22 лютого 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 689/1527/22
Провадження № 22-ц/4820/511/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
розглянув без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2022 року, суддя Мазурчак В.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки,
встановив:
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 206203,82 грн. шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.
В обґрунтування вимог зазначив, що 28 вересня 2020 року відповідач керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись з смт. Ярмолинці в с. Соколівка. При цьому, допустила порушення п. 10.1 ПДР, а саме, при зміні напрямку руху, повертаючи ліворуч, не переконалася в безпеці маневру повороту ліворуч, що це не створить перешкод або небезпеки для інших учасників руху, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz V-Klasse», з реєстраційним номером НОМЕР_2 під його керуванням, який рухався в попутному напрямку та перебував в процесі обгону, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічних пошкоджень.
Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2022 року у справі №689/1842/20 ОСОБА_1 визнано винною за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 04 червня 2022 року №151/22 ДП «Експерт-сервіс авто» ТОВ «Український експертний центр», відновлювати автомобіль позивача є економічно недоцільним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість, тому вартість матеріального збитку визначається у розмірі його ринкової вартості на момент пошкодження і становить 592647,7 грн. Вартість належного йому пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП могла складати 256443,88 грн.
19 квітня 2022 року він отримав страхове відшкодування від НАСК «Оранта» у розмірі 130000 грн., у зв'язку з чим розрахунок заподіяної шкоди проведений ним наступним чином: 592647,70 грн. (вартість матеріального збитку або ринкова ціна до ушкодження) - 256443,88 грн. (вартість автомобіля після пошкодження) - 130000 грн. (страхове відшкодування), що становитиме 206203,82 грн.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 103101,91 грн. шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з рівності ступеню вини кожного із сторін у спричиненні шкоди один одному.
Відхиляючи доводи відповідача про те, що у змісті висновку експертного дослідження відсутні вказівки щодо того, що його підготовлено для подання до суду а також попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, суд вказав, що вказані обставини не вплинули на зміст самого висновку. В судовому засіданні під присягою та з попередженням про кримінальну відповідальність, експерт підтвердив обставини викладені в експертному висновку. Решту доводів про недостовірність висновку суд відхилив як непереконливі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування скарги апелянт зазначила, що рішення суду є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права внаслідок невірної оцінки судом доказів. Зокрема, судом не було досліджено питання щодо визначення ступеню вини кожної зі сторін в ДТП, безпідставно взято до уваги в якості доказу висновок експерта, який не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказав, що ступінь вини обох із учасників автопригоди є рівними. В судовому засіданні під присягою та з попередженням про кримінальну відповідальність експерт підтвердив свій висновок та зазначив, що розрахунки проводились відповідно то методик визначених у законодавстві.
Розгляд справи проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлено, що постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2022 року у справі №689/1842/20, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 5-6).
У даній справі суд встановив, що 28 вересня 2020 року, приблизно о 19 год. 32 хв., на 216 км автомобільної дороги Н-03 Житомир-Чернівці, в с. Соколівка, Хмельницького (раніше Ярмолинецького) району, Хмельницької області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Vito 109CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись з смт. Ярмолинці в с. Соколівку, в порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху, при зміні напрямку руху, повертаючи ліворуч, не переконалася в безпеці маневру повороту ліворуч і що це не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz V-Klasse, під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку - до м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, та перебував у процесі обгону, при цьому транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В суді ОСОБА_1 винною себе не визнала та пояснила, що 28 вересня 2020 року, о 19 год. 30 хв., вона їхала за кермом автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі Н-03 Житомир-Чернівці зі сторони смт. Ярмолинці в с. Соколівку, Ярмолинецького району. В населеному пункті вона здійснювала маневр повороту ліворуч на вулицю І.Франка. Заздалегідь ввімкнувши лівий покажчик повороту, вона зупинилася, щоб пропустити зустрічні та попутні автомобілі. Переконавшись, що автомобілі, які їхали за нею в попутному напрямку зупинилися, вона почала здійснювати поворот ліворуч, після чого відчула сильний удар в передню частину свого автомобіля від автомобіля Mercedes-Benz V-Klasse під керуванням ОСОБА_2 , який їхав в попутному напрямку по зустрічній смузі руху із великою швидкістю і здійснював обгін попутних транспортних засобів.
ОСОБА_2 в суді пояснив, що 28 вересня 2020 року, в вечірній час він за кермом автомобіля Mercedes-Benz V-Klasse, їхав з м. Хмельницького в м. Кам'янець-Подільський по автомобільній дорозі Н-03 Житомир-Чернівці. Коли проїхав смт. Ярмолинці і заїхав в с. Соколівку, то його швидкість була приблизно 60 км/год. В с. Соколівка він виїхав на смугу зустрічного руху, щоб обігнати попутні транспортні засоби, які їхали повільно. Коли він здійснював обгін автомобілів, то на зустрічну смугу раптом виїхав автомобіль під керування ОСОБА_1 , яка здійснювала поворот ліворуч. Він почав гальмувати, але через малу відстань відбулося зіткнення транспортних засобів. Від удару в передню частину, його автомобіль викинуло з дороги на узбіччя.
Суд зауважив, що посилання ОСОБА_1 та її захисника на те, що ДТП сталася внаслідок порушення вимог ПДР потерпілим ОСОБА_2 , який почав здійснювати маневр обгону у недозволеному місці із перевищенням швидкості та не зважаючи на ввімкнений ОСОБА_1 покажчик лівого повороту, спростовуються матеріалами справи. Так, зі схеми місця ДТП не вбачається обмежень у здійсненні маневру обгону на ділянці автомобільної дороги, де відбулася вказана дорожньо-транспортна пригода.
Крім того, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/123-21/8450-ІТ від 02.12.2021 року за результатами судової інженерно-транспортної експертизи обставин і механізму ДТП, в даній дорожній обстановці водій автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , з технічної точки зору повинна була діяти у відповідності до вимог п.п. 9.2.(б), 9.4., 10.1. ПДР.
Цим же висновком стверджується, що причиною ДТП з технічної точки зору стали невідповідні вимогам п. 10.1. ПДР дії водія автомобіля Mercedes-Benz Vito 109CDI ОСОБА_1 стосовно виконання водієм автомобіля Mercedes-Benz V-Klasse ОСОБА_2 маневру обгону на ділянці дороги, з наближенням до перехрестя, яке не позначене попереджувальними знаками.
Згідно з п. 10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Роз'яснюючи свій висновок експерт зазначив, що можливе перевищення водієм автомобіля Mercedes-Benz V-Klasse ОСОБА_2 швидкісного режиму під час обгону за вищевказаних обставин не перебуває у причинному зв'язку із даною дорожньо-транспортною пригодою.
Крім того, в ході судового розгляду не було здобуто належних та допустимих доказів грубого порушення водієм автомобіля Mercedes-Benz V-Klasse ОСОБА_2 швидкісного режиму. Зокрема, допитані в судовому засіданні свідки зі сторони захисту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не змогли чітко та послідовно дати відповідь щодо швидкості керованого ОСОБА_2 автомобіля під час даної дорожньо-транспортної пригоди.
Також суд врахував, що в судовому засіданні, яке відбулося 17 січня 2022 року ОСОБА_1 зазначила, що вона, здійснюючи за вищевказаних обставин маневр повороту ліворуч, фактично не зупиняла керований нею автомобіль, а одразу повернула ліворуч.
Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 травня 2022 року у справі №689/1840/20, провадження №3/689/38/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 85-86).
Зокрема, судом встановлено, що 28 вересня 2020 року, о 19 год. 32 хв., на автодорозі Н-03 «Житомир-Чернівці» 216 км, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед початком обгону не переконався у тому, що водій транспортного засобу, який рухався попереду по тій самій смузі в попутному напрямку, подав сигнал про намір повороту ліворуч, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду.
Як вбачається з показань ОСОБА_2 в судовому засіданні, між його автомобілем та автомобілем, яким керувала ОСОБА_1 , у попутному напрямку, по своїй смузі руху, рухалося три автомобіля, обгін яких здійснював ОСОБА_2 .
При цьому, відстань між першим та другим автомобілем становила приблизно 10 метрів, відстань між другим і третім автомобілем становила близько 3-х метрів, відстань між третім автомобілем і автомобілем, яким керувала ОСОБА_1 , становила приблизно 2 метра.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що на момент ДТП в с. Соколівка, в напрямку дороги з смт. Ярмолинці на с. Соколівку, їхала колона автомобілів. ОСОБА_1 повертала ліворуч з увімкнутим сигналом повороту, а ОСОБА_2 обганяв автоколону з 4-5 автомобілів і їхав на великій швидкості. При цьому, відстань між автомобілями, які обганяв ОСОБА_2 , була 4-5 м. В момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували на зустрічній смузі руху.
Враховуючи, що ОСОБА_2 виконував маневр обгону з виїздом на смугу зустрічного руху одночасно трьох транспортних засобів, при цьому ОСОБА_1 виконувала маневр повороту ліворуч з виїздом на смугу зустрічного руху, оскільки відстань між деякими автомобілями, обгін яких здійснював ОСОБА_2 , становила від 2-х до 5-ти м, що унеможливило, в разі потреби, безперешкодно повернутися на свою смугу руху, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. «в», «п» 14.2 ПДР, а саме, перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
Крім того, суд врахував, що згідно з висновком експерта № СЕ-19/123-21/8450-ІТ від 02 грудня 2021 року, за результатами судової інженерно-транспортної експертизи обставин і механізму ДТП, в даній дорожній обстановці водій автомобіля Mercedes-Benz V- klasse, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.4., 12.3. ПДР.
Суд також врахував, що під час дорожньо-транспортної пригоди на дорожньому покритті була відсутня дорожня розмітка, була темна пора доби, мали місце опади у виді дощу, покриття проїзної частини перебувало у мокрому стані, а відтак була недостатня видимість та підвищена небезпека для руху транспортних засобів, що повинно було враховуватися ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом, в тому числі, під час виконання маневру обгону.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 04 червня 2022 року, №151/22 ДП «Експерт-сервіс авто» ТОВ «Український експертний центр», відновлювати автомобіль ОСОБА_2 є економічно недоцільним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість, тому вартість матеріального збитку визначається у розмірі його ринкової вартості на момент пошкодження. Вартість матеріального збитку складає 592647,7 грн. Вартість пошкодженого автомобіля позивача внаслідок (після) ДТП могла складати 256443,88 грн.
19 квітня 2022 року позивач, з урахуванням протоколу узгодження від 12 квітня 2022 року №37658, одержав страхове відшкодування від НАСК «Оранта» в розмірі 130000 грн.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).
Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (стаття 1188 ЦК України).
Отже, за наявності вини двох водіїв, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розмір відшкодування суд визначає у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
При цьому аналіз ступеня вини кожного з водіїв підлягає ретельному дослідженню, а визначення ступеню вини кожного заподіювача шкоди повинна бути мотивованим з посиланням на докази, що містяться у матеріалах справи (постанова Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №361/10096/14-ц).
Дослідивши матеріали справи, а саме обставини вчинення позивачем та відповідачем дій, що стали причиною настання ДТП, їх взаємозв'язок та істотність кожної з них, колегія суддів погоджується з висновком суду першої щодо визначення рівного ступеня вини кожного із учасників ДТП у його спричиненні.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тягне за собою відмову в позові.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Одним із найважливіших положень про судові докази є правила про їх належність та допустимість.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Допустимість доказів означає, що суд обмежений нормами права у виборі засобів доказування, перелік яких визначено частиною другою статті 76 ЦПК України. Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Виходячи із загальних принципів оцінки доказів, сформульованих у статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (частина перша статті 106 ЦПК України).
Частиною п'ятою статті 106 ЦПК України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 (провадження №14-270цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала на такі особливості застосування статті 78 та частини п'ятої статті 106 ЦПК України: «у висновку будівельно-технічного експертного дослідження 18 серпня 2014 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Ураховуючи те, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 не доведено, що майно, яке відчужувалось за вказаними спірними договорами купівлі продажу майнових прав, укладеними із відповідачами, є ідентичним майну, зазначеному в укладеному з нею договорі купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно від 25 березня 2010 року».
Постановою Верховного Суді від 21 жовтня 2020 року у справі №303/2642/18, касаційний суд визнав правильною правову позицію судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовили у задоволенні позовних вимог фізичної особи про поділ житлового будинку між власниками через відсутність належних та допустимих доказів щодо поділу майна в натурі.
При цьому касаційний суд наголосив на правильності висновків судів, які встановили, що у наданому позивачем висновку експертного дослідження від 10 січня 2018 року, №02-01/18 не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тому зробили правильний висновок, що він не є належним та допустимим доказом.
Оскільки клопотань щодо призначення судом експертизи позивач у суді першої інстанції не заявляв, тому суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
Аналогічні висновки щодо застосування вимог Закону при дослідженні та оцінці експертного дослідження судами викладені у постановах Верхового Суду від 01 лютого 2022 року у справі №128/1326/187, від 13 квітня 2022 року у справі №520/16580/18, від 18 серпня 2022 року у справі №310/7880/19.
Суд першої інстанції не врахував вищевикладені правову позицію Великої Палати Верховного Суду та постанови Верховного Суду та безпідставно взяв до уваги висновок експертного дослідження від 04 червня 2022 року №151/22, як доказ розміру майнової шкоди, саме як висновок експерта, оскільки у ньому не зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Надання в суді пояснень експертом ОСОБА_5 відповідних порушень не усунуло.
Натомість, враховуючи, що висновок експертного дослідження від 04 червня 2022 року №151/22 не може вважатися висновком експерта в розумінні ст.ст. 102, 106 ЦПК України, однак він є належним та допустимим письмовим доказом понесення позивачем відповідних збитків та містить відомості про обставини, що необхідні встановити для вирішення справи, тому він підлягає дослідженню та оцінці саме як письмовий доказ на підтвердження обставин щодо розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди.
ОСОБА_1 на спростування відповідного доказу в суді першої інстанції клопотання щодо призначення судової експертизи не заявляла, доказів на підтвердження іншого розміру матеріальних збитків не надала, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає доведеним факт розміру майнової шкоди, завданої ОСОБА_2 внаслідок пошкодження транспортного засобу в сумі 206203,82 грн.
З урахуванням встановлення судом тієї обставини, що у вчиненні ДТП обидві сторони винні в рівних частинах, тому до відшкодування позивачу за рахунок відповідача підлягає 103101 грн. 91 коп. (206203,82:2).
Разом з тим, враховуючи, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, визнавши висновок експерта належним письмовим доказом, мотивувальна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Мотивувальну частину рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 грудня 2022 року змінити з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
В решті судове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова