Справа № 158/524/23
Провадження № 3/0158/126/23
23 лютого 2023 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм маршрутки,
- за ч. 1 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 686895 від 09.02.2023 року, цього ж числа близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно дружини та дітей за адресою: АДРЕСА_2 . Правова кваліфікація - ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вину у вчиненому не визнає, просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
ОСОБА_1 , інкримінується вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, яке відповідно до фабули зазначеної у протоколі, виразилось у вчиненні домашнього насильства відносно своєї дружини та дітей (а.с.3).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, окрім іншого, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, серед яких, окрім іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення.
Однак, вищевказаний протокол не містить вказівки, якого характеру були дії ОСОБА_1 (фізичного, психологічного чи економічного) відповідно до об'єктивної сторони складу даного адміністративного правопорушення, тобто не розкрито суть правопорушення.
Крім того, суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП характеризується умисною формою вини і передбачено наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні, в тому числі і моральних.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вбачається, що останній 09.02.2023 року близько 19 год. 30 хв. приїхав до дружини та дітей в АДРЕСА_3 та почав стукати у двері та вікно, оскільки вони були зачинені. Після чого, взяв з гаража рушницю, яка була зачохлена, поклав її автомобіль та поїхав у невідомому напрямку.
Однак, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства та докази того, що останній діяв з умислом спричинити дружині та дітям емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, чи вчинити інші дії, а відтак, завдати шкоди їх психічному здоров'ю.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім іншого, суд зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження вини особи яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду /підпис/ Ю.Л. Сіліч