Справа № 609/140/23
2-о/609/19/2023
23 лютого 2023 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Харлана М.В.
з участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за заявою: ОСОБА_1
заінтересована особа: Шумський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
вимоги заявника: про встановлення факту смерті
І. Стислий виклад позиції заявника.
1. 22 лютого 2023 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
2. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що заявник, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Рубіжне Луганської області.
27 червня 2022 року заявника взято на облік як внутрішньо переміщену особу та зазначено, що фактичним місцем проживання є АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області померла баба заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10 лютого 2023 року та лікарським свідоцтвом про смерть № 206 від 06 лютого 2023 року, які були видані на тимчасово окупованій території не уповноваженими на те органами.
Вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ встановленого зразка, який може бути прийнято відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті, відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті померлої особи, проведеної державним органом України.
На підставі викладеного, просила заявлені вимоги задовольнити.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у заяві та просила їх задовольнити, крім того представила фотокартки з мобільного телефону, які підтверджують факт смерті її баби ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи Шумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надала суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено судове засідання на 23 лютого 2023 року.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
4. Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 05 жовтня 2010 року Рубіжанським МВУМВС України в Луганській області, вбачається, що заявник ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Рубіжне Луганської області.
5. Згідно довідки № 6116-5001794753 від 27 червня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 являється: АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
6. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 28 жовтня 1987року вбачається, що заявник ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рубіжне Ворошиловградської УССР та в графі батьки вказано - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а/з № 980.
7. Заявник, дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_6 », 16 липня 2010 року зареєструвала шлюб із гр. ОСОБА_7 та їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 16 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області.
8. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 14 червня 1965 року вбачається, що мати заявника ОСОБА_9 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Новодружеск Лисичанського району Луганської області та в графі батьки вказано - ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , а/з № 87.
9. Мати заявника, дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_11 », 19 лютого 1986 року зареєструвала шлюб із гр. ОСОБА_4 та їй присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого 19 лютого 1986 року.
10. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області померла баба заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Похована в м. Рубіжне Луганської області.
Вказані обставини підтверджуються направленням для проведення судово-медичного дослідження трупа, копією лікарського свідоцтва про смерть № 206 від 06 лютого 2023 року, фотокарткою з місця поховання.
Факт смерті ОСОБА_2 зареєстрований відділом запису актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, про що видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 10 лютого 2023 року, актовий запис №58.
Встановлено, що лікарське свідоцтво про смерть № 206 від 06 лютого 2023 року та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 10 лютого 2023 року, засвідчені копії яких долучено до матеріалів заяви, видані органами, які створені та діють у порядку, не передбаченому законом, є недійсними, та не створюють правових наслідків.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2
ІV. Оцінка Суду.
11. В силу п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
12. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
13. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
14. Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
15. Згідно переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації оточенні (блокуванні), який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року Білолуцька селищна територіальна громада входить до вказаного переліку та з 24 лютого 2022 року перебуває під тимчасовою окупацією, тому наразі неможливо здійснити реєстрацію смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
16. Даючи оцінку допустимості у даній цивільній справі таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується вимогами міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. За ч.ч. 3, 4 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
18. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.
19. Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
20. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
21. Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
22. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
23. Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Тобто Україна не визнає такі акти, але як виключення враховує документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території для державної реєстрації акту цивільного стану і таке врахування не є визнанням окупаційної влади. Такий підхід відповідає практиці ЄСПЛ, Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії від 21 червня 1971 року, а також судовій практиці України.
24. Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо реєстрації смерті, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
25. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав у постанові від 16 листопада 2022 року № 759/1443/22, що документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
26. Також Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 вказав, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
27. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту її смерті та подальшого прийняття спадщини.
На підтвердження факту смерті заявником подано копії лікарського свідоцтва про смерть № 206 від 06 лютого 2023 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 лютого 2023 року, видані органами, які розташовані на окупованій території України, створені та діють у порядку, не передбаченому законом, згідно яких ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області.
Оцінюючи письмові докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
На підставі наведеного, суд, як виключення, приймає в якості доказів надані заявником документи, та у сукупності з іншими письмовими доказами, вважає їх достатніми для встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.
28. Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
29. Відповідно до правил ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
30. Відповідно до п. 21 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
З цих підстав,
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», ст. ст. 12, 81, 89, 247, 315, 317, 354-355 ЦПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шумський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
2. Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Калмиківка Мостівського району Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Білолуцьк Старобільського району Луганської області (тимчасово окупована територія України).
Рішення суду в частині встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України допустити до негайного виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 23 лютого 2023 року.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Заінтересована особа: Шумський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ), місце знаходження: м. Шумськ, вул. Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 21161629.
Суддя: М. В. Харлан