Справа № 947/3380/23
Провадження № 2/947/1356/23
про закриття провадження у справі та повернення судового збору
27.02.2023 року
Київський районний суд м. Одеси,
головуючий суддя - Куриленко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відмову від позову до ОСОБА_3 , про визнання зобов'язання за договором позики таким, що припинений у зв'язку з його фактичним виконанням,
24 січня 2023 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати зобов'язання за договором позики, укладений 17.03.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською В.О., реєстровий № 96 такими, що припинені у зв'язку з їх фактичним виконанням. Визнати іпотеку за іпотечним договором, укладений 17.03.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською В.О., реєстровий № 97, якою забезпечувалося виконання зобов'язань за договором позики, укладеного 17.03.2021 року, реєстровий № 96, припиненою у зв'язку з виконанням основного зобов'язання. Зняти заборону відчуження квартири під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 52,2 кв.м. та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесні позивачем судові витрати які складаються з: 3220,80 гривень судового збору, 31 830 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 27.01.2023 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Сторони по справі у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, 22 лютого 2023 року представник позивач ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через канцелярію суду надав заяву, в якій просить на підставі ст. 206 ЦПК України прийняти заяву про відмову від позовної заяви та закрити провадження по справі. Вирішити питання про повернення позивачу 50 відсотків судового збору.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про відмову від позову підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Також відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві
Згідно ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Підстав для не прийняття заяви про відмову від позову судом не встановлено, оскільки вказаним правом наділений саме позивач.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Окрім того суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно положень ч.2 ст.133 ЦПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом.
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
В п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 17 жовтня 2014 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснює, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (статті 214, 215 ЦПК України). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір»); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
При вирішенні даного питання суд бере до уваги вимоги п.5 розд. І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (зі змінами та доповненнями) згідно якого ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету і у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпеченням реалізації фінансової політики.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 133, ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відмову від позову - задовольнити.
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_3 про визнання зобов'язання за договором позики таким, що припинений у зв'язку з його фактичним виконанням.
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про визнання зобов'язання за договором позики таким, що припинений у зв'язку з його фактичним виконанням - закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (код ЄДРПОУ 38016923, вул. Черняховського, 6, м. Одеса) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1 610,40 гривень, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 0.0.2825063978.1 від 19.01.2023 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Куриленко О. М.