Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1044/23
Провадження № 2/711/808/23
про залишення позовної заяви без руху
23.02.2023 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки у натурі зі спільної часткової власності, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:
-поділити у натурі житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , передавши їй - 36/8 частки та ОСОБА_2 - 64/80 частки домоволодіння та визнати за ними право приватної власності на відокремлені частки житлового будинку і господарських споруд, відповідно до висновку, що буде визначений сторонами або судом;
-встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та виділити сторонам у власність частки, відповідно до нотаріально посвідченої заяви про добровільний поділ земельної ділянки між співвласниками, посвідченого приватним нотаріусом Левицькою Е.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 9154;
-припинити право спільної часткової власності між нею та відповідачкою у домоволодінні по АДРЕСА_1 .
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом третім частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За положеннями п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як зазначено у частинах 1, 4 та 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До того ж, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК України).
Позивач, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), має зазначити наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Позивач підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, прізвища та ініціалів.
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, позивачкою у поданій позовній заяві заявлено вимогу щодо житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, а також земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, з доданої до позовної заяви копії договору купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки від 04.11.2022 вбачається, що ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 36/80 частин житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0240 га, кадастровий номер 7110136400:02:077:0105, розташовану по АДРЕСА_1 . Крім того, у спільній заяві від 10.09.2018, сторони погодили розподіл земельної ділянки, площею 0,0497 га, розташованої по АДРЕСА_1 . Отже, вказані вище обставини потребують уточнень з боку позивачки.
Також, необхідно надати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
До того ж, при вивченні змісту позовної заяви, враховуючи, що спір є майновим, встановлено, що позивачкою не визначено і не вказано ціну позову, відсутні відомості про вартість нерухомого майна, і відповідно не сплачено судовий збір (сплачено лише 1073 грн. 00 коп.), враховуючи ціну позову. Отже, позивачці необхідно надати підтверджуючі документи про дійсну вартість спірного майна, зокрема висновок оцінки щодо визначення його вартості на час звернення до суду, враховуючи, що даний спір відноситься до категорії майнового характеру. Відсутність підтверджуючих документів про вартість нерухомого майна унеможливлює правильне визначення ціни позову та, відповідно, визначення суми судового збору, яку позивачка повинна сплати за подачу до суду заяви.
Суд звертає увагу позивачки на те, що відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України № 3674-VІ.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та п. п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, - у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому, судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684 гривень.
Оскільки, позивачкою подано позовну заяву до суду у поточному році, то їй необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» із врахуванням характеру позовних вимог, їх кількості, ціни позову та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2023 становить 2684 грн. 00 коп. В іншому випадку, надати підтверджуючі відомості про звільнення від сплати таких судових витрат.
Крім того, враховуючи відомості, які зазначені у довідці КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» № 4681о від 27.08.2018, зокрема про те, що станом на 01.01.2013, власниками домоволодіння АДРЕСА_1 є: ОСОБА_4 (частка - 11/20), ОСОБА_5 (частка - 9/80), ОСОБА_6 (частка - 9/80), ОСОБА_7 (частка - 9/80), ОСОБА_8 (частка - 9/80), а тому, позивачці необхідно визначитися зі складом учасників справи (сторонами, третіми особами).
Також, позивачкою, у порушення вимог ст. 95 ЦПК України, подано до суду докази, які не посвідчені належним чином.
За таких підстав, позивачці слід усунути зазначені недоліки та подати до суду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачці належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 58-62, 95, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки у натурі зі спільної часткової власності, - залишити без руху.
Позивачці необхідно усунути, вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23.02.2023.
Суддя: С. М. Позарецька