1-кс/714/109/23
Справа № 714/281/23
"24" лютого 2023 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна (матеріали кримінального провадження №12023262020000679 від 23.02.2023р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України), -
Прокурор Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Як зазначено у клопотанні, в провадженні ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР 23.02.2023р. №12023262020000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що 22 лютого 2023 року о 22.20 год., у с.Тереблече Чернівецького району Чернівецької області на МПП «Порубне», ОСОБА_4 надав прикордонникам неправомірну вигоду в сумі 200 євро за сприяння у безперешкодному пропуску через державний кордон, на виїзд з території України.
Зважаючи на те, що грошові кошти є предметом кримінального правопорушення та визнані речовим доказом, а також з метою уникнення їх знищення, втрати або пошкодження, прокурор просив накласти на них арешт.
Прокурор в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити.
Власник майна в судове засіданні не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, прокурор як на правову підставу свого клопотання послався на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
Нормою ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 23.02.2023р. до ЄРДР внесено відомості за №12023262020000679, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження, за наслідком огляду місця події, 22 лютого 2023 року вилучено чотири купюри номіналом по 50 євро з серійними номерами «SC6968224065», «PB8469402613», «RC3910128628», «UC1447405057».
Вказані грошові кошти за постановою слідчого від 22.02.2023р. були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та зберігаються в філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 244).
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч.2 ст.173 КПК).
З урахуванням вищенаведених норм законодавства, прихожу до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було вилучено та визнано речовим доказом, а саме - грошові кошти в сумі 200 євро.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 200 євро, а саме на чотири купюри номіналом по 50 євро з серійними номерами «SC6968224065», «PB8469402613», «RC3910128628», «UC1447405057», які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12023262020000679 від 23.02.2023р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Слідчий суддя