Справа № 11-599 2010 р.
Категорія ст.125 ч.2 КК України Н.Т. Головуючий у 1 інстанції Бугрій В.М.
Доповідач Бурда К.І.
2010 року серпня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - Куліша В.М.
суддів: Тараненка Ю.П., Бурди К.І.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 червня 2010 року.
Цим вироком,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с.Полузір”я Новосанжарського району Полтавської області, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, приватний підприємець, раніше не судимий,
засуджений за ст.125 ч.2 КК України на 160 годин громадських робіт.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель с.Полузір”я Новосанжарського району Полтавської області, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, працюючий на будівництві фірми «Мадо», раніше не судимий,
засуджений за ст.125 ч.1 КК України на 120 годин громадських робіт.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель с.Козуби Новосанжарського району Полтавської області, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює трактористом ТОВ «Дукла», раніше не судимий,
засуджений за ст.125 ч.1 КК України на 120 годин громадських робіт.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 527 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, 1500 грн. судових витрат за послуги адвоката, а всього 2527 грн.
Згідно із вироком суду засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винуватими в тому, що 07 червня 2009 року приблизно о 00 год. 30 хв. біля приміщення кафе-магазину с.Полузір”я Новосанжарського району Полтавської області між ними на грунті неприязних стосунків спочатку виникла сварка, що переросла в бійку. В результаті цієї бійки ОСОБА_1 умисно кулаками та ногами наніс удари ОСОБА_2 в різні частини тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, припухлості м'яких тканин спинки носа, перелому кісткової спинки носа, набряку нижнього віка правого ока, гематоми навколо лівого ока з переходом на щоку, саден на лівому оці та спинці носа, забою м'яких тканин грудної клітини зліва, двох крововиливів на лівому стегні та пальці лівої кисті, відламу ділянки 1 і 2 нижніх зубів зліва.
В свою чергу ОСОБА_2 умисно кулаками та ногами наніс декілька ударів по тілу ОСОБА_1, заподіявши легкі тілесні ушкодження, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров”я у вигляді саден правого передпліччя, лівого колінного суглобу, крововиливу правого голеностопного суглобу, припухлості м яких тканин 1-го пальця правої кисті.
ОСОБА_3 також умисно кулаком наніс два удари в голову ОСОБА_1, заподіявши легкі тілесні ушкодження, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров”я у вигляді двох саден на середині тім”яно-потиличної частини голови.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі, оскільки тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не наносив.
В апеляції засуджений та потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, стягнути з ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Засуджений та потерпілий ОСОБА_1 вирок не оскаржив.
Відносно ОСОБА_2 вирок не оскаржується і апеляція не подавалась.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підтримку своїх апеляцій, засудженого ОСОБА_1, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що підстав для їх задоволення немає.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров”я потерпілого, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілому, ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених доказах, які детально наведені у вироку.
Засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оспорюють фактичні обставини справи.
Доводи апеляції ОСОБА_3, що він ніяких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 не наносив, спростовуються показаннями останнього, який пояснив суду, що між ними трьома засудженими на грунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла спочатку сварка, а потім бійка, при цьому ОСОБА_2 наносив йому удари ногою, а ОСОБА_3, що підійшов до них, вдарив його рукою по голові. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що спочаку не хотів притягувати до відповідальності засуджених, тому в своїх первинних поясненнях вказував, що тілесні ушкодження йому наносив ОСОБА_2, а вже коли останній звернувся до суду про притягнення його до кримінальної відповідальності, тоді і він звернувся до суду зі скаргою про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які нанесли йому тілесні ушкодження.
При проведенні відтворення обстановки та обставин події злочину, ОСОБА_1 пояснив та показав яким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нанесли йому тілесні ушкодження (а.с.112-116).
За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров”я у вигляді двох саден в тім”яно - потиличній області по центру, садна на правому передпліччі, крововиливу на правому гомілкостопному суглобі, що утворились від дії тупих предметів, саден на правому та лівому передпліччі, на лівому колінному суглобі, що утворились можливо і від пальців рук людини або з похожими за характеристикою предметами. В протоколі відтворення обстановки та обставин події злочину ОСОБА_1 вказує на локалізацію та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, що частково не суперечить об'єктивним судово-медичним даним відносно заподіяних йому тілесних ушкоджень (а.с.124-125)
Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував, що коли він відтягнув ОСОБА_1 до паркану, де між ними відбулась сварка, до них підходив і ОСОБА_3.
Пояснення ОСОБА_3 про те, що під час штовханини біля паркану ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній міг вдаритись потилицею об паркан, є неспроможними, так як не відповідають даним приведеної вище судово-медичної експертизи ОСОБА_1 та показанням свідків, очевидцям події.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що бачила як ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_1 і розпочалпсь сварка. Вона хотіла втрутитись, але її хтось відштовхнув і вона впала. Потім бачила як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли виясняти стосунки.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що в результаті сварки та бійки, ОСОБА_3 вдарив по голові ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_7 також поясняла, що в той час коли ОСОБА_2 штовхнув від присутніх до паркану ОСОБА_1 та вдарив його, ОСОБА_3 також кудись відходив.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_1 легке тілесне ушкодження, а тому правильно кваліфікував його дії за ст.125 ч.1 КК України.
Дії ОСОБА_1 за ст.125 ч.2 КК України та ОСОБА_2 за ст.125 ч.1 КК України також правильно кваліфіковані судом першої інстанції.
Покарання винним призначене у відповідності з вимогами ст.65 КК України.
Доводи апеляції ОСОБА_2 про неправильність стягнення судом з ОСОБА_1 розміру моральної шкоди не знайшли свого підтвердження, оскільки суд в достатній мірі врахував заподіяні йому психічні страждання та обставини, що привели до цих страждань.
Будь-яких даних, які б свідчили про допущені судом порушення кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, не встановлено.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 червня 2010 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3 залишити без зміни.
Куліш В.М. Тараненко Ю.П. Бурда К.І.