Провадження № 11-кп/821/245/23 Справа № 712/7938/22 Категорія: ст.331 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
22 лютого 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання за участі: прокурора захисникаОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси виділені матеріали кримінального провадження №12022255330001077 від 09.08.2022, №12022250310002107 від 11.09.2022 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 09 лютого 2023 року, якою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 09 лютого 2023 року по 09 квітня 2023 року, включно, з визначенням розміру застави та покладенням, у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України ,-
У провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебувають матеріали кримінального провадження №12022255330001077 від 09.08.2022, №12022250310002107 від 11.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні 09 лютого 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси продовжено відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 09 лютого 2023 року по 09 квітня 2023 року, включно. Одночасно визначено обвинуваченому ОСОБА_9 заставу у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 грн. та покладено, у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Продовжуючи ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 закінчується 25 лютого 2023 року, тоді як завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо.
Місцевий суд зважив на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі до восьми років, а тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні. Тяжкість покарання також збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Тоді як на обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від правосуддя, судом надано оцінку особі обвинуваченого, який раніше судимий; тяжкими захворюваннями не страждає; до затримання не працював; є неодруженим; на утриманні дітей не має та який не має міцних соціальних зв'язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки і ухилення від явки до суду. Крім того, суд вважав, що прокурором доведено також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважав їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та обвинуваченим не доведено.
В свою чергу, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважав за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_8 заставу у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку. Окрім того, суд вважав за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; докласти зусиль до пошуку роботи; не спілкуватися, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їх участі при проведенні слідчих дій.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 09 лютого 2023 року, змінивши йому міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт з носінням електронного браслету.
В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, яка не відповідає ст.177 КПК України.
Вказує, що вирішуючи клопотання прокурора, суд не надав належної оцінки його соціальним зв'язкам, а саме, що він одружений з 2015 року, а також має тяжке захворювання «Гепати С».
Заслухавши доповідь судді, думки захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_7 , яка просила апеляційну скаргу задовольнити з наведених в ній підстав, прокурора ОСОБА_6 про залишення апеляційної скарги без задоволення, вивчивши матеріали провадження, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями ст.199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , в порядку ст.331 КПК України, було враховано норми КПК України та в повній мірі обґрунтовано своє рішення щодо необхідності продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження. При продовженні обвинуваченому ОСОБА_8 зазначеного запобіжного заходу місцевим судом також враховано практику Європейського суду з прав людини.
Із виділених матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України, одне з яких, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_8 скеровано до суду, однак завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо, тоді як строк дії зазначеного запобіжного заходу закінчується 25 лютого 2023 року. При цьому ОСОБА_8 раніше судимий, тяжкими захворюваннями не страждає, до затримання не працював, неодружений, немаючий на утриманні дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
При цьому, прокурором доведено наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та відсутності можливості застосування щодо ОСОБА_8 альтернативних запобіжних заходів, які не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку і запобігти ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування.
На думку колегії суддів, обрання обвинуваченому ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, є необґрунтованим та невиправданим.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, яка не відповідає ст.177 КПК України.
На думку колегії суддів дані доводи ОСОБА_8 є неприйнятними, оскільки продовжуючи обвинуваченому даний запобіжний захід, місцевим судом враховано норми КПК України та практику Європейського суду з прав людини, про що вмотивовано зазначено в оскаржуваному рішенні.
З врахуванням фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , недостатніми, на думку колегії суддів, для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього є його доводи про те, що він одружений з 2015 року, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними.
Необґрунтованими на думку колегії суддів є доводи ОСОБА_8 про його тяжке захворювання «Гепати С», оскільки інформація про те, що обвинувачений ОСОБА_8 за станом здоров'я не може утримуватися під вартою в матеріалах справи відсутня та стороною захисту не надана.
Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду, не здобуто даних, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.
З огляду на наведене, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_8 з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та скасування оскаржуваної ухвали суду, на думку колегії суддів, відсутні.
Керуючись ст.ст.183, 199, 331, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати , -
Ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 09 лютого 2023 року, якою щодо ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 09 лютого 2023 року по 09 квітня 2023 року, включно, з визначенням розміру застави та покладенням, у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді