Справа № 604/1122/22Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М.
Провадження № 33/817/84/23 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.2 ст.173-2 КУпАП
23 лютого 2023 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року,-
Вказаною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Згідно постанови, 07 грудня 2022 року о 10:45 годині за місцем свого проживання в с. Староміщина ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, позбавляв права проживати в спільному будинку, чим міг завдати шкоду психічному здоров'ю потерпілої.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що протокол про адміністративне правопорушення складений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема:
протокол про адміністративне правопорушення не підписано свідками та потерпілим від правопорушення;
у протоколі не вказано, в чому полягає шкода заподіяна психологічному здоров'ю потерпілої; не вказано суть адміністративного правопорушення, а також не зазначено відомостей про те, що будь-які дії вчинені ОСОБА_1 із умислом на здійснення саме сімейного насильства;
зміст протоколу викладений нерозбірливо, неможливо встановити частину статті за якою кваліфікуються дії правопорушника;
додатки до протоколу не містять доказів того, що сторони по справі є членами сім'ї;
будь-яких доказів винесення попередження про недопустимість насильства ні протокол, ні матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 зазначає, що ініціатором конфлікту була ОСОБА_2 , а докази про те, що він вчиняв будь-які дії, що супроводжуються фізичним чи психологічним насильством у сенсі ст.173-2 КУпАП відсутні. Вказує на те, що жодних доказів про те, що наступили наслідки правопорушення матеріали справи не містять. Апелянт звертає увагу суду на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів умислу правопорушника, що виключає наявність в його діях складу правопорушення передбаченого ст.173-2 КУпАП. Вважає, що до доказів, на які посилається суд, слід поставитись критично, оскільки потерпіла є особою, яка заінтересована в розгляді судової справи, а протоколи містять спотворене відображення обставин справи та не відповідають вимогам чинного законодавства. Вказує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначає, що жодних обґрунтувань, з яких підстав суд першої інстанції надав перевагу поясненням потерпілої проти його пояснень постанова суду не містить. ОСОБА_1 стверджує, що в протоколах про адміністративне правопорушення викладене неконкретизоване обвинувачення, оскільки не вказано час вчинення правопорушення, повторність вчинення ним порушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП протягом року, а також до протоколу не додано доказів притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема належним чином завіреної копії постанови суду. Звертає увагу суду на те, що на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ “Про судовий збір”, є підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Також зазначає, що поза увагою суду, при вирішенні питання про стягнення судового збору, залишилися наступні обставини: наявність ІІІ групи інвалідності, участь у бойових діях, нагородження ордером ІІІ ступеня “За мужність”.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника Майки М.Б., які апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити з наведених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року, то воно підлягає поновленню, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 участі в розгляді справи судом першої інстанції не приймав.
Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Відповідно до повідомлення про вручення копії постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що копію судового рішення ОСОБА_1 отримав 06 січня 2023 року. (а.с.16).
Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 17 січня 2023 року.
За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, він підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд не дотримався вимог закону, не дослідив і встановив обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 .
Як вбачається з оскаржуваної постанови, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, не обґрунтований жодними доказами і жодним чином не вмотивований.
В постанові суд лише вказав, що він вважає вину ОСОБА_1 повністю доведеною письмовими доказами, однак не вказав навіть перелік таких доказів та не розкрив їх змісту, не зазначив конкретних обставин які цими доказами підтверджуються, постановив рішення по суті справи без жодного аналізу фактичних обставин, які мають значення для її правильного вирішення.
З огляду на вказане оскаржена постанова суду не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, є необґрунтованою і невмотивованою, грубо порушує право особи на захист і справедливий суд, а тому підлягає до скасування.
Також, перевіркою матеріалів справи під час апеляційного розгляду встановлено, що при підготовці справи до розгляду суддя першої інстанції не виконав вимог ст.278 КУпАП, яка зобов'язує при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як видно з матеріалів справи суддя першої інстанції розглянув справу без повідомлення потерпілої, відомості про яку вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, чим порушив її право на доступ до правосуддя.
Також, поза увагою суду залишилось те, що частина 2 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Однак, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.173-2 КУпАП не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки у викладеній в протоколі суті правопорушення не вказано про його вчинення повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Серед відомостей про особу ОСОБА_1 у протоколі не вказано даних про дату накладення на нього стягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В оскарженій постанові серед обставин, які визнані доведеними, суддя першої інстанції також не вказав про вчинення ОСОБА_1 насильства в сім'ї повторно, хоча кваліфікував його дії саме за частиною другою ст.173-2 КУпАП.
Наявна в матеріалах цієї справи копія постанови судді Підволочиського районного суду від 01 грудня 2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП не містить відомостей про набрання нею законної сили, а тому посилання на неї в оскарженій постанові є безпідставним.
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що потерпіла ОСОБА_2 є колишньою дружиною ОСОБА_1 щодо якого складено цей протокол, однак до матеріалів справи не додано жодних доказів того, що вони були подружжям.
Також, у протоколі стверджується, що насильство економічного характеру вчинено ОСОБА_1 по місцю спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 і полягало в тому, що він позбавив ОСОБА_2 права проживання у спільному будинку.
Однак, з доданих до протоколу письмових пояснень ОСОБА_1 і ОСОБА_2 видно, що за вказаною адресою проживає лише ОСОБА_1 , а потерпіла ОСОБА_2 проживає в тому ж селі по АДРЕСА_2 .
До матеріалів справи не додано жодних відомостей про реєстрацію місця проживання вказаних осіб та про право власності на житло, де було вчинено дане правопорушення, тобто за адресою АДРЕСА_1 .
Аналізуючи вищенаведене, приходжу до висновку що під час здійснення адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 не з'ясовано ряд вищевказаних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями вимог ст.256 КУпАП.
За змістом п.24 ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №18) правильною визнається практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
За таких обставин, вважаю, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП проведено без належного з'ясування усіх питань, визначених ст.278 КУпАП, та на підставі неналежних і суперечливих доказів. У зв'язку з цим прийняти будь-яке рішення в судовому засіданні є неможливим, а тому матеріали справи слід направити для доопрацювання та усунення допущеної неповноти і недоліків протоколу.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року скасувати і матеріали справи направити відділенню поліції №5 (смт.Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для належного оформлення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя