"20" серпня 2010 р. Справа № 15/98/10
м. Миколаїв
За позовом: Державного підприємства “Дельта-лоцман”, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Марконі”, 54017, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 24, оф. 5, 6, код ЄДРПОУ 31883013;
про: стягнення 46407,82 дол. США.
Суддя Ржепецький В.О.
Від позивача: Питомець Г.П. довіреність № 4 від 31.12.2009 р.
Від відповідача: не з'явився.
Представники сторін в судове засідання, призначене на 17.08.2010р. з'явились. В судовому засіданні оголошено перерву до 20.08.2010р.
20.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд -
07.06.2010р. Державне підприємство “Дельта-лоцман” звернулось в господарський суд Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Марконі” про стягнення 21778,34 дол. США, з яких: 20191,77 дол. США заборгованості зі сплати канального збору, 554,07 дол. США пені, 988,75 дол. США штрафу.
30.07.2010р. позивачем збільшено позовні вимоги, внаслідок чого він просить стягнути з відповідача у справі: 43488,82 дол. США заборгованості зі сплати канального збору, 1224,09 дол. США пені, 1694,91 дол. США штрафу.
Позовні вимоги ґрунтуються на обставинах неналежного виконання відповідачем умов договору №184/П-07 від 25.12.2007р. в частині сплати за надані послуги.
Відповідачем позов не визнано. При цьому він посилається на той факт, що, фактично, несплаченою залишилась сума податку на додану вартість, а враховуючи положення п. 5.16. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»(з урахуванням змін, внесених Законом України від 04.06.2009р. №1451-VI), п. 11 Положення про портові збори, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2000р., від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
25.12.2007 року між державним підприємством „Дельта-лоцман" (Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Марконі" (Відповідач) було укладено договір № 184/П-07 (далі - Договір). Відповідно до н. 2.1.1. вказаного Договору Позивач по справі взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо (далі - Правила) своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському. Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 2.1.2. Договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього Договору.
Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний робити своєчасну сплату відповідно до умов цього Договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.
Відповідно до ст. З Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади. Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.
Відповідно до ст. 84 КТМ України Кабінетом Міністрів України постановою № 1544 від 12.10.2000 було затверджено Положення про портові збори. Пунктом 18 Положення про портові збори визначено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1 куб. метр об'єму судна за визначеними ставками.
Цією ж постановою встановлено, що за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманського і Херсонського морського каналу з заходженням суден у порти Днінро-Бузький, Миколаїв (морський), Херсон (морський), Очаків, Октябрьськ та причал заводу „Океан", а також без заходження в морські порти (причали), канальний збір сплачується суднами за визначеними ставками державному підприємству "Дельта-лоцман".
Відповідно до п. 2.2.4 відповідач повинен сплачувати рахунки відповідача у терміни, визначені цим договором.
Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється відповідачем на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.
Відповідно до п. 5.4. Договору, „Агент" несе повну матеріальну відповідальність перед „Підприємством" за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ.
Як витікає з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач на підставі заявок ТОВ „Марконі" в квітні та травні 2010 року надав послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання руху суден та право проходження Бузько-Днінровсько-лиманським каналом в обидві сторони суднам МАКІА К (Панама), АМТ0МІS А (Ліберія), МАОНПМ РОWER (Маршалові острови), ANDRA (Сент-Вінсент і Гренадіни), КЕFАN-F (Камбоджа), OSМАN ВЕY (Туреччина), ВЕSІКТАS СНЕМРION (Туреччина), LIVADIA (Мальта), SAMHO TRITON (Корея), ANASTASIA (Багами), SAMHO FAMILY (Панама), RITA BR (Італія), ATAGUN (Мальта), KEMAL KA (Туреччина), які знаходились під агентуванням відповідача.
Для оплати наданих послуг у квітні-травні 2010 року відповідачу було виставлено відповідні рахунки. Заборгованість за цими рахунками станом на день подання позову становить 43448,82 дол. США.
Розглядаючи даний спір, господарський суд зазначає, що предметом спору є невиконання (неналежне виконання) відповідачем умов договору стосовно сплати за надані послуги.
При цьому підставність (безпідставність) включення до суми сплати за договором сум ПДВ господарським судом не розглядається з огляду на таке.
Відповідно до п. 4.2. договору, оплата проводиться агентом наступним чином: до подання заявки «Агент»здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані «Підприємством»на підставі цієї заявки; остаточний розрахунок здійснюється «Агентом»на протязі п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках.
Зазначені положення договору з урахуванням вимог ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України, є такими, що погоджені сторонами та обов'язковими до виконання. З чого витікає, що незгода відповідача у справі з порядком визначення ціни договору є такою, що зазначеним нормам закону не відповідає, а умисне неналежне виконання відповідачем договору в цій частині розповсюджує на останнього дію положень ст. 610, 611, 612 ЦК України.
Така незгода відповідача, яку висловлено ним, зокрема, в листі від 19.05.2010р. (а.с. 102 т. 1) є обставиною, яка може свідчити про наявність підстав, визначених ст. 651 ЦК України для зміни або розірвання договору.
В той же час, матеріали справи та пояснення відповідача не містять посилань на відповідні дії останнього, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено та сторонами не оспорюється, що позивачем договір в частині надання послуг, про які йдеться в позові, виконано, унеможливлює зменшення суми, яка підлягає сплати за ці послуги, в тому числі, на суму ПДВ.
Крім того, відмова відповідача від сплати виставлених позивачем рахунків, як витікає з матеріалів справи (а.с. 102 т. 1) є умисною, що з урахуванням вимог ч.1 ст. 614 ЦК України, є підставою відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з п. 5.3. Договору в разі порушення взятих на себе за Договором зобов'язань відповідач за вимогою позивача несе перед останнім відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як витікає розрахунків, наданих позивачем, обґрунтованість яких відповідачем не спростована, сума пені складає 1224,09 дол. США, штрафу - 1694,91 дол. США.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Марконі” (54017, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 24, оф. 5, 6, код ЄДРПОУ 31883013) на користь Державного підприємства “Дельта-лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003) заборгованість в розмірі 46407,82 дол. США, що еквівалентно 367066,06грн., з яких: 43448,82 дол. США заборгованості зі сплати канального збору, 1224,09 дол. США пені, 1694,91 дол. США штрафу, крім того 464,08 дол. США держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя В.О.Ржепецький