Справа №760/21451/20
Провадження №2/760/4642/23
13 лютого 2023 року м.Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши заяву представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Левченка Владислава Вікторовича про відвід судді у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.
09 лютого 2023 року до суду надійшла заява представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 про відвід судді.
В обґрунтування поданої заяви, покликаючись на п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України вказав, що суддя Аксьонова Н.М. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки виникають сумніви у її неупередженості. Зазначив, що справа розглядається з порушенням процесуальних строків, визначених статтею 189 ЦПК України. Крім того, суд застосував до ТОВ «ГТО», ТОВ «Віта Флор» заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом та зупинив провадження у справі на невизначений строк, зважаючи на неможливість вручення ухвал компаніям та маючи докази їх відсутності за місцезнаходженням.
Розглянувши указану заяву про відвід, суд приходить до такого висновку.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено статтею 40 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частина 3 ст.40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З'ясувавши аргументи заявника, дослідивши додані до заяви документи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Адже заявником ОСОБА_3 не доведено, що існують обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Разом з тим, з цієї заяви не встановлено наявність особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Також не встановлено наявності будь-яких обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є безстороннім, неупередженим або об'єктивним, а доводи заявника ґрунтуються на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому на підставі ч.3 ст.40 ЦПК України заяву про відвід необхідно передати для розгляду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Левченка Владислава Вікторовича про відвід судді у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів визнати необґрунтованою та передати її для розгляду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова