Справа № 11 - 640/2010 року Головуючий у 1-й інстанції Каліновська Е.І.
Категорія: ч.2 ст. 365 КК України Доповідач : Гавриш В.М.
Іменем України
2010 року серпня місяця „ 25 ” дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Гавриша В.М.
суддів Бурда К.І. Денисенко Л.М..
за участю прокурора Гриня Н.Г.
захисника-адвоката ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Кременчука Могильчука О.Ю. на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 травня 2010 року
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, на підставі ст. 281 КПК України, направлена прокурору м. Кременчука для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що являючись інспектором патрульної служби - кінолог 1-го взводу патрульної служби батальйону патрульної служби, підпорядкованого Кременчуцькому міському управлінню ГУМВС України в Полтавській області, маючи звання сержанта міліції, в м. Кременчуці вчинив перевищення службових повноважень, яке супроводжувалось насильством, з застосуванням болісних прийомів, що образили особисту гідність потерпілого при наступних обставинах.
Так, 20 червня 2008 року ОСОБА_3 разом з інспектором патрульної служби старшим сержантом міліції ОСОБА_5 патрулював маршрутом ПП № 41 вздовж вулиці Київська в м. Кременчуці. Біля 23 год. 30 хв. патруль в складі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виявили порушення громадського порядку на зупинці громадського транспорту «Автопарк», біля магазину «Сударь» по вул. Київській в м. Кременчуці, яке виразилось у тому, що потерпілий ОСОБА_2, разом з ОСОБА_6, сиділи на спинці лавки зупинки у зв'язку з чим, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 наказали потерпілому і ОСОБА_6 представитися та пред'явити документи, що посвідчують їх особистість.
Оскільки у потерпілого ОСОБА_2 були відсутні документи, які посвідчують особу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 наказали йому пройти з ними до приміщення Автозаводського РВ Кременчуцького МУ ГУМВС, щоб встановити його особу, але прохання ОСОБА_2 почекати дружину, яка пішла в магазин « Сударь », ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не задовольнили, а наказали йому витягнути руки вперед.
Після виконання потерпілим цих вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заламали руки потерпілому за спину, при цьому ОСОБА_5 схопив ОСОБА_2 за ліву руку, а ОСОБА_3 за праву руку, однак, у зв'язку з такими діями працівників міліції потерпілий ОСОБА_2 почав викручуватися за для непокори.
В цей час у ОСОБА_3 виник намір направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, а тому доводячи свій злочинний намір до кінця, обвинувачений, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, хибно усвідомлюючи інтереси служби, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 12 - 14 Закон України « Про міліцію », яким регламентовано застосування спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, умисно, без попередження про їх застосування, у присутності ОСОБА_6, принижуючи особисту гідність потерпілого ОСОБА_2 умисно наніс 5 ударів останньому в область голови та нижньої третини правого плеча спецзасобом - гумовою палицею ГП 73-м.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 22 від 10 лютого 2009 року потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді:
• закритого перелому нижньої третини правого плеча з пошкодженням променевого нерва, забоєм м'яких тканин нижньої третини правого плеча, розповсюдженим набряком та крововиливом від нижньої третини плеча до променевого суглобу, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критеріях тривалого розладу здоров'я та стійкої втрати загальної працездатності до 1/3;
• закритої черепно-мозкової травми - струс головного мозку, забій м'яких тканин потиличної області, садна голови та обличчя, які кваліфікуються в сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Зазначені дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковано за ст. 365 ч.2 КК України, як перевищення службових повноважень, яке супроводжувалося насильством, застосуванням болісних прийомів, що образили особисту гідність потерпілого, але без ознак катування.
Направляючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, суд послався на те, що потерпілим ОСОБА_2 було заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування в зв'язку з тим, що громадянин ОСОБА_5 також повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки скоїв відносно нього умисний злочин спільно з ОСОБА_3
Суд зазначив, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 від 7 травня 2009 року в матеріалах справи відсутня, надана суду уже після дослідження матеріалів справи, що викликає сумніви суду щодо її достовірності.
Зазначена постанова оскаржувалася потерпілим до Крюківського районного суду м. Кременчука, але цим судом не прийнято рішення по суті, з посиланням на те, що вирішення питання щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 365 КК України відноситься до компетенції суду в провадженні якого перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3
На думку суду, досудове слідство проведено поверхово, однобічно, а тому залишилися не досліджені або досліджені поверхово обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а в судовому засіданні зазначені недоліки усунути не можливо.
З метою усунення неповноти досудового слідства, при проведенні досудового слідства суд, вважає за необхідне, провести відтворення обстановки та обставин скоєння злочину за участю ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_5 та свідків, а в разі виявлення протиріч в показаннях потерпілого, підсудного та ОСОБА_5 провести очні ставки між ними з метою їх усунення, розширити коло свідків з числа очевидців, детально допитати їх по обставинам злочину, а також оперативно-розшуковими мірами встановити місце знаходження свідків, зазначених в додатку до обвинувального висновку.
В апеляції помічника прокурора м. Кременчука Могильчука О.Ю. на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 травня 2010 року ставиться питання про скасування постанови суду та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд, оскільки слідчим під час досудового слідства проводилися вказані в постанові суду слідчі дії, вживалися всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного розслідування справи.
Прокурор звертає увагу на те, що 11.02.2010 року згідно постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури м. Кременчука про відмову в порушенні кримінальної справи - направлено за підсудністю до Крюківського районного суду м. Кременчука. Відповідно до постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.04.2010 року провадження по справі за скаргою ОСОБА_2 - закрито. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 та його представник пояснили, що вони не мають наміру і не будуть оскаржувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.05.2009 року, тобто вони погодилися зі змістом постанови стосовно ОСОБА_5 тому підстави до її скасування відсутні.
Також помічник прокурора зазначає, що згідно ст.315-1 КПК України, з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя - постановою вправі доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії для усунення виявлених протиріч, а тому кримінальна справа судом направлена необгрунтовано та безпідставно.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Гриня Н.Г. щодо скасування постанови суду, вислухавши потерпілого ОСОБА_2 та його представника Савельєва М,В., а також обвинуваченого ОСОБА_3, які заперечували проти апеляції прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції, виходячи з наступного.
По справі достовірно встановлено, що 20 червня 2008 року потерпілому ОСОБА_2 в м. Кременчуці при затримання працівниками БПС при КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та тілесні ушкодження середньої тяжкості.
За фактом перевищення своїх службових повноважень цими працівниками, а також вбачаючи в їх діях ознаки злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України тільки 17 грудня 2008 року була порушена кримінальна справа.
/ т. 1 а. с. 1 /
До порушення кримінальної справи, за даним фактом неодноразово відмовлялося в порушення кримінальної справи, зазначені постанови визнавалися незаконними, однак вказівки заступника прокурора м. Кременчука та самого прокурора м. Кременчука вперто не виконувалися.
/ т. 1 а. с. 78, 80, 91, 93, 95, 113, 126, 131 /
Одночасно за даним фактом неодноразово проводилися службові розслідування, за наслідками яких, встановлені з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_3 непрофесійні дії, які призвели до отримання громадянином ОСОБА_2 тілесних ушкоджень під час його затримання, що заслуговує притягнення їх до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з органів МВС України.
/ т. 1 а. с. 51-55, 98 - 101, 144-151 /
Після проведення слідчих дій по справі, в тому числі допиту потерпілого, свідків, підозрюваних, а також відтворення обстановки та обставин події злочину з участю потерпілого ОСОБА_2 і отримавши висновки судово-медичних експертиз та додаткової комісійної судово-медичної експертиз, органи досудового слідства, приймаючи рішення щодо доведеності чи не доведеності вини особи у вчиненні злочину, зобов'язані були виходити з вимог кримінально-процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 67, 130 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивована, а докази, керуючись законом, слід оцінювати за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та мати на увазі, що ніякі докази не мають наперед встановленої сили.
Між тим, при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справі стосовно ОСОБА_5 від 7 травня 2009 року, слідчим зазначені вимоги закону не виконані.
Мотивувальна частині цієї постанови не містить аналізу всіх встановлених по справі обставин, слідчим не наведено будь-яких мотивів за яких він відкидає певні докази по справі, а на яких конкретно доказах ґрунтується його висновок щодо відсутності в діях ОСОБА_5 суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України.
/ т. 4 а. с. 112 /
Виходячи з наведеного, висновок місцевого суду про невідповідність вимогам чинного законодавства згаданої постанови від 7 травня 2009 року відносно ОСОБА_5 є вірним, як і вірним є висновок в тому, що така постанова не ґрунтується на сукупності всіх доказів, зібраних по справі, а фактично їм суперечить.
Не позбавлене підстав і твердження суду щодо самої можливості прийняття такого процесуального рішення слідчим в рамках розслідування цієї кримінальної справи, оскільки учасники процесу, а тому числі в апеляційній інстанції, категорично заперечують її наявність станом на 7 травня 2009 року, при виконанні вимог ст.ст. 217, 218-220 КПК України.
Колегія суддів також вважає обгрнутованим твердження суду щодо невиконання досудовим слідством вимог ст. 22 КПК України, оскільки, як зазначалося раніше, неодноразові вимоги прокурора, при скасуванні попередніх постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, в повному обсязі не виконані.
Так, прокурор вимагав достовірно встановити чи був зареєстрований факт затримання ОСОБА_2, чи порушували громадський порядок ОСОБА_2 та ОСОБА_6, чи складалися на їх ім'я відповідні протоколи про адміністративне правопорушення, чи притягалися вони до адміністративної відповідальності.
Між тим, зазначені обставини залишилися не з'ясованими, а юридична оцінка цим обставинам не дана, в той час коли це має істотне значення з точки зору вірної оцінки дій, як потерпілого, так і правоохоронців, в тому числі ОСОБА_5
З огляду на неповноту і поверховість з'ясування цих обставин, убачається постанова слідчого щодо відсутності в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 371 ч. 1 КК України від 7 травня 2009 року постановленою передчасно та такою, що теж не відповідає вимогам ст. 67, 130 КПК України. / т. 3 а. с. 258 /
Більше того, із матеріалів справи убачається, що у обвинуваченого ОСОБА_3 26 червня 2008 року виявлені легкі тілесні ушкодження, які, згідно його заяв, йому заподіяв потерпілий ОСОБА_2, а за висновком судово-медичного експерта, не виключено, що зазначені тілесні ушкодження заподіяні в строк і при вказаних ОСОБА_3 обставинах. / т. 1 а. с. 44 /
За таких підстав, органам досудового слідства обов'язково слід встановити правомірність затримання потерпілого ОСОБА_2, з врахуванням встановленого, дати юридичну оцінку діям потерпілого та свідка ОСОБА_6
Твердження прокурора проте, що потерпілий погодився з висновками досудового слідства відносно ОСОБА_5 не відповідає дійсності та спростовується його заявами, поясненнями, тому числі в апеляційній інстанції, оскільки ОСОБА_2 погоджується з висновками постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 23 квітня 2010 року, але категорично заперечує проти рішення слідчого від 7 травня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно першого.
Нарешті вірним є висновок суду, щодо необхідності проведенні відтворення з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5, оскільки вони проведені вочевидь формально, без з'ясування істотних обставин по справі про що свідчать висновки додаткових комісійних судово-медичних експертиз.
/ т. 2 а. с. 73-77, 104 -108 /
З врахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції прокурора, а також до скасування постанови місцевого суду та зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України колегія суддів, -
Апеляцію помічника прокурора м. Кременчука залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 травня 20010 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 прокурору м. Кременчука для проведення додаткового розслідування - без змін.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Гавриш В.М. Бурда К.І. Денисенко Л.М.