печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27199/22-п
22 лютого 2023 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 369694 від 17.09.2022 року, ОСОБА_1 , 17.09.2022 року о 11.30 год. керував автомобілем «BMW 435XI» д.н. НОМЕР_1 на бул. Л. Українки, 16, у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря нарколога у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.9 А ПДР України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив, пояснив, що наркотичних засобів не вживав, його захисник-адвокат Харчук О.П. надав письмові заперечення, просив провадження по справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопрушення.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис з нагрудної камери поліцейського, письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення основним доказом про вчинення особою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП,
Відповідно до коментованої ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити перелік всіх обов'язкових реквізитів протоколу, і у разі їх відсутності він не має доказового значення. Протокол про адміністративне правопорушення займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у ст.280 КУпАП i мають значення для правильного вирішення справи. Така позиція законодавця вимагає вiд посадових осiб, якi складають протокол, суворо дотримуватися порядку його оформлення.
Так, статтею 256 КУпАП закріплено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу зазначається, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також оформлення результатів такого огляду, врегульовано «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена спільним наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735. (надалі Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, зокрема, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно розділу ІІІ вказаної Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, алгоритм дій медичного працівника, що проводить огляд особи, повинен бути наступним: огляд та проведення лабораторного дослідження на визначення стану сп'яніння; встановлення діагнозу; внесення отриманих даних до акту медичного огляду; складання висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння; вручення особі примірника зазначеного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 було проведено 17.09.2022 року, в той час, коли висновок складений лікарем КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» 19.09.2022 року, тобто через два дні після проведення огляду, що є порушенням п. 20 розділу ІІІ Інструкції.
Також, в матеріалах справи відсутні відомості про оголошення ОСОБА_1 результатів медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та вручення примірника висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння.
Окрім того, за результатами медичного огляду лікарем складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 , який надано КМНКЛ «Соціотерапія» на запит стороні захисту. Так, зазначена година огляду на стан алкогольного сп'яніння в акті огляду та точний час відбору біологічного середовища, а саме 12 год. 05 хв. - співпадає із часом, що зазначено у вказаному вище висновку № 005152 від 19.09.2022 року, з чого випливає, що протокол про адміністративне правопорушення працівники поліції склали о 11 год. 40 хв. без отримання результатів медичного огляду та складання протоколу передувало огляду особи у медичному закладі, що унеможливлює використання його як належного та допустимого доказу вини ОСОБА_1 .
Окрім того, суддя звертає увагу на те, що п. 7 розділу ІІІ Інструкції встановлено обов'язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Метою такого дослідження у відповідності до п.8 Інструкції, є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Водночас, п.9 розділу ІІІ Інструкції визначено, що використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з вимогами п.15 розділу ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
У свою чергу, відповідно до п.16 розділу ІІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
При цьому, п.22 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, наведені приписи нормативно-правових актів визначають чіткі правила та алгоритм дій медиків при здійсненні ними огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння та встановлення результатів такого огляду, а також юридичні наслідки недотримання таких правил.
Стороною захисту на адресу КМНКЛ "Соціотерапія" були направлені запити та клопотання щодо вищевказаної події та отримано відповіді, які містять інформацію про наступне: лабораторні дослідження біологічного середовища на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини проводяться у клініко-діагностичній лабораторії КНП «Київська Міська Наркологічна Клінічна Лікарня «Соціотерапія» методом імунохроматографічного аналізу з використанням медичних виробів для діагностики in vitro «Швидкі тести Boson Bioteh діагностики in vitro»
Згідно анотації до «Швидкий тест на виявлення наркотичних речовин виробник Xiamen Boson Biotech Co., Ltd» вказнано наступне: «Цей тест надає лише попередній аналітичний результат. Більш специфічний альтернативний хімічний метод повинен бути проведений для отримання заключного результату. Управління служби лікування наркотичної залежності і психічних розладів (SAMHSA) визначила метод газової хроматографії / мас-спектроскопії (ГХ/МС) переважним підтверджуючим методом. Необхідно враховувати клінічний стан пацієнта при отриманні будь- якого результату тесту на зловживання наркотиками, особливо при отриманні попереднього позитивного результату.»
Як вбачається з матеріалів справи, медичними працівниками, всупереч вимогам п.п.7, 8, 9, 15 розділу ІІІ Інструкції та п.10 Порядку, під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 , дослідження відібраного у нього зразка біологічного матеріалу - сечі, здійснювалося використовуючи для діагностики «Швидкі тести Boson Bioteh діагностики in vitro», проте зробили такий тест не одразу в присутності водія, хоча вказаний тест має показати попередній аналітичний результат, що також ставить під сумнів результати висновку.
Крім того, відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Однак, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 369694 від 17.09.2022 року, його було складено за керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, як того вимагають положення ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, ні ч. 1 ст. 130 КУпАП, ні жодною іншою нормою чинного законодавств не передбачено відповідальності за керування водієм транспортним засобом з ознаками сп'яніння.
Згідно п. 9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у той час, як ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Тим самим, таке уточнення фабули суддею є неприйнятним з наведених передумов.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Склад правопорушення наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин, із вказаного як наслідок випливає недоведеність вини ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» .
Відтак, із урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: С.І. Смик