Справа № 444/159/23
Провадження № 2/444/311/2023
(ЗАОЧНЕ)
22 лютого 2023 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 додаткових витрат на дитину. Просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 23 350,00 грн. з підстав зазначених у позові.
Позивачка в судове засідання не прибула, однак надала заяву у якій просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 11675,00 грн. Справу просить розглядати у її відсутності. Просить позов задоволити.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 26.01.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням /викликом/ сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, заяв про відкладення судових засідань, відзиву на позовну заяву. Також ним не подавалися на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання , не з'явився в судове засідання без повідомлення причин , що згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подав відзив , суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у її відсутності та без участі відповідача та про постановлення заочного рішення у справі.
Дослідивши усі матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно із ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з частинами першою-другою статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
За вимогами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, яка є першим і основним міжнародно-правовим документом, присвяченим широкому спектру прав дитини, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Отже, виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.
Пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за №3 звернув увагу на те, що стягненню підлягають не тільки фактично зазнані додаткові витрати на утримання дитини, а і передбачувані додаткові витрати, викликані особливими обставинами, тому їх необхідно визначати в твердій грошовій сумі.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 09.11.2021 року.
Від спільного подружнього життя мають двоє дітей:
- дочку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
які проживають з матір'ю.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 07.10.2021 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області, паспорт громадянина України документ № НОМЕР_3 , виданий 06.03.2019 органом 4628, РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на неповнолітніх дітей, а саме дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 (три тисячі) грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 09.09.2021 року і до досягнення дітьми повноліття, що видно з копії даного рішення в матеріалах справи (а.с.15-16).
Звертаючись до суду із вимогою про стягнення додаткових витрат на дитину - сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка просить стягнути з відповідача витрати на стоматологічні послуги.
На підтвердження додаткових витрат необхідних на стоматологічні послуги позивачкою подано фіскальний чек про оплату ФОП ОСОБА_5 (стоматологічний кабінет) від 17.10.2022 року на загальну суму 23350,00 грн. (а.с.11).
Вказаний доказ є належним та достатнім для висновку про те, що лікування сина сторін є викликано особливими обставинами та є необхідним за рекомендацією лікаря.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог у вказаній частині, а тому з відповідача підлягає стягненню 11675,00 грн., тобто половина вартості передбачуваних додаткових витрат необхідних на стоматологічні послуги.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь держави підлягає стягненню 1073,60 грн. судового збору.
На підставі ст.ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 264, 265, 274-275,279 ЦПК України, керуючись ст.ст.180-185 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Рава-Руська, Жовківського району Львівської області, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області, паспорт громадянина України документ № НОМЕР_3 , виданий 06.03.2019 органом 4628, РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання дитини- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 11 675 (одинадцять тисяч шістсот сімдсят пять) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Рава-Руська, Жовківського району Львівської області, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в користь держави 1073,60 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо Львівському апеляційному суду.
Повний текст рішення складено 22.02.2023 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.