Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/446/23
23.02.2023 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Левко Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Вилоцька селищна рада Берегівського району Закарпатської області,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Вилоцька селищна рада Берегівського району Закарпатської області.
Вимоги заяви мотивовані тим, що заявник ОСОБА_1 , здійснює постійний догляд та утримання за своєю матір'ю- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_1 .
Мати заявника- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється особою похилого віку, (79 років), має хронічну невиліковну хворобу-«Деформуючий артроз кульшових суглобів (коксартроз)», яка є дегенеративно-дистрофічним захворюванням. Через дану хворобу, мати заявника втратила здатність самостійно пересуватися і обслуговувати себе вже на протязі декількох років.
Інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 немає, поскільки її чоловік, а заявнику-батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 -помер.
Встановлення факту, що має юридичне значення, з ініціативи заявника не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У зв'язку з наведеним, у нього виникла необхідність для звернення до суду з цією заявою про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Вилоцької селищної ради Берегівського району подав заяву з проханням розглядати справу без участі представника селищної ради.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні (пункт 2 частини 1 статті 315 ЦПК України).
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , здійснює постійний догляд та утримання своєї матері- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , що стверджується Довідкою виконкому Вилоцької селищної ради №28 від 20.01.2023 року (а.с.4).
Факт родинних відносин підтверджується копією Свідоцтва про народження заявника (а.с.10).
Мати заявника- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється особою похилого віку, (79 років), має хронічну невиліковну хворобу- «Деформуючий артроз кульшових суглобів (коксартроз)», яка є дегенеративно-дистрофічним захворюванням, при якому руйнуються хрящі, що покривають поверхню голівки стегна і вертлюжної западини, що підтверджується Випискою з амбулаторної картки ОСОБА_2 від 19.01.2023 року (а.с.25-30). Через вказану хворобу, мати заявника втратила здатність самостійно пересуватися і обслуговувати себе вже на протязі декількох років.
У зв'язку з війною, переживаннями, за останні місяці стан здоров'я ОСОБА_2 погіршився і вона має бути постійно під наглядом. У зв'язку з хронічною хворобою ОСОБА_2 має залежність від інших осіб і повну нездатність до самообслуговування, потребує постійного стороннього догляду, у зв'язку із чим заявник вимушений постійно піклуватися про неї та здійснювати за нею догляд на протязі останніх двох років.
Враховуючи похилий вік, стан здоров'я ОСОБА_2 та те, що вона потребує постійного догляду, а в родині немає нікого, хто би міг здійснювати за нею догляд, заявник здійснює за своєю матір'ю постійний догляд оскільки батько заявника- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 -помер (а.с.13).
В чинному законодавстві відсутня адміністративна послуга з отримання документу, який би підтверджував факт того, що заявник самостійно доглядає та утримує свою матір похилого віку. Відповідно даний факт, може бути встановлений виключно рішенням суду, прийнятим в порядку непозовного цивільного судочинства, що підтверджується численною судовою практикою в таких справах.
Встановлення факту здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 необхідне заявнику для можливості офіційного підтвердження такого догляду у державних органах.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 3 Конституції України, визначено, що - «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Статею 49 передбачено, що- «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя».
Статтею першою Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначено, що обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами. Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, зумовленими професійним захворюванням, травмою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати туалет, потребують допомоги при прогулянках тощо).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися…».
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за особою, яка цього потребує.
Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, напряму впливає на його права й обов'язки та інтереси особи похилого віку, яка потребує стороннього догляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд , -
Заяву задовольнити.
Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), за відсутності інших осіб, є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за своєю матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), яка за станом свого здоров'я, потребує постійного стороннього догляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Т. Ю. Левко