справа № 753/2942/23
провадження № 1-кс/753/669/23
"24" лютого 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 ,погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження відомості про якевнесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001613 від 12.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лазарівка Брусилівського р-ну Житомирської обл., українця, громадянина України, працюючого в ТОВ «ВВС АЙРОН ГРУП» на посаді менеджера проектів, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження відомості про якевнесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001613 від 12.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, перешкоджаня кримінальному провадженні іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшились порівняно із застосованими слідчим суддею запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою без права на внесення застави відповідно до ухвали слідчого судді. Вважає, що усвідомлення невідворотності реального покарання, а також тяжкості покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна може спонукати такого підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Потерпілі, свідки, інші підозрювані надають покази, які у своїй сукупності, підтверджують вину підозрюваного у вчиненні злочинів, тому з метою уникнення відповідальності або її пом'якшення з боку підозрюваного, він може здійснюватися незаконний вплив на них, адже останні судом безпосередньо не допитані, а такому підозрюваному відомо їх місце роботи та проживання.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.199 КПК України слідчий вважає, що заявлені ризики не зменшились, є триваючими, а зважаючи на те, що збір доказів у кримінальному провадженні триває й на теперішній час, й в межах даного кримінального провадження повідомлено про підозру 19 учасникам злочинної організації, ризики невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків продовжують існувати. Крім того, перебуваючи в умовах, не пов'язаних з триманням під вартою, підозрюваний матиме змогу спілкування між іншими підозрюваними, що зумовить існування такого ризику, як перешкоджання досудовому розслідуванню шляхом придумування спільних версій, спрямованих на заплутування органу досудового розслідування у проведенні об'єктивного досудового розслідування.
На виконання вимог п.2 ч.3 ст.199 КПК України зазначає про обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу завершується 01.03.2023 року, однак завершити досудове розслідування у визначений строк не виявляється за можливе, оскільки з об'єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без виконання яких не буде досягнуто одного з основних завдань кримінального провадження, визначеного у ст. 2 КПК України щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а саме необхідно:відповідно до Наказу №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 «Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» розсекретити ухвали та постанови по проведеному ряду негласних слідчих (розшукових) дій, вирішити питання про зміни раніше повідомленої підозри та повідомити про нову підозру, провести перехресні допити між підозрюваними, покази яких різняться між собою, здійснити тимчасовий доступ до документів відповідно до ухвал Дарницького районного суду м. Києва в АТ "Кредобанк" та АТ " ОТП БАНК ", отримати ухвали про тимчасовий доступ до реєстраційних справ ФОП « ОСОБА_7 », ФОП « ОСОБА_8 », ФОП « ОСОБА_9 », ФОП « ОСОБА_10 », ФОП « ОСОБА_11 », ФОП « ОСОБА_12 », після чого здійснити тимчасовий доступ до вказаних документів, а також провести інші процесуальні та слідчі дії. Крім того, у кримінальному провадженні необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, адже матеріали кримінального провадження налічує понад 20 (двадцять) томів письмових доказів, які містять відео-файли та речові докази, не надання доступу до яких, буде підставою для визнання їх недопустимими, та негативно вплине на результати та порядок судового розгляду даного кримінального провадження, скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, що потребує додаткового часу з урахуванням значного об'єму зібраних матеріалів та особливою складністю провадження.
Невиконання вищевказаних дій призведе до неповноти досудового розслідування і до порушення вимог КПК України, зокрема, прав підозрюваного, передбаченого п. 5 ст. 223 КПК України, вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно якої під час досудового розслідування підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
З огляду на вказані підстави слідчий за погодженням прокурора просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, а саме до 01.04.2023 року включно.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.04.2023 року обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на його продовження, посилаючись на ризики, визначені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, перешкоджаня кримінальному провадженні іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшились порівняно із застосованим та продовженим слідчим суддею запобіжним заходом.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що ризики прокурором не обґрунтовані вцілому, підозрюваний має постійне місце роботи та проживання, матиме належну процесуальну поведінку. Зауважив, що до підозрюваного можливе застосування застави згідно вимог КПК України. Також вказав, що можливе й застосування більш м'якого заповібного заходу - цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав доводи та аргументи свого захисника, просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити. Зазначив, що матиме належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування, з'являтиметься до слідчого, вважаючи, що підстав для продовженні дії застосуваного найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою немає.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази підозри, обставини, зазначені у частині 3 ст. 199 КПК України, у їх сукупності з наданою до клопотання підозрою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження відомості про якевнесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001613 від 12.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні таким підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів потерпілих, які пояснюють про те, що через інтернет сайт Layboard.com вони знаходили оголошення з працевлаштування за кордоном, після чого телефонували за номером телефону, вказаному на сайті. В телефонному режимі потерпілим повідомляли про умови працевлаштування, після чого просили перевести кошти на банківську картку за надані послуги. Проте, послуги, за які було переведено кошти, надані не були, а всі прохання повернути сплачені грошові кошти - проігноровані; протоколами допитів свідків, які працювали у даній організації та підтвердили факт того, що громадяни не отримували послуги з працевлаштування, після проведення оплати; протоколами проведення НСРД; протоколом допиту свідка, яка була залучена до конфіденційного співробітництва при проведенні НСРД, а саме контролю над вчиненням злочину у формі контрольованої закупки; протоколами огляду; іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Описана у клопотанні слідчого фабула злочину у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України в діях членів злочинної організації.
