.2022 року на тимчасово вилучене майно - скасувати.
Речовими доказами по справі після набрання вироком законної сили розпорядитись наступним чином: два статори від електричних двигунів, заглушку, обмотку кабелю, два трубних ключа, напилок по металу, пилка по металу, стамеска по дереву передані до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику, металевий пристрій для відмикання замків та сокиру, які також передані до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений сторонами виключно з підстав, передбачених ч.2 ст.394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя : ОСОБА_1