Справа №718/3006/22
Провадження №2/718/732/22
24.02.2023 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Бужак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 є її знайомою.
Вказує, що у вересні 2021 року відповідачка попросила її, ОСОБА_1 , позичити їй 2000 доларів США на її особисті потреби, на що вона погодилася, передала ОСОБА_3 суму вказаних коштів готівкою, про що було складено розписку від 14.09.2021 року.
Посилається на те, що згідно вказаної розписки ОСОБА_3 зобов'язується повернути 2000 доларів США до 14.01.2022 року.
Вважає, що між ними було погоджено всі істотні умови договору позики.
Зазначає, що у вказаний строк борг їй, ОСОБА_1 , повернуто не було, всі вимоги відповідачка ігнорує, не бажає добровільно повернути грошові кошти, а тому просить позов задовольнити, стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 2000 доларів США, що еквівалентно 73137,2 грн. в рахунок боргу за договором позики та стягнути понесені по справі судові витрати.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Маковійчук П.В., в судове засідання не з'явилися, однак представник подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позов підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце слухання справи через оголошення, яке розміщене на офіційному веб сайті Судова влада. Будь яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачка не подавала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 14.09.2021 року відповідачка ОСОБА_3 написала розписку, згідно якої вона вона позичила у ОСОБА_1 та зобов'язалася повернути борг ОСОБА_1 в сумі 2000 доларів США до 14.01.2022 року (а.с.8).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 524 ЦК України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Статтею 545 ЦК України врегульовано питання щодо підтвердження виконання зобов'язання, зокрема передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
З наведеного вбачається, що доказом повернення позики є факт передачі позикодавцем оригінала боргового документа позичальникові, або зазначення кредитором відомостей у розписці про повернення боргу щодо неможливості повернення боргового документа.
На підтвердження неповернутого відповідачкою ОСОБА_3 боргу за позикою, позивачкою ОСОБА_1 до матеріалів справи додано оригінал розписки від 14.09.2021 року (а.с.8).
Ці обставини, з урахуванням вимог ст. 545 ЦК України, свідчать про не виконання ОСОБА_3 боргового зобов'язання перед ОСОБА_1 .
Як роз'яснив Верховний суд України у постанові від 13 грудня 2017 року у справі №309/3458/14-ц від 13 грудня 2017 року, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Частинами 1, 2 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, зокрема, боргову розписку від 14.09.2021 року, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за договором позики в сумі 2000 доларів США.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, пов'язані із розглядом справи в сумі 992,40 грн. судового збору, що сплачені позивачем.
На підставі наведеного, ст.ст. 202, 207, 524-526, 545, 599, 631, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 141, 263, 265, 280-282, 284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , жительки АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , борг за договором позики у сумі 2000 доларів США, що еквівалентно 73137 гривень 20 копійок.
Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.
Суддя Кіцманського районного суду
Чернівецької області Л.О.Масюк