Справа № 686/466/23
Провадження № 1-кс/686/359/23
23 лютого 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування доводів скарги зазначено, що ОСОБА_3 09.01.2023 о 15 год. 00 хв. звертався до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому, з заявою про кримінальне правопорушення, вчиненні прокурором Кам'янець - Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 та слідчим СВ Кам'янець - Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 , однак, станом на 15 год. 00 хв. 10.01.2023 відомості до ЄРДР, всупереч ст.214 КПК України, внесенні не були та не було розпочате розслідування, тому у скарзі ОСОБА_3 просив зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, прийняти та невідкладно зареєструвати подану ОСОБА_3 заяву про кримінальне правопорушення, вчинене прокурором Кам'янець - Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 та слідчим СВ Кам'янець - Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 , та розпочати розслідування у формі досудового слідства за вчинення діянь, які мають ознаки складу злочину, передбачені ст.368 КК України; визнати дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо не внесення до ЄРДР заяви ОСОБА_3 про вказані кримінальні правопорушення, - неправомірними.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що не є перешкодою для розгляду справи.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у скарзі.
Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали перевірки, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із наданих матеріалів перевірки вбачається, що дійсно 10.01.2023 ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, із повідомленням про кримінальне правопорушення, датованим 09.01.2023, в якому ОСОБА_3 повідомляв, що «в провадженні Чемеровецького районного суду Хмельницької області на розгляді перебуває об'єднане кримінальне провадження №12017240070001160 від 28.06.2017, за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.125, ст.128 КК України. 15.11.2022 ОСОБА_3 , разом з його захисником ОСОБА_6 , при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи №12017240070001160 від 28.06.2022, виявили підробку процесуальних документів, а саме: при огляді обвинувального акту кримінального провадження №12017240070001160 від 28.06.2017, за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.125, ст.128 КК України, - було виявлено, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування в главі «II. Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» пункт 33 задоволено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке нібито задоволив слідчий суддя ОСОБА_7 , а в главі «III. Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування» пункт 1 вказаний вид заходу ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо підозрюваного ОСОБА_3 . Даний обвинувальний акт підписаний слідчим СВ Кам'янець - Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 та затверджено прокурором Кам'янець - Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 . Ця підробка була зроблена навмисно, щоби дискредитувати ОСОБА_3 в очах суспільства та показати що до нього обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також встановлено, що листом 23.04.2018 №80-1731-17 Кам'янець - Подільська місцева прокуратура повідомила Кам'янець - Подільський міськрайонний суд про направлення обвинувального акту і в додатку листа вказав, що додає розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Це зробили органи досудового слідства та Кам'янець - Подільська місцева прокуратура за те, що ОСОБА_3 не заплатив ОСОБА_8 20000$. Хоча насправді, ні ухвали про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, ні розписок не існує зовсім!!! Зауважує, що ОСОБА_3 29.07.2017 по даному кримінальному провадженню оголосили підозру за ст.128 КК України. І весь час органи досудового слідства натякали ОСОБА_3 , щоб він зустрівся з нібито потерпілим ОСОБА_9 . Після того, як органи досудового слідства організували ОСОБА_3 зустріч з ОСОБА_10 в кафе навпроти Кам'янець - Подільської місцевої прокуратури - він з ним зустрівся, той був разом з дружиною. Під час зустрічі ОСОБА_11 і дружина запропонували, так мовити, відкупитись від даної кримінальної справи і сплатити компенсацію у вигляді 20000$. На дану пропозицію вони були послані вслід за рускім кораблем. Але, тепер ОСОБА_3 розуміє, що за цим стояла і прокуратура, і органи слідства, бо після відмови сплатити гроші і почалося фальшування даної кримінальної справи.
