Справа № 727/1615/23
Провадження № 2-з/727/5/23
21 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Літвінової О.Г.
при секретарі Вальків А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, -
20.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви.
В обґрунтування заяви вказує, що 17.02.2023 року з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо про те, що її власне майно: нерухоме майно: нежилі приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 88,7 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 21091009) вибули з її власності. Так, з вказаної інформаційної довідки вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер: 2631, виданий 23.12.2020 року, видавник ОСОБА_2 , ПН Київського МНО Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» продало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» належні мені нежитлові нежилі приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 88,7 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 21091009), які перебували у іпотеці. Однак, дії Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» по реалізації майна позивача вчинялись без відповідного повідомлення та вимоги про усунення порушення основного зобов'язання із зазначенням суми боргу, згідно вимог ст.35, ст.38 Закону України «Про іпотеку», яке повинно було бути їй надіслане не пізніше аніж за 30 днів до їх вчинення. Проте, вимогу про усунення порушення основного зобов'язання мені надіслано не було, що призвело до викрадення належного їй майна.
Просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони відчуження нежилих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 88,7 кв.м.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Так одним з видів забезпечення позову є накладення арешту та заборона вчиняти певні дії, що передбачено п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Заявником не обґрунтовано підстав подачі заяви про забезпечення позову, необхідності забезпечення позову; заходу забезпечення з обґрунтуванням його необхідності, не наведено достатніх підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також зазначена заява не містить належного мотивування необхідності застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нежилих приміщеннях, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 88,7 кв.м., як цього вимагає Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст.149,150 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , відповідачі ТОВ «Фінансова компанія «Позика», ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Чернівці О.Г.Літвінова