Так, з метою забезпечення стабільного функціонування злочинної діяльності злочинної організації, між всіма її учасниками були визначені конкретні функції, зокрема, ОСОБА_4 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_13 , як її учасник виконував наступні функції:
- дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_13 правил поведінки;
- приймав активну участь у вчинюваних злочинною організацією злочинів;
- підшукав та залучив до складу злочинної організації учасників;
- розподіляв отримані кошти між членами злочинної організації.
- здійснював адміністрування офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують такого підозрюваного із обумовленим кримінальним правопорушенням.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для продовження застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів слідчий суддя визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування, та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування, або продовження застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, що згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
Встановлено, що 30.09.2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 01.10.2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190КК України.
04.10.2022 року в ході розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190КК України.
04.10.2022 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.11.2022 року без визначення розміру застави, а 24.11.2022 року відносно нього продовжено строк обраного забіжного заходу до 01.01.2023 року.
Уподальшому, ОСОБА_4 26.12.2022 року продовжено строк забіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 23.02.2023 року, й 21.02.2023 року такий строк продовжено до 01.03.2023 року.
Окрім цього, 22.02.2023 року слідчим суддею продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальому провадженні до шести місяців, тобто до 01.04.2023 року включно.
Застосовуючи найсуворіший запобіжний захід при його обранні, слідчий суддя вважав доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування таким підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, перешкоджаня кримінальному провадженні іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Метою продовження застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити вказані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й ці ризики не зменшились, вони є триваючими, й виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, що є підставою для продовження обраного щодо нього запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для продовження запобіжного заходу відносно такого підозрюваного, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991 року).
ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, й у т.ч., передбачений ч. 2 ст. 255 КК України, що вказує на високий ступінь небезпеки загальносуспільних прав та інтересів.
Метою продовження застосованого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, серед яких доведені слідчим/прокурором: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, перешкоджаня кримінальному провадженні іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшились порівняно із застосованим слідчим суддею запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою відповідно, адже усвідомлення невідворотності реального покарання, а також тяжкості покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна може спонукати до переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Окрім того, потерпілі, свідки й інші підозрювані надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину такого підозрюваного у вчиненні злочинів, тому з метою уникнення відповідальності або її пом'якшення з боку підозрюваного, він може здійснюватися незаконний вплив на них. З-поміж іншого, перебуваючи в умовах, не пов'язаних з триманням під вартою, підозрюваний матиме змогу спілкування між іншими підозрюваними, що зумовить існування такого ризику, як перешкоджання досудовому розслідуванню шляхом придумування спільних версій, спрямованих на заплутування органу досудового розслідування у проведенні об'єктивного досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики не зменшилися і не перестали існувати, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на підозрюваного обов'язків, та вони є триваючими, таке клопотання слідчого вказує на його обгрунтованість.
Щодо питання уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з тримання особи під вартою (більш м'якого), серед яких й пропонованого підозрюваним та його захисником у вигляді цілодобового домашнього арешту, то у світлі факторів пов'язаних з особою підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, й у тому числі пропонованого - цілодобового домашнього арешту, для запобігання обгрунтованим слідчим/прокурором триваючим ризикам.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, й доводам про застосування для продовження більш м'якого запобіжного заходу, зважаючи на особу підозрюваного, надавалась оцінка слідчим суддею при обранні й продовженні строку запобіжного заходу. Інші підстави не вказані та не обґрунтовані, а тому підстав надавати їм оцінку слідчим суддею під час розгліду цього клопотання немає.
Підстави, які б свідчили про неможливість продовження утримання підозрюваного в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, не встановлені.
З урахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, особливо тяжкого злочину, який ним вчинений, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчий/прокурор довів дійсні підстави для продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме - тримання під вартою, й вважає, що лише такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи, адже підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зважаючи на вчинений ним злочин, усвідомлення наслідків покарання, може вплинути на його процесуальну поведінку - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, перешкоджаня кримінальному провадженні іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Строк тримання під вартою щодо ОСОБА_4 не виходить за межі, визначені КПК України, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п.1-3 ч.1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (п.2 ч.1 ст. 197 КПК).
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст. 197 КПК України). Відповідно, зважаючи на вказані норми процесуального закону, строк дії цієї ухвали відраховувати з 24.02.2023 року, дія якої завершиться 01.04.2023 року о 12 год. 05 хв., тобто в межах строку досудового розслідування, який продовжено до 01.04.2023 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, з урахуванням кількості потерпілих, високого ступеню суспільного негативного впливу від злочину, кількість встановлених потерпілих та підозрюваних, враховуючи особу підозрюваного, введений в Україні воєнний стан, роль такого підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з огляду на положення ч.4 ст.183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 182, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 ,погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження відомості про якевнесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001613 від 12.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, строком на 35 (тридцять п'ять) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.04.2023 року, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 01.04.2023 року о 12 год. 05 хв.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.