З метою фальшування справи та як найшвидшого завершення КП №12017240070001160 від 28.06.2017 та скидання справи до суду, процесуальний прокурор ОСОБА_4 , всупереч КПК України, без завершення досудового розслідування (до сьогоднішнього дня ні ОСОБА_3 , ні його захисником так і не отримана постанова про завершення досудового розслідування). Крім того, прокурор ОСОБА_4 не міг не знати, що відповідно до п.п. 2, 13 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність та забезпечення права на захист. Але поки справу готували до подання до суду, прокурор ОСОБА_4 брутально та безкарно, на порушення вимог ч.3 ст.290 КПК України, не викрив всі матеріали кримінального провадження ні ОСОБА_3 , ні його захисникам і, без вручення обвинувального акту, направив справу до суду. Геніальна позиція, він думав, що суд свій і як завжди це все пройде! На першому судовому засіданні суддя Кам'янець-Подільського міськрайонний суду ОСОБА_12 розглянув об'єднане кримінальне провадження №12017240070001160 від 28.06.2017, за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.125, ст.128 КК України та своєю Ухвалою повернув справу прокурору у зв'язку з багаточисельними порушеннями КПК України та не вручення обвинувального акту. Хмельницький апеляційний суд залишив апеляцію прокурора без задоволення, а Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду без змін, тобто справа була повернута прокурору для усунення недоліків! Але, на превеликий жаль, недоліки ніхто не хотів усувати і прокурор Кам'янець-Подільської прокуратури ОСОБА_4 , з порушенням закону, людської моралі продовжив фальшування справи! З метою усунення недоліків роботи прокурорів, 07.02.2018 його захисник ОСОБА_13 подав повторні заяви за №22-С «про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12017240070001160», за №23-С «про надання доступу до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №12017240070001160, у тому числі і докази, які є в матеріалах справи, а також можливості за результатами розгляду подати певні клопотання та заяви», за №24-С «про повідомлення коли сторона захисту буде мати можливість долучити до матеріалів кримінального провадження №12017240070001160 документи, які захист бажає використати в суді як докази» до Кам'янець-Подільської прокуратури, але по сьогоднішній день будь-якої відповіді на дані заяви не отримані. 27.02.2018 ОСОБА_3 було подані декілька повторних клопотань до Кам'янець- Подільської прокуратури, в тому числі і клопотання про проведення незалежної судмедекспертизи Олійнику, але, крім листа від Кам'янець-Подільської прокуратури за №80- 1731-17 від 01.03.2018, ОСОБА_3 більше нічого не отримав. В даному листі ОСОБА_3 повідомили про направлення клопотань слідчому. 28.03.2018 ОСОБА_3 знову, в котрий раз, була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи, але відповіді так і не було! Так ні ОСОБА_3 , ні його захисники, не змогли ознайомитися з матеріалами досудового слідства та не отримали обвинувальний акт! І тільки 23.04.2018 прокурор Кам'янець - Подільської місцевої прокуратури, листом за №80-1731-17 від 23.04.2018, повідомив суд про направлення обвинувального акту до суду. ОСОБА_3 хоче звернути увагу, що листи від Кам'янець - Подільської місцевої прокуратури від 01.03.2018 та від 23.04.2018 мають один вихідний номер №80-1731-17, і який з них правдивий - ще доведеться виясняти. Після всіх таких маніпуляцій, суд тільки 03.09.2018 висловив думку щодо фактичних обставин кримінального процесуального закону, який в обвинувальному акті, що є предметом розгляду - прокурорами не усунуто (не вручені обвинувальні акти обвинуваченому та захисникам) - в результаті чого суд взяв самовідвід. Тепер вже стає зрозуміло, чому прокурор Кам'янець - Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 не надавав ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_6 матеріали досудового розслідування та не вручив належним чином обвинувальний акт. Тільки після 1,5 роки розгляду справи у суді, суддя ОСОБА_14 ухвалою від 20.11.2019 зобов'язав Кам'янець - Подільську місцеву прокуратуру надати ОСОБА_3 та його захиснику матеріали для ознайомлення зі справою. У відповідності до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді. Обвинувальний акт становить унікальний юридичний документ, в якому дається офіційна оцінка дій підозрюваного (який з моменту затвердження обвинувального акта і передачі його до суду, отримує статус обвинуваченого) та здійснюється публічний аналіз зібраних у справі доказів, публічно визначаються юридично значимі елементи об'єктивної істини, встановленої у справі. Він є найважливішим гарантом захисту прав і законних інтересів підозрюваного (обвинуваченого) та всіх інших учасників процесу, гарантом правосуддя, слугує юридичним фактом, який суттєво змінює процесуальні відносини. Відповідно до ст.9 ч.1 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватись вимог Конституції України та КПК України. Таким чином, прокурор ОСОБА_15 , у відповідності до вимог кримінального процесуального кодексу, не висунув обвинувачення у вчиненні відповідних злочинів ОСОБА_3 , але передав обвинувальний акт в Кам'янець - Подільський міськрайонний суд у Хмельницької області. Такі дії мають ознаки кримінального правопорушення як ст.372 (притягнення завідомо не винного до кримінальної відповідальності) КК України, а затвердивши підроблений обвинувальний акт та відправивши лист у суд, де вказав про розписку у утриманні обвинувального акту - ознаки статті 366 (Службове підроблення) КК України. Таким чином, прокурор ОСОБА_15 свідомо не надавав ОСОБА_3 та його захисникам матеріали кримінального провадження, тим самим хотів приховати злочин, який коїли органи досудового слідства, а це вже має ознаки кримінального правопорушення як ст.396 (приховування злочину) КК України. При огляді матеріалів досудового розслідування було також встановлено що підозра, яку отримав ОСОБА_3 від 19.07.2017 за ч.1 ст.121 КК України була повідомлена на основі сфальшованих документів, які попали невідомо як до СМЕ і на основі яких робився Висновок експерта №478 від 18.07.2017, де вказаний перелом лицевої частини зліва (ч.1 ст.121 КК України) - згідно рентгенограми від 26.06.2017 (подія сталася 28.06.2017). В даному висновку експерт вказав як проходила експертиза: дані об'єктивного обстеження: в підочній області зліва є слабо виражений жовтий синяк невизначеної форми без контурів розмірами 4,7 см х 3,6 см. М'які тканини на рівні виличної області зліва в області зліва з помірним набряком. При пальпації виличної області зліва відмічається болючість. В задньому відділі тім'яної області справа є епітелізована садина невизначеної форми розмірами 1,8 х 2,1 см рожевого кольору розташована нижче рівня шкірних покривів. ДРУГИХ БУДЬ ЯКИХ ІНШИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ у гр. ОСОБА_16 на момент проведення судово-медичної експертизи НЕ ВИЯВЛЕНО. Дані медичних документів: Довідка на ім'я ОСОБА_17 №4707. Із довідки №4707 від 28.06.17 травмпункту Камянець-Подільської міської лікарні №1 на ім'я ОСОБА_18 (представленої в К-П МРВ судмедекспертизи 29.06.2017 слідчим СВ К-П ВП ГУНП України рядовим поліції ОСОБА_19 ) відомо, що останній звертався за медичною допомогою 28.06.17 з діагнозом ЗЧМТ, Забій головного мозку, лінійний перелом тім'яних кісток черепа. Госпіталізований в нейрохірургічне відділення. Медична карта №3149. При дослідженні медичної карти стаціонарного хворого №1/3149 виявлено заключний діагноз рентгенолога; ЗЧМТ, забій головного мозку, лінійний перелом тім'яних кісток черепа. Але не має переломів лицевої частини зліва!!! (ч.1 ст.121 КК України). І знову стає зрозумілим, чому не давали ОСОБА_3 та його захиснику весь цей час ознайомитися з матеріалами справи. Тоді настає наступне питання. На підставі яких реальних документів оголошена підозра по ч.1 ст.121 КК України? Чому рентгенограма від 26.06.2017? Чому в діагнозі рентгенолога відсутні переломи лицевої частини зліва? Чому в довідці №4707 прізвище потерпілого ОСОБА_17 .? Чому довідка №4707 копія, а не оригінал? Чому відсутня сама рентгенограма? Чому не розглядалися клопотання щодо незалежної експертизи Олійнику? Чому не проводилася судмедекспертиза по ОСОБА_8 на виконання ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 25.07.2019? Ще багато чому...Але тільки ОСОБА_3 знає, що всі ці питання мають ціну в 20000$. 15.11.2022 в Чемеровецькому районному суді Хмельницької області відбувалося чергове судове засідання. Враховуючи те, що в Україні йде кровава війна, гинуть люди, вся країна збирає кошти на ЗСУ, а Україна прийнята кандидатом до ЄС, і подана заявка в НАТО, а також з метою зупинення фактів порушень прав людини в Україні і зупинити дискредитацію України в очах мирового суспільства та не винесення даної кримінальної справи за межі кордонів України, ОСОБА_3 , разом з його захисником ОСОБА_20 , подали клопотання про укладання угоди про примирення. В даному клопотанні ОСОБА_3 брав на себе зобов'язання не мати будь - яких претензій до органів досудового слідства та прокурорів і суддів, а також так званих потерпілих, які також причетні до фальшування його кримінальної справи, а також зобов'язувався відкликати свою заяву з Європейського суду з прав людини і просив сприяти укладанню угоди про примирення між учасниками кримінального провадження. Так, як потерпілий ОСОБА_21 знову не з'явився на судове засідання, було запропоновано прокурору Кам'янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 сприяти у розгляді даного клопотання потерпілим, але замість того, щоб обговорити дане клопотання зі стороною потерпілих - він сам вирішив за них і сказав, що ніякого миру не буде! Прокурор ОСОБА_15 умисно провокує ОСОБА_3 , щоб він мав претензії та робив певні дії щодо дискредитації органів досудового розслідування, органів прокуратури, судових органів та України в цілому, хоче щоб справа ОСОБА_3 розглядалася в ЄСПЛ, внаслідок чого Україна понесе чергові збитки та вкотре зганьбить органи досудового слідства, прокуратури та судової системи. З вказаного вище випливає те, що в діях прокурора Кам'янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 є ознаки складу ряду кримінальних правопорушень передбачених ст.364 (зловживання владою або службовим становищем), ст.366 (службове підроблення), ст.372 (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), ст.374 (порушення права на захист), ст.396 (приховування злочину) Кримінального кодексу України. Враховуючи викладене вище та з метою запобігання подальшому фальшуванню кримінального провадження № 12017240070001160 від 28.06.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125, ст.128 КК України, ОСОБА_3 просив: прийняти та невідкладно зареєструвати подане ним повідомлення про кримінальне правопорушення, вчинене прокурором Кам'янець - Подільської окружної прокуратури ОСОБА_22 та слідчим СВ Кам'янець - Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_23 , за ознаками складу злочинів, передбачених ст.366 (службове підроблення), ст.372 (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), ст.396 (приховування злочину), ст.374 (порушення права на захист) та ст.374 (порушення права на захист) КК України до розгляду та розглянути у повній відповідності до закону; внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; видати йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки; розпочати за цим повідомленням про кримінальне правопорушення, вчинене прокурором Кам'янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_22 та слідчим СВ Кам'янець - Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_23 , за ознаками складу злочинів, передбачених ст.366(службове підроблення), ст.372 (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), ст.396 (приховування злочину), ст. 374 (порушення права на захист) та ст. 374 (порушення права на захист) КК України; надати йому, в присутності адвоката ОСОБА_20 , можливість дати додаткові свідчення та повідомити його письмово, у встановленому законом порядку та строк, про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину ст.366 (службове підроблення), ст.372 (притягнення завідомо невинного про кримінальної відповідальності), ст.396 (приховування злочину), ст.374 (поручення права на захист) та ст. 374 (порушення права на захист) КК України за адресою ОСОБА_3 »
Листом №60 зкп/14-01-01-190/2023 від 16.01.2023, за підписом керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, було повідомлено ОСОБА_3 , що під час вивчення інформації, викладеної у його зверненні, обставин, які б вказували на кримінальне правопорушення, не виявлено, у зв'язку з чим відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою (повідомленям) є саме наявність у цій заяві (повідомленні) обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
На думку слідчого судді, у повідомленні ОСОБА_3 викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема й тих, які передбачені ст.ст.366, 372, 396, 374 КК України, оскільки це повідомлення не містить об'єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, зокрема й внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, умисному порушенні права на захист, умисному приховуванні тяжкого чи особливо тяжкого злочину), не містить це повідомлення й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій слідчого ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_4 за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Аргументи ОСОБА_3 про можливе вчинення кримінальних правопорушень, фактично ґрунтуються на суб'єктивній незгоді ОСОБА_3 із направленням відносно нього до суду обвинувального акту, в рамках кримінального провадження №12017240070001160, яке на даний час перебуває на розгляді у місцевому суді; із наданим в рамках вказаного кримінального провадження висновком експерта №478 від 18.07.2017 та із небажанням прокурора посприяти у розгляді потерпілим клопотання про примирення та укладення відповідної угоди про примирення між учасниками кримінального провадження. Висловлена ОСОБА_3 у повідомленні від 09.01.2023 фактична незгода із прийнятими процесуальними рішеннями представником органу досудового розслідування у рамках кримінального провадження, ініційованого відносно ОСОБА_3 , та викладені у цьому повідомленні обставини, недостатні для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для притягнення до відповідальності службових осіб, у разі прийняття ними рішень, зміст яких не задовольняє одну із сторін кримінального провадження.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР. Слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей за повідомленням ОСОБА_3 до ЄРДР, оскільки зазначені ним у повідомленні відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу.
Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Повноважень слідчого судді на визнання неправомірними дій чи бездіяльності певної посадової особи, чинний КПК України не містить.
Враховуючи викладене, а також те, що уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, подана ОСОБА_3 скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 395 КПК України,-
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя