Справа № 686/21047/22
Провадження № 1-кп/686/628/23
24 лютого 2023 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч.2, ч.4. ст. 186 КК України, ОСОБА_10 за ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст. 307, ч.4 ст. 186 КК України,
встановив:
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20 січня 2023 року щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 під час судового розгляду було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 18 березня 2023 року включно. До спливу цього строку судове провадження завершити не представляється можливим.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку тримання під вартою суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Крім того, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 за ч. 2, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 за ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст. 307 та ч.4 ст. 186 КК України, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені є раніше засудженими особами, на теперішній час їм висунуто обвинувачення у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, розгляд якого триває, до затримання вони офіційно працевлаштованими не були, тож в них відсутні стійкі соціальні зв'язки, у зв'язку з чим існують ризики переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків та перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином і можливість продовження злочинної діяльності, клопотання прокурора підтримав представник потерпілого.
Обвинувачені та їх захисники заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Просили змінити щодо обвинувачених запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що дію обраного щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити. Підстав для зміни обвинуваченим міри запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, на цей час суд не вбачає.
При цьому суд враховує, що ризики, які були доведені прокурором в суді при обранні обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, не зменшились.
Так, ОСОБА_9 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 186 КК України, які зокрема відносяться до тяжких корисних злочинів, у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_9 , за місцем реєстрації не мешкав, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше судимий за аналогічні злочини, тож висновків не зробив та на шлях виправлення не став, що свідчить можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Тож, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Що стосується ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні злочину за ч.4 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких корисних злочинів, то суд зазначає, що у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_10 , офіційно не працевлаштований, неодружений, за місцем реєстрації не мешкав. Отож, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки та законні джерела існування, що свідчить про можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Тож, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Що стосується ОСОБА_11 який обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 307 та ч.4 ст. 186 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, то суд зазначає, що у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_11 , неодноразово судимий за вчинення насильницьких та корисливих злочинів, проте відповідних висновків не зробив та на шлях виправлення не став, офіційно не працевлаштований, неодружений. Тож, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки та законні джерела існування, що свідчить про можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Отже, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та що такий захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень у справі.
Також, враховуючи, що усім обвинувачених інкримінується вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, то відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, суд вважає за недоцільне визначати заставу.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Керуючись ст.ст. 331 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 24 квітня 2023 року включно.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 24 квітня 2023 року включно.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 24 квітня 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1