Справа № 505/2249/22
Провадження № 2/505/943/2023
23.02.2023 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Івінського О.О.
секретаря судового засідання - Черчел Ю.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-
Позивачка ОСОБА_1 04 вересня 2022 року звернулась до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 та просить визнати за нею, право приватної власності на 23/100 частини житлового домоволодіння з відповідною частиною надвірних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1391 кв.м., який складається з саманного житлового будинку літ. «А» житловою площею 61,2 кв.м., глиноплетевого будинку літ. «Б» житловою площею 37, 4 кв.м., глиноплетевого будинку літ. «В» житловою площею 24,5 кв.м., глиноплетевого будинку літ. «Г» житловою площею 11,9 кв.м., літніх кухонь літ. «З» і літ. «Д», сараїв літ. «з», літ. «М», літ. «Ф», літ. «д», літ. «Е», літ. «Л», літ. «С», літ. «П», літ. «Ж-1», погребу літ. «під Е», вбиралень літ. «Я» та літ. «Ц», огорож № 1-3.
Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали письмову угоду про те, що позивачка придбала, а відповідачка продала їй за 5500,00 доларів США 23/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 (який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується Договором дарування частини житлового домоволодіння від 28.07.2000, який зареєстрований у Котовському МБТІ 11.03.2002 за № 188, та остання зобов'язалась оформити цю угоду в нотаріальному порядку після оформлення речових прав на земельну ділянку за цією ж адресою. Однак, ОСОБА_2 відмовляється оформляти цю угоду в нотаріальному порядку, стверджуючи при цьому, що вона частину вищевказаного будинку продала їй ще в 2018 році, чим виконала на її думку свої зобов'язання в повному обсязі, та йти до нотаріуса їй не має необхідності, що призвело до неможливості оформлення вищевказаної угоди в нотаріальному порядку. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивачка у підготовче судове засідання не з'явилася, просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідачка у підготовче судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу без її участі.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення цього позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 24 вересня 2018 року позивачка придбала у відповідачки ОСОБА_2 23/100 частини житлового домоволодіння з відповідною частиною надвірних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці 1391 кв.м. за 5500,00 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2 від 24.09.2018.
Як вбачається з копії договору дарування частини житлового домоволодіння від 28 липня 2000 року 23/100 частини житлового домоволодіння з відповідною частиною надвірних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці 1391 кв.м. ОСОБА_2 прийняла в дар від ОСОБА_4 .
Отже, в результаті укладення вищевказаної розписки щодо купівлі-продажу спірного житлового будинку позивачка набула право на вказаний вище житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку не посвідчувався та не укладався.
Тому суд вважає, що позивачка була позбавлена можливості належним чином оформити договір купівлі-продажу вищезазначеного житлового будинку.
Відповідно висновку оцінювача СПД ОСОБА_5 від 19.07.2022, оціночна вартість 23/100 частини житлового домоволодіння з відповідною частиною надвірних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 19.07.2022 становить 120000,00 грн.
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.
Цивільне судочинство у відповідності до статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, розпоряджатись, користуватись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У відповідності з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Із наявної у справі письмової розписки про купівлю-продаж 23/100 частини житлового домоволодіння з відповідною частиною надвірних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1391 кв.м., слідує, що сторони домовилися щодо істотних умов договору купівлі-продажу та відбулося їх повне виконання. Позивачка (покупець) сплатила відповідачці (продавцю) кошти в повному обсязі, а відповідачка (продавець) передала їй предмет договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ч. 5 ст. 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не уклала своєчасно договір купівлі-продажу у відповідності із вимогами ст. 657 ЦК України, оскільки була впевнена, що відповідачка ОСОБА_2 виконає свої зобов'язання щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, але фактично між позивачкою та відповідачкою по справі відбувся договір купівлі-продажу вище вказаного нерухомого майна, так як позивачка по справі сплатила обумовлену з відповідачкою вартість нерухомого майна, про що свідчить письмова розписка, та прийняла його: отримала ключі від будинку та почала ним користуватися і розпоряджатися як власник.
Стаття 392 цього ж Кодексу передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно вимог ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання позову відповідачкою не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд знаходить всі підстави для ухвалення за результатами підготовчого провадження рішення про задоволення позову.
На підставі вищенаведеного, ст.ст. 220, 316, 317, 328, 334, 386, 392, 638, 655, 656, 657, 665 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі - продажу 23/100 частини житлового домоволодіння з відповідною частиною надвірних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1391 кв.м., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 вересня 2018 року.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) право власності на майно, а саме, на 23/100 частини житлового домоволодіння з відповідною частиною надвірних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1391 кв.м., який складається з саманного житлового будинку літ. «А» житловою площею 61,2 кв.м., глиноплетевого будинку літ. «Б» житловою площею 37, 4 кв.м., глиноплетевого будинку літ. «В» житловою площею 24,5 кв.м., глиноплетевого будинку літ. «Г» житловою площею 11,9 кв.м., літніх кухонь літ. «З» і літ. «Д», сараїв літ. «з», літ. «М», літ. «Ф», літ. «д», літ. «Е», літ. «Л», літ. «С», літ. «П», літ. «Ж-1», погребу літ. «під Е», вбиралень літ. «Я» та літ. «Ц», огорож № 1-3.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 23 лютого 2023 року.