Справа № 947/23043/22
Провадження № 1-кп/947/629/23
16.02.2023 м.Одеса
Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному проваджені №12022163480000609 від 04.09.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Українка Жовтневого району Миколаївської області, громадянин України, українець, не одружений, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 і захисника - адвоката ОСОБА_5 , призначеного на окрему процесуальну дію,
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на тривалий строк, а також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на спроби переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити новий злочин, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, вчинив умисне кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Адвокат ОСОБА_5 заперечила проти продовження строків дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, на які посилається прокурор, не обґрунтовані. Обвинувачений має постійне місце проживання в Миколаєві, є вимушеним переселенцем, підтримує фактичні шлюбні відносини із жінкою, у який проживає, з якою виховує її малолітню дитину, визнає провину. Потерпіла не має претензій до обвинуваченого і не наполягає на його суворому покаранні. Має батька, який також потребує турботи з боку сина. У зв'язку з наведеним адвокат просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Оскільки він, дуже кається у вчиненому, визнає вину у вчиненому. В умовах ізоляції він не може утримувати родину, відшкодувати потерпілому шкоду.
Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов висновку про те, що необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому суд виходить з наступного.
З обвинувального акту і доданих до нього матеріалів вбачається, що на обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, зібрані певні докази, які суд ще не досліджував.
Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини:
може здійснити дії на спроби переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він не має офіційного джерела прибутку і постійного місця проживання в Одесі, стійких соціальних зв'язків, оскільки перебуває у незареєстрованному шлюбі, є переселенцем;
може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини;
може вчинити інші кримінальні правопорушення, виходячи з образу життя, відсутності легітимного джерела доходів, обвинувачення у вчиненні умисного кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння із застосуванням фізичного насильства щодопотерпілої.
Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів, крім застави, не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Коваль та інші проти України».
Застава, відповідно до ст.183 КПК України не обирається, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , вчинений із застосуванням насильства.
Тому законних підстав для задоволення клопотання сторони захисту про пом'якшення виду запобіжного заходу і про визначення застави, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -
Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 на строк 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 16.04.2023.
Відмовити стороні захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з мотивів, викладених в мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Копію ухвали щодо обвинуваченого відправити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1