Справа № 161/798/23
Провадження № 1-кп/161/401/23
м. Луцьк 24 лютого 2023 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022030580002266, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцька Волинської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців, звільненого, згідно ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 31.08.2022, на підставі ст. 81 КК України, умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 17 (сімнадцять) днів,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 25 листопада 2022 року о 00 годин 21 хвилині, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, а також продовженого Указом Президента України №757/2022 від 07 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX, перебуваючи у приміщенні АЗС «ОККО», що розташована за адресою: місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 16Д, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав із столу мобільний телефон марки «Huawei» моделі SLA-L22, IMEI1: НОМЕР_1 , належний ОСОБА_6 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/19/103-23/355-ТВ від 11.01.2023 становить 1 205 (одна тисяча двісті п'ять) гривень, чим завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 суду дав показання, що дійсно він 25 листопада 2022 року о 00 годин 21 хвилині, був в приміщенні АЗС «ОККО», що розташована за адресою: місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 16Д, де таємно викрав із столу мобільний телефон марки «Huawei». Не заперечив, що завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1 205 гривень.
На даний час збитки потерпілому ОСОБА_6 добровільно відшкодував в повному обсязі. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, претензій майнового та немайнового характеру до обвинуваченого не має, оскільки завдані йому збитки відшкодовані, щодо призначення міри покарання покладається на розсуд суду.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, і дані про особу винного.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, та добровільне відшкодування завданого збитку, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, за що відбував реальну міру покарання, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, повторно вчинив тяжкий умисний корисливий злочин протягом невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, оскільки останнього, згідно ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 31.08.2022, на підставі ст. 81 КК України, умовно-достроково звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2019, на невідбутий строк покарання 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 17 (сімнадцять) днів, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення та перевиховання і про його підвищену суспільну небезпечність, не працевлаштований, однак вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, у вчиненому щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття та усвідомлення незаконності вчинених ним дій, тяжких наслідків не настало, оскільки добровільно повністю відшкодував завдані збитки, потерпілий на призначені суворого покарання не наполягає, має постійне місце проживання та реєстрації, тому, з врахуванням наведених обставин, що істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особи обвинуваченого, його відношення до скоєного, думки потерпілого, наявності пом'якшуючих покарання обставин та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією вказаної статті, у виді позбавлення волі на певний строк, а також з урахуванням ст. 71 КК України, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 КК України.
На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речовий доказ, згідно ст. 100 КПК України, залишити законному володільцю.
Судові витрати, згідно ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання призначеного за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2019 - 1 (один) місяць позбавлення волі, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відбуття остаточне покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - залишити до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 25 листопада 2022 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
Речовий доказ:
-мобільний телефон марки «Huawei» моделі SLA-L22 IMEI1: НОМЕР_1 - залишити законному володільцю - потерпілому ОСОБА_6 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 12 коп. судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1