461/988/23
1-кп/461/346/23
23.02.2023 м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Львові кримінальне провадження № 22023140000000007 від 12.01.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свердловськ (т.н. м. Довжанськ) Луганської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України,-
ОСОБА_4 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час дії в Україні воєнного стану, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Довжанськ Луганської області та беручи з 24.02.2022 участь в діяльності незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, керуючись ідеологічним мотивом, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, виконував завдання, пов'язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, а також застосовував стрілецьку зброю гвинтівку Мосіна-Нагана та автомат Калашникова (АК-74) та виконував обов'язки із забезпечення різних видів та форм бою.
У такий спосіб ОСОБА_4 , ігноруючи свій громадянський обов'язок, передбачений Конституцією України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи добровільно з усвідомленням негативних наслідків своїх дій та на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, 24.02.2022 перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, чим вчинив державну зраду.
Також, ОСОБА_4 ,будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Луганської області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ЛНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, 24.02.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Довжанську Луганської області, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ЛНР» у м. Довжанськ Луганської області, вступив до її лав, отримав військове обмундирування, стрілецьку зброю і боєприпаси до неї, та з цього часу до 14.09.2022 брав участь у діяльності вказаної терористичної організації, виконуючи завдання, пов'язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України та забезпеченням різних видів та форм бою.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Луганської області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ЛНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, 24.02.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Довжанську Луганської області, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ЛНР» у м. Довжанську Луганської області, де вступив до її лав у складі не передбаченого законом збройного формування - 3 відділення снайперів 202 стрілецького полку «Народної міліції», та з цього часу до 14.09.2022 брав участь у діяльності вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації.
При цьому, ОСОБА_4 , вступаючи до вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ЛНР», був достовірно обізнаний, що воно належить до збройних формувань, а саме: має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у протистоянні збройній агресії російської федерації та керованих нею терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», та ставить перед собою специфічні завдання.
Крім того, ОСОБА_4 усвідомлював, що зазначене незаконне збройне формування терористичної організації «ЛНР» не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.
ОСОБА_4 , беручи участь у вищевказаному не передбаченому законом збройному формуванні, відповідно до покладених на нього завдань, із закріпленою стрілецькою зброю гвинтівкою Мосіна-Нагана, автоматом Калашникова (АК-74) та боєкомплектами до них, керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР», у період часу з 24.02.2022 до 14.09.2022 виконував обов'язки «снайпера» в різних видах бою та формах його забезпечення проти Збройних Сил України, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР» в населених пунктах Луганської та Харківської областей, які ними захоплені та окуповані під час збройної агресії.
Злочинна діяльність ОСОБА_4 припинена 14.09.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України у ході бойових дій неподалік с. Калинівка Балаклійського району Харківської області, внаслідок яких останній був захоплений в полон.
ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України визнав. Надав показання, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам. Вказав, що у обвинувальному акті вірно відображено те, що він діючи добровільно, з усвідомленням негативних наслідків, 24.02.2022 році перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану. Вказав, що добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ЛНР» у м. Довжанськ Луганської області, вступив до її лав, отримав військове обмундирування, стрілецьку зброю і боєприпаси до неї, та з цього часу до 14.09.2022 брав участь у діяльності вказаної терористичної організації, виконуючи завдання, пов'язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України та забезпеченням різних видів та форм бою.
Пояснив, що події відбувались у період часу, у спосіб, за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Мотиви і мета вчинення ним злочинів, а також спосіб вчинення злочинів в обвинувальному акті відображені вірно.
У вчиненому розкаюється, засуджує свою поведінку, показання суду надає добровільно. Просить суворо не карати та надати йому можливість стати на шлях виправлення. Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України при вищезазначених обставинах.
Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість, мотиви, інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки громадянин України ОСОБА_4 , вчинив державну зраду - діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VІІ від 08.04.2014, № 1689-VІІ від 07.10.2014). Також ОСОБА_4 приймав участь у терористичній організації, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, згідно із Законом № 170-V від 21.09.2006, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 1689-VII від 07.10.2014). А також приймав участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014).
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючих покарання обставин.
Суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.260 КК України є тяжким злочином, а кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 111 КК України, ч.1 ст 258-3 КК України є особливо тяжкими злочинами.
ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, у таборі для тримання військовополонених «Захід - 1» характеризується посередньо.
Наявність пом'якшуючої покарання обставини є щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_4 , враховуючи пом'якшуючу покарання обставину, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Враховуючи, що за ч.1. ст. 111 КК України ОСОБА_4 вчинив злочин проти основ національної безпеки України, та за ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України вчинив злочини проти громадської безпеки, суд вирішив застосувати конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_4 на праві власності.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 63, 65, 70 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ::
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст.260 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.1 ст. 258-3 КК України - 10(десять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.1 ст. 111 КК України -13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно ч.1 ст.70 КК України, остаточно, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання - 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1