Номер провадження 1-кп/754/140/23
Справа№754/7240/22
Іменем України
24 лютого 2023 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Києва, громадянина України, освіта вища, одруженого,
працюючого директором департаменту ТОВ «СЛ СЕЙЛС»,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
17.07.2022р. приблизно в 19.15 годин ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Нуundаі Sаntа Fе» р/нНОМЕР_2, рухаючись у другій смузі для руху від правого краю проїзної частини по автодорозі вул.Градинська від вул.Радунська в напрямку вул.Бальзака в м.Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.п.2.3.б, 10.1, 10.3, 10.4, 11.4 та дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, вчасно не реагував відповідним чином на її зміну, перед початком зміни напрямку руху, пов'язаного з виконанням маневру перестроювання у сусідню ліву смугу руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, продовжив виконання маневру та не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутньому напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, в подальшому почав виконувати маневр розвороту керованого ним автомобіля у зустрічному напрямку, при цьому пересікаючи подвійну суцільну лінію (горизонтальна дорожня розмітка 1.3 ПДР України), де в цей час по вказаній дорозі позаду в попутньому напрямку у третій смузі для руху від правого краю проїзної частини рухався мотоцикл марки «Shіnеrау ХY400GY-3» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , у зв'язку з чим відбулось зіткнення з вказаним мотоциклом, в результаті чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: закритої травми правої стопи: синці у ділянці 3-4 п'ясних кісток правої стопи, переломи проксимальної фаланги 3, 4 пальців та підголовчастий перелом 5-ї п'ясної кістки (зі зміщенням уламків) правої стопи.
ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 17.07.2022р. приблизно в 19.15 годин він, керуючи автомобілем марки «Нуundаі Sаntа Fе» р/ НОМЕР_2 , рухаючись у другій смузі для руху по проїзній частині вул.Градинська від вул.Радунська в напрямку вул.Бальзака в м.Києві, почав перестроювання у сусідню ліву смугу руху для здійснення розвороту у зустрічному напрямку через подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, внаслідок чого відбулось зіткнення з мотоциклом, який рухався позаду нього в третій смузі руху в попутньому напрямку. Перед здійсненням маневру перестроювання він оглядав дорожню обстановку на предмет здійснення ним вказаного маневру безпечно, однак він не побачив мотоцикла, тому і продовжив перестроювання та здійснення розвороту. Він згоден, що через свою неуважність вчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не переконався в безпечності перед перестроюванням, під час перестроювання не надав дорогу мотоциклу, який рухався в попутньому напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, в подальшому почав виконувати маневр розвороту у зустрічному напрямку, пересікаючи подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, внаслідок чого і відбулось зіткнення з вказаним мотоциклом. Він згоден, що в результаті порушення ним Правил дорожнього руху водій мотоцикла ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді травми правої стопи. Після зіткнення він відразу зупинився, вийшов з автомобіля та підійшов до потерпілого, який після падіння з мотоцикла піднявся та оглядав мотоцикл, він відразу викликав працівників поліції та бригаду швидкої медичної допомоги для водія мотоцикла, після чого потерпілого госпіталізували до лікарні, наступного дня він зателефонував до потерпілого, вибачився перед ним та згодом приїхав до нього в лікарню та вирішував з потерпілим питання щодо надання ним необхідної допомоги, в тому числі і матеріальної, щодо проходження ним лікування. Він згоден, що його діями потерпілому були спричинені матеріальні та моральні збитки, і він пропонував потерпілому відшкодувати йому ці збитки, однак потерпілий не надав йому обґрунтування названих ним сум та з боку потерпілого почались погрози в його сторону. Крім того, він застрахував свою цивільну відповідальність, тому всі понесені потерпілим, а також власником мотоцикла, про яку він дізнався лише в ході судового розгляду, збитки може і повинна відшкодувати страхова компанія, однак не дивлячись на це, він до цього часу продовжує пропонувати потерпілому відшкодування ним збитків в сумі 170000грн., які вважає такими, по покриють завдані ним потерпілому матеріальні та моральні збитки. Він дуже жалкує про вчинене, щиро просить вибачення у потерпілого, готовий нести передбачену законом відповідальність. У вчиненому щиро кається.
З урахуванням відсутності заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Як обставину, яка згідно ст.66 ч.1 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у вчиненому.
Обставини, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлені.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є необережним нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, працює, позитивно характеризується, його вік, сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей - 2006 року народження та 2016 року народження та батьків-пенсіонерів, стан здоров'я батька, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його ставлення до вчиненого, ступінь його вини, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, думку потерпілого щодо міри покарання.
Враховуючи наведене, з урахуванням ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, а також того, що вчинене кримінальне правопорушення є нетяжким, неумисним та необережним, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, яке суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень з його боку.
Крім того, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення та наслідки вчиненого, суд призначає ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно вимог ст. 100 КПК України речовий доказ - автомобіль марки «Нуundаі Sаntа Fе» р/ НОМЕР_2 - підлягає поверненню ОСОБА_3 .
Згідно вимог ст.124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 1887,80грн. та 2265,36грн. - вартість проведених судових автотехнічних експертиз, в сумі 2672грн. - вартість проведеної судово-медичної експертизи.
Згідно ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 18.07.2022р. на автомобіль марки «Нуundаі Sаntа Fе» р/ НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2012 року випуску - підлягає скасуванню.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, та цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно позовних вимог завдані потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки складаються з витрат на лікування в сумі 25462,12грн., витрат на видалення металофіксаторів в сумі 42335грн., витрат на послуги евакуатора в сумі 1400грн., моральна шкода складається зі спричинених моральних страждань, які позначили негативні зміни у його житті, зміну звичного укладу життя, негативні психосоматичні та психоемоційні зміни, фізичний біль та страждання через тілесні ушкодження, завдані внаслідок ДТП, та оцінюється потерпілим на суму 100000грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000грн.
Згідно позовних вимог ОСОБА_8 спричинена матеріальна шкода в сумі 49296,96грн., яка заподіяна пошкодженням транспортного засобу, завдана моральна шкода в сумі 25000грн., яка складається з моральних страждань, які позначили негативні зміни у житті, зміну звичного укладу життя, був змінений, оскільки вона літня людина та їй доводиться прикладати додаткові зусилля для відшкодування шкоди, проведення оцінки транспортного засобу, укладення договору з адвокатом, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000грн.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1, 5 ст.128 КПК УКрани особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
При вирішенні позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, встановити учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, з'ясувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
Потерпілим ОСОБА_6 та цивільним позивачем ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження було подано цивільні позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_3 .
Згідно зі ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. №1961-ІУ, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст.5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За приписами п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. №1961-ІУ, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
На момент вчинення кримінального правопорушення цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Нуundаі Sаntа Fе» р/нНОМЕР_2 ОСОБА_3 була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ПАТ «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА» за полісом №ЕР-205921241 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.09.2021р., з терміном дії з 21.09.2021р. по 20.09.2022р. включно, страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 260000,00грн.; за шкоду, заподіяну майну, становить 130000,00грн.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. (справа №755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України №1961-ІУ порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останього.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України №1961-ІУ у страховика не виник обов'язок виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останьому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України №1961-ІУ).
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.02.2020р. (справа №489/2170/17).
Згідно з п.23.1 ст.23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно зі ст.28 Закону шкодою, заподіяною в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, є шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до полісу №ЕР-205921241 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП було ПАТ «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА», зі страховою сумою на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, 260000,00грн., за шкоду, заподіяну майну, 130000,00грн.
Зважаючи на наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ПАТ «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА», згідно з яким страхова сума відшкодування покриває визначені розміри матеріальної та моральної шкоди, завданої ОСОБА_6 та ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в задоволенні позовів щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди слід відмовити.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол надання послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з Додатковою Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022р. щодо стягнення витрат на правничу допомогу, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд відшкодовує лише ті витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На доведення наявності витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, цивільними позивачами надані Акт виконання робіт щодо надання правової допомоги від 10.10.2022р. на 40000грн. та на 16000грн. При цьому, у вказаних актах зазначено, що це орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, і зазначений попередній розрахунок вказаних витрат.
В питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги - зокрема платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Доказів на підтвердження реальності вказаних витрат, зокрема рахунку на оплату, копії платіжного доручення, касових чеків, тощо, цивільними позивачами ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не надано.
За таких обставин, цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не можуть бути задоволені судом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 1-го (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, визначивши іспитовий строк один рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ - автомобіль марки «Нуundаі Sаntа Fе» р/ НОМЕР_2 -повернути ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 6825,16грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 18.07.2022р. на автомобіль марки «Нуundаі Sаntа Fе» р/ НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2012 року випуску.
Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: