ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/99/23
провадження № 2-о/753/89/23
21 лютого 2023 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Мельничук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою адвоката Сапонова Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),-
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся адвокат Сапонов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вимог зазначено, ОСОБА_3 , є донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Ялта, АР Крим. Оскільки встановлення факту смерті ОСОБА_2 , заявнику необхідне для отримання свідоцтва про смерть, а іншим шляхом встановити цей факт неможливо, з метою захисту своїх прав вона змушена звернутись до суду.
Ухвалою від 05.01.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду.
Заявник у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи - Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у судове засідання не з'явився, надіслали заяву про розгляд справи за відсутності представника, вирішення зазначеного питання залишили на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Згідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00025778776 від 27.02.2020 року, вбачається, що дошлюбне прізвище ОСОБА_3 - ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки про причину смерті та свідоцтва про смерть виданих на тимчасово окупованій території, вбачається, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ялта АР Крим, причина смерті - набряк легень, двостороння пневмонія.
Виходячи з практики ЄСПЛ, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]. Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ цієї категорії.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
У відповідності до частин 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 цього Кодексу. За змістом ч. ч. 1, 2 статті 317 цього Кодексу заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , є об'єктивні перешкоди, у зв'язку з чим, з метою захисту прав заявника, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви, встановивши факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ялта, АР Крим, Україна.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 81, 89, 263, 264, 265, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Сапонова Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ялта, АР Крим, Україна, та зареєструвати смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Брест, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: м. Ялта, АР Крим, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.В.Кулик