Справа №760/3846/20
Провадження №2/760/1385/22
07 грудня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
представника позивача за первісним позовом - адвоката Власюк К.П.,
представника відповідача за первісним позовом - адвоката Кожеми В.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу
за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя та
зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на автомобіль,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
Ухвалою від 19 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 03 лютого визначено для розгляду цієї справи головуючого суддю Аксьонову Н.М.
Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на автомобіль та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, підготовче судове засідання відкладено на 25 березня 2021 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 березня 2021 року у справі дуло призначено судову товарознавчу експертизу, а провадження у справі на час проведення експертизи - зупинено.
04 листопада 2021 року до суду надійшов висновок експерта від 25 жовтня 2021 року №17753/21-56 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року провадження у справі поновлено.
26 січня 2022 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подав клопотання про забезпечення доказів, в якому на підставі статей 116, 117 ЦПК України просить забезпечити докази у справі шляхом витребування у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві належним чином завірені копії декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, за 2018 рік та за 2019 рік фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримав клопотання ОСОБА_2 про забезпечення доказів, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Представник позивача за первісним позовом заперечувала проти задоволення клопотання в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання про забезпечення доказів не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до норм ч.ч.1-3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно вимог п.п.4, 5 ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмету доказування.
Так, відповідач за первісним позовом просить забезпечити докази шляхом витребування у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві належним чином завірених копій декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, за 2018 рік та за 2019 рік фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Проте, всупереч вимогам статей 116, 117 ЦПК України відповідачем за первісним позовом не обґрунтовано, які обставини дають підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Крім того, у клопотанні не вказано, обставини, для доказування яких вони необхідні.
Враховуючи викладене, а також те, що представником відповідача за первісним позовом не доведено, що указані докази містять інформацію щодо предмету доказування, у задоволенні клопотання про забезпечення доказів необхідно відмовити.
Керуючись статтями 76,77, 116, 117, 259, 260, 353 ЦПК України,
У задоволенні заяви відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова