Справа № 609/124/23
3/609/83/2023
23 лютого 2023 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділення поліції № 2 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , пенсіонера
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 лютого 2023 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 119500 від 02 лютого 2023 року, згідно з яким вбачається, що 18 січня 2023 року о 15:00 год., гр. ОСОБА_1 , 1957 року народження, житель АДРЕСА_1 вчинив дрібне хуліганство за адресою вул. Лановецька, с. Піщатинці Кременецького району, а саме висловлювався в сторону гр. ОСОБА_2 , 1958 р.н. нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ст. 173 КУпАП, - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП не визнав та просив суд провадження по адміністративній справі відносно нього закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані ДОП ВП №2 (м. Ланівці) Кременецького РВП за ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство.
Проте, з пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, слідує, що конфлікт між ним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був викликаний особистими неприязними відносинами та постійними провокаціями до конфліктів останніх відносно нього.
При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_4 суду показав, що 18 січня 2023 року перебував неподалік від місця інциденту. Гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самі провокували ОСОБА_1 до конфлікту, при цьому нецензурної лайки та образливого чіпляння до останніх з боку ОСОБА_1 не було.
Вказав, що ОСОБА_2 та інші особи постійно провокують ОСОБА_1 через перебування його дітей на війні.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 119500 від 02 лютого 2023 року не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, відсутні відомості про свідків.
Крім того, згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27 січня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів із заявою лише через дев'ять днів після вчинення інциденту.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, приймаючи до уваги, що до матеріалів справи не надано жодного доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд вважає за необхідне провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173, 247, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Суддя: М. В. Харлан