печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25481/22-к
13.12.2022 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Барановичі, Брестської області, Республіки Білорусь, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.328 КК України,
28.08.2021 о 14 год. 57 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника відділу мобілізаційної підготовки та цивільного захисту Міністерства економіки України, діючи всупереч ст. 68 Конституції України, ст. 8, 15, 18, 22, 28 Закону України «Про державну таємницю», п. 116 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, знаходячись за місцем своєї роботи, за адресою: АДРЕСА_3 , будучи обізнаним про необхідність збереження державної таємниці, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, та про виконання вимог режиму секретності, а також попередженим про відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці та взятого на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, недбало ставлячись до виконання службових обов'язків, здійснив розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, шляхом скерування головному спеціалісту відділу вихідної кореспонденції Департаменту документообігу та контролю Міністерства економіки України ОСОБА_6 , яка станом на 28.08.2021 не мала допуску до державної таємниці, підписаного ним листа про організацію охорони та оборони одного з державних підприємств, який містить інформацію, віднесену до державної таємниці зі ступенем секретності «Таємно», але якому присвоєно гриф «Для службового користування», для реєстрації і відправлення адресату.
Таємна інформація, викладена у зазначеному листі, стала відома ОСОБА_6 під час його реєстрації, як наслідок проставлення на ньому індексу «М2 Мінекономіки вих. № 54-16/861-07ДСК від 28.08.2021 14:57:41».
В подальшому лист № 54-16/861-07ДСК від 28.08.2021, підписаний начальником відділу мобілізаційної підготовки та цивільного захисту Міністерства економіки України ОСОБА_5 , відправлено за допомогою служби фельд'єгерського зв'язку на адресу одного з державних підприємств, якому згідно з повідомленням Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України № 26/5/1-1409в-нт від 08.08.2022, спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, не надавався.
Відповідно до висновку державного експерта з питань таємниць - інформація, яка міститься в листі Міністерства економіки України № 54-16/861-07ДСК від 28.08.2021 щодо зазначення належності об'єкта до важливого державного об'єкта, який в особливий період підлягає охороні та обороні Національною гвардією України, зі слів (стор. 1) «Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 685-011…» та закінчуючи словами (стор. 1) «… належить до таких об'єктів», - містить відомості, що становлять державну таємницю в сфері економіки, науки і техніки, відповідно до статті 2.2.1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зі ступенем секретності «Таємно».
Витік інформації щодо зазначення належності об'єкта до важливого державного об'єкта може завдати шкоди національній безпеці України, оскільки наявність таких відомостей дасть змогу зацікавленій стороні вжити заходів з проведення диверсійних або терористичних актів, які завдадуть економічної шкоди, виникнення техногенної ситуації в країні, що призведе до виникнення загрози життю і здоров'ю громадян, а також зниження обороноздатності держави.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися у розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства, тобто, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.328 КК України.
16 вересня 2022 року між прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.328 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі в межах висунутого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 має понести за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.328 КК України, а саме: у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
Захисник обвинуваченого та обвинувачений у судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.328 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.
Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.328 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час судового засідання.
Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, даних про його особу, який характеризується позитивно, обставин, що пом'якшують покарання, а саме щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин немає.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 16 вересня 2022 року між прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст.328 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
Розстрочити ОСОБА_5 виплату, призначену вироком, у вигляді штрафу в розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, частинами на 3 місяці, зобов'язавши сплачувати щомісячно, а саме: грудень 2022 року - 20 000 грн., січень 2023 року - 20 000 грн. та лютий 2023 року - 11 000 грн.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1