Справа №:755/11945/22
"24" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді Гончарука В.П.
при секретарі Гриценку В.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення коштів стягнутих у рамках виконавчого провадження, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 27908,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі за № 7739. На підставі цього виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л.19 квітня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65192294.
В межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем було винесено ряд постанов щодо стягнення з боржника боргу в загальному розмірі 27908,20 грн., який позивачем було сплачено в повному обсязі.
В той же час, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2022 року у справі № 755/17158/21, виконавчий напис, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. за реєстровим № 7739, визнано таким, що не підлягає виконанню. Дане рішення суду набрало законної сили.
Тому, оскільки виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, грошові кошти на його виконання стягнуті безпідставно, що підтверджено рішенням суду, та в силу статті 1212 ЦК України підлягають поверненню як безпідставно набуті.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав. Ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало 26 грудня 2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. у встановлений судом строк будь-яких пояснень з приводу даного позову до суду не подала.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. також жодних пояснень з приводу даного позову до суду не направила.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
12 березня 2021 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. вчинив виконавчий напис, відповідно до якого звернув стягнення з громадянина ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за кредитним договором № 142376394 від 11 червня 2019 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Стягнуто борг за період з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року в сумі 23 262,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 6 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 14 496,00 грн., штрафи та пеня - 2 766,00 грн. Плата за вчинення напису - 1 200,00 грн. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 7739.
Приватний виконавець Дорошкевич В.Л. 19 квітня 2021 року відкрив виконавче провадження № 65192294 на підставі виконавчого напису № 7739 від 12 березня 2021 року щодо задоволення вимог ТОВ «Онлайн Фінанс» боржником ОСОБА_1 .
Постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 19 квіттня 2021 року Приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2446.20 гривень.
Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19 квітня 2021 року приватним виконавцем Дорошкевич В.Лстягнуто з ОСОБА_1 300 гривень на користь приватного виконавця Дорошкевич В.Л.
Постановою про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 11 серпня 2021 року приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. стягнуто з ОСОБА_1 700 гривень на користь приватного виконавця Дорошкевич В.Л.
Таким чином, в рамках виконавчого провадження № 65192294 загальна сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становила 27908,20 грн.
Згідно з квитанцією про здійснення касової операції від 10 серпня 2021 року № СВ05346095/1 ОСОБА_1 було оплачено 27908,20 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2022 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 7739, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 142376394 від 11 червня 2019 року в сумі 24 462,00 грн.
Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За правовою природою конструкція зобов'язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію.
Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема, договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція).
Зі змісту ст. 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі.
Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання невигідних для себе наслідків.
Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов'язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.
Отже, встановивши, що правові підстави набуття стягувачем грошових коштів, що стягнені з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, а тому такі кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 06 жовтня 2021 року у справі № 623/363/20.
Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частинами 1-3 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша 1 статті 81 ЦПК України).
Доказів про вчинення відповідачем дій на повернення безпідставно стягнутих грошових коштів відповідачем не надано.
З урахуванням наведеного та враховуючи доведеність позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється статтею 141 ЦПК України.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 4, 10- 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 102, 133, 137, 141, 158, 209, 210, 247, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення коштів стягнутих у рамках виконавчого провадження, -задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, адреса: м. Київ, бульв. Верховної Ради, 34, оф. 511) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , грошові кошти в розмірі 27908,20 грн (двадцять сім тисяч дев'ятсот вісім гривень 20 коп).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, адреса: м. Київ, бульв. Верховної Ради, 34, оф. 511) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду виготовлено 24 лютого 2023 року.
Суддя: