21 лютого 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/9584/22
Провадження № 22-ц/4820/443/23
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Спірідонової Т.В., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Дубова М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/9584/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2022 року в складі судді Мазурок О.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
В травні 2022 року позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що йому завдано моральну шкоду невиконанням постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року, постановленої у справі № 2270/14181/11, а саме шкода заподіяна за 14 травня 2022 року.Оскільки неналежне виконання посадовими особами і службовими особами органів державної влади своїх повноважень, призвело до порушення його прав і свідчить про невиконання державою головного обов'язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права. Позивач зазначав, що невиконанням рішення суду порушено його право приватної власності, право на справедливий суд та право на відшкодування витрат. Відшкодування моральної шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу - статей 23, 1174 ЦК України, ст. 56 Конституції України. Тому позивач просив, стягнути з держави Україна на його користь моральну шкоду у розмірі 802 млрд. грн., завдану невиконанням рішення суду у справі № 2270/14181/11, яка заподіяна йому за 14 травня 2022 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада2022 року в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як незаконне та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. На його думку, судом першої інстанції не враховано обставини, які мають значення для справи, не надано оцінку доказам, на які посилався позивач. Не враховано встановлений рішенням суду факт невиконання судового рішення у справі № 2270/14181/11 та моральні страждання, встановлені у справі № 686/8422/20, 686/13784/21, 686/4032/21, які мають преюдиційне значення та є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди в порядку ст. 23 ЦК України та ст. 56 Конституції України. Також апелянт, посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується. Як вказує апелянт, він прагне грошової компенсації за порушене своє право на судовий захист в конкретний вимір часу (проміжок, строк, період). Застосування ефективного способу захисту спричиняє реальне поновлення порушеного права, а в разі неможливості вказаного - забезпечує отримання відповідного відшкодування. ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що в його позові було основне юридичне питання: заявлена шкода за невиконання рішення суду, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування рішення.
Тому, ОСОБА_1 просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Верховний суд надіслав відзив на вказану апеляційну скрагу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судового засідання встановлений ст. ст. 128, 130 ЦПК України, відповідно до яких судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Положеннями ч. 1, п.1 ч. 2, ч. 3, ч.5 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України про час і місце судового засідання08 листопада 2022 року.
Посилання суду першої інстанції, що позивач направив суду заяву про слухання справи за його відсутності є помилковим. Таке клопотання позивача про проведення підготовчого засідання та слухання справи за його відсутності зазначено позовній заяві, однак окремої заяви про розгляд справи за його відсутності після відкриття провадження в справі та призначення справи до розгляду суду не направляв.
За змістом норм ст. 223 ЦПК обов'язковою умовою розгляду справи за відсутності позивача є його належне повідомлення про час та місце розгляду справи і наявність його відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності.
В даній справі суд першої інстанції мав належним чином повідомити позивача про час та місце розгляду справи і лише після цього взяти до уваги його клопотання в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, однак ці вимоги процесуального закону судом виконані не були.
Зазначене порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, адже ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу неналежним його повідомленням про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на наведене, судове рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08 листопада 2022 року підлягає скасуванню з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача на належне повідомлення про день і час розгляду є такими, що заслуговують на увагу.
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 по суті апеляційний суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2270/14181/11 зобов'язано Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки.
На підставі цього рішення, 11 червня 2012 року судом видано виконавчий лист №2270/14181/11, що перебував у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на виконанні (виконавче провадження №33223826).
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 05 жовтня 2012 року замінив у виконавчому проваджені №33223826 боржника Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Постановою державного виконавця від 28 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року, що набрало законної сили 19 січня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10510 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2270/14181/11.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (стаття 16 ЦК України).
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За положеннями статті 129-1 Конституції України обов'язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом підставою виникнення зобов'язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Частиною першою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню.
Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року (справа № 641/8857/17).
Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року (справа № 2270/14181/11) про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки, залишається невиконаною. У зв'язку з цим рішенням суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 686/8422/20 ОСОБА_1 присуджено компенсацію моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 10 510 грн.
Матеріали справи не містять належних, достатніх і допустимих доказів про те, що саме 14 травня 2022 року ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року (справа № 2270/14181/11) в розмірі 802 млрд. грн.
Отже, є правильним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, тому позов є необґрунтованим.
Крім того, позивачем не доведено і заявлений ним розмір моральної шкоди, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діянням заподіювача шкоди та завданою шкодою. У позовній заяві не зазначено будь-яких чітких аргументів щодо фактичних підстав для відшкодування моральної шкоди, крім тверджень про її наявність. Позивач не обґрунтував вимогу про відшкодування державою моральної шкоди, не зазначив фактів (обставин), за яких можна було б стверджувати про порушення прав позивача та про порушення державою конкретних обов'язків.
Разом з тим, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для задоволення позову, а посилання ОСОБА_1 на різну судову практику Верховного Суду у цій категорії справ є безпідставними, оскільки для доведення позову про відшкодування шкоди позивач має довести наявність складових цивільно-правової відповідальності і у кожній конкретній справі процес доказування, а отже і правозастосування буде різним. У зв'язку з цим відхиляються й доводи ОСОБА_1 щодо посилання на статтю 6 Конвенції та практику ЄСПЛ.
Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України, представник - Верховний суд про відшкодування моральної шкоди про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 лютого 2023 року.
Судді А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова
О.І. Талалай