Справа 688/669/23
№ 3/688/288/23
Постанова
Іменем України
23 лютого 2023 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Козачук С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 06 січня 2021 року органом 6831),
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
11 лютого 2023 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру: штовхав її та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого було завдано шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні нкціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.48).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право особи на участь у судовому розгляді справи та право на відкладення такого розгляду не є абсолютними, і можуть бути обмеженими, в тому числв і встановленням строків розгляду справи.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується даними:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №806504 від 11.02.2023 року та рапорту чергового Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, згідно яких 11.02.2023 року о 00 год 23 хв отримано заяву та зареєстровано ЄО за №1148 від 11.02.2023 року про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 ;
-термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА №125347 від 11.02.2023 року, яким йому заборонено строком на 10 діб з 11.02.2023 року по 20.02.2023 року в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 ;
-заяви та письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 11.02.2023 року, згідно яких 11.02.2023 року близько 00 год. 30 хв неповнолітній син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем їхнього спільного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв відносно неї фізичне та психологічне насильство, а саме ображав нецензурними словами, штовхав, намагався пошкодити майно у квартирі, на неодноразові зауваження не реагував, до приїзду працівників поліції продовжував конфлікт та образи нецензурною лайкою, а тому просить притягнути його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення проявляється в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Під психологічним насильством у сім'ї згідно із п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а згідно п. 17 ч.1 ст. 1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно вимог п. 7 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків (матір, батька) і дитину.
Свобода від насильства це одне із основних прав людини.
А тому, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, кваліфікую дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, що полягали у штовханні, образах, висловлюванні в бік потерпілої нецензурною лайкою, внаслідок чого було спричинено емоційну невпевненість та завдано шкоди її фізичному та психічному здоров'ю.
Згідно ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбаченні ст. 24-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу, зокрема: попередження.
Тому, вважаючи доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та враховуючи, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення не виповнилось вісімнадцяти років, суд вважає за необхідне застосувати до нього захід впливу, передбачений п. 2 ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.
Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 173-2 ч. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього захід впливу, передбачений ст. 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена особою, відносно якої винесена, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя: С.В. Козачук