Справа № 683/2076/22
2/683/97/2023
08 лютого 2023 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.
секретаря Борикіної Л.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу №683/2076/22, 2/683/97/2023 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельну ділянку,
установив:
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0523 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що 18 жовтня 2005 року вона купила у ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частини вказаного будинку та земельної ділянки площею 0,0493 га, на якій розташована ця частина будинку є чоловік позивачки - ОСОБА_3 , яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Т.О. від 01.04.2002 року.
Належна позивачці частина житлового будинку розташована на земельній ділянці площею 0,0523 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ХМ № 016760.
ОСОБА_1 зазначає, що при оформленні договору купівлі-продажу частини житлового будинку не було оформлено договір купівлі-продажу земельної ділянки через відсутність кадастрового номеру на неї. Тому ОСОБА_2 , в зв'язку з її переїздом на інше місце проживання, надала довіреність її брату ОСОБА_4 на продаж вказаної земельної ділянки. Проте вони не змогли оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки, так як ОСОБА_4 незабаром захворів і помер. А місце проживання ОСОБА_2 невідоме, тому неможливо з нею укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0523 га, переданої для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 подали до суду заяви, де просять розгляд справи провести у їх відсутності та позовні вимоги підтримують.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлена вчасно та належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з підстав.
18 жовтня 2005 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавутою Т.О., на частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та розташований на приватизованій ОСОБА_2 земельній ділянці розміром 0,0523 га.
Відносини, пов'язані із виникненням прав на земельну ділянку у зв'язку із виникненням прав на будівлі і споруди, що на ній знаходяться, врегульовані ст.120 ЗК України.
Відповідно до вимог ч.1,4 ст.120 ЗК України ( в редакції , яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Як зазначено у державному акті на право приватної власності на землю серії ІV-ХМ №016760, виданому ОСОБА_2 22 квітня 2002 року на підставі рішення Старокостянтинівської міської Ради народних депутатів №73 п.10 від 26 лютого 2022 року, їй належить земельна ділянка площею 0,0523 га, яка передана для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, та розташованаза адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно, укладаючи 18 жовтня 2005 року договір купівлі-продажу частини житлового будинку, сторони виходили з того, що при переході права власності на будинок до набувача переходить право власності і на земельну ділянку площею 0,0523 га, цільове призначення якої - обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
Про це свідчить і подальша поведінка сторін. Так, позивачка користувалась земельною ділянкою на власний розсуд, а відповідачка їй в цьому не перешкоджала та видала доручення брату позивачки для подальшого оформлення земельної ділянки.
Враховуючи зазначене, а також приймаючи до уваги, що вся земельна ділянка площею 0,0523 га, а не її частина, визначена для обслуговування частини житлового будинку і господарських будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню
Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0523 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: