Провадження № 33/803/89/23 Справа № 193/47/22 Суддя у 1-й інстанції - Томинець О. В. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
23 лютого 2023 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Бадалян Н.О., за участю захисника Вязанкіної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника на постанову судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік ,-
Згідно постанови, 26.12.2022 р. о 22 год. 02 хв. водій ОСОБА_1 керував по вул. Татарця, 21 «А» в с. Вишневе Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, визначеного в результаті проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер» алкотестер 6820, результат огляду якого показав 1,46 проміле. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову судді першої інстанції, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки надійшов до суду після відповідних запитів, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 251 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння з використанням технічних засобів проводився з порушенням. Газоаналізатор DRAGER ALCOTEST №6820 востаннє проходив перевірку 29 березня 2021 року, тобто з порушенням встановленого в інструкції шестимісячного строку. Крім того, DRAGER ALCOTEST №6820 не внесений до «Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення», не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. В судове засідання ОСОБА_1 судом не викликався, справу було розглянуто без його участі, що є порушенням права на захист. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №290893 від 26.12.2021 р., з якого вбачається, що 26.12.2022 о 22 год. 02 хв. водій ОСОБА_1 , керував по вул. Татарця, 21 «А» в с. Вишневе Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21063», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, визначеного в результаті проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер» алкотестер 6820, результат огляду якого показав 1,46 проміле. Водій ОСОБА_1 пройшов у встановленому порядку огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу. Роздруківкою з DRAGER ALCOTEST №6820, прилад ARHF-0016, з якого вбачається, що 26.12.2021 о 23:31 було виконано тест за № 686 на алкоголь ОСОБА_1 , який показав результат 1,46 %. Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, - DRAGER ALCOTEST №6820, прилад ARHF-0017, за результатом проведеного огляду якого встановлено позитивну пробу на алкоголь, яка склала 1,46 проміле, з таким результатом ОСОБА_1 був згодний, про що свідчить підпис останнього у акті. Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 26.12.2021 о 23:30, в АДРЕСА_2 , вони були запрошені в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 , який у їхній присутності пройшов медичний огляд за допомогою приладу «Драгер», для визначення стану сп'яніння, який показав 1,46 проміле. Відеозаписам здійсненим з бодікамери поліцейського.
Доводи апелянта про неправомірне використання при огляді Alcotest Drager 6820, є безпідставними.
Так, згідно з п.п.1,3 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори "Drager Alcotest", реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Газоаналізатори "Drager Alcotest" сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Доводи апелянта про те, що результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння мають бути визнані недійсними через те, що DRAGER ALCOTEST №6820 востаннє проходив перевірку 29 березня 2021 року, тобто з порушенням встановленого в інструкції шестимісячного строку, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС/МОЗ від 09 листопада 2015 року №1452/735, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, у тому числі і Alcotest Drager №6820, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1324-VII від 05.06.2014 року міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 року і становить 1 рік.
Всім вказаним вимогам Alcotest Drager №6820 відповідає, останню повірку зазначений технічний засіб пройшов 29.03.2021 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи роздруківка результатів приладу «Драгер», огляд ОСОБА_1 був проведений 26.12.2022 року, тобто в межах допустимого строку, міжповірочний інтервал складає 1 рік.
Отже, використання медичних виробів газоаналізатора Alcotest Drager №6820, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що у свою чергу підтверджує вірність результатів вимірювання.
Окрім того, даний огляд проводився за згодою ОСОБА_1 доказів на підтвердження того, що останній вимагав надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Drager Alcotest 6820, за допомогою якого проходився огляд на стан сп'яніння, безпосередньо перед проведенням огляду, у матеріалах справи не міститься.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи захисту щодо визнання відеозапису неналежним доказом, оскільки для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. На відеозаписі зафіксовано керування транспортним засобом та факт відмови водія від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою особоюз дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про слухання справи судом першої інстанції за відсутністю ОСОБА_4 , апеляційний суд зазначає, що вони не заслуговують на увагу.
Як слідує з матеріалів справи, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було під особистий підпис повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 19 січня 2022 року о 10 год. 00 хв. у Софіївському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Крім того, суд першої інстанції неодноразово повідомляв захисника та ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи. Захисником до суду направлялись заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, які прийняті суддею до уваги при ухваленні постанови.
Тому, у суду першої інстанції були всі законні та обґрунтовані підстави розглянути справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захиснику була надана можливість надати докази, прийняти участь в дослідженні доказів, дати пояснення, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо.
Апеляційний суд звертає увагу, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
При цьому, з'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 30 січня 2020 року (справа №482/9/17).
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На підставі вище зазначеного, апеляційні доводи про порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП, на переконання апеляційного суду, є безпідставними.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. З врахуванням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суддя першої інстанції правильно дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП).
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували про істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Постанову судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя