15.02.2023 Справа №607/17280/22
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює у ТОВ «Опілля» м. Тернопіль
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 079592 від 20.11.22, ОСОБА_1 20.11.22 о 01 год. 08 хв. в м. Тернопіль, по проспекту С. Бандери керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST 6810 ARBF - 0443 (повірка дійсна до 19.07.2023), на табло якого висвітився результат 1.44% проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гонта М.С. в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає, оскільки доведення його вини ґрунтується на припущеннях.
Так, на пропозицію поліцейського водій пройшов огляд на місці за допомогою газоаналізатора і не погодився з результатами показників, про що зазначено в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім цього, поліцейський не проінформував про порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, під час огляду постійно забирав у водія муштук від газоаналізатора та вчиняв із ним невідомі маніпуляції, що не зафіксовано на відеозапис.
Адвокат Гонта М.С. вказав, що результати огляду на стан сп'яніння не відображені на відеозаписі, а тому виникають сумніви щодо його достовірності.
Оскільки ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння, підстав проходити такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я не було.
Долучений до протоколу відеозапис спілкування з нагрудної камери патрульного поліцейського, не є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не містить інформації про те, що належним способом було встановлено стан алкогольного сп'яніння.
Також, у протоколі зазначено, водієм було порушено п. 2.9. а Правил дорожнього руху, однак така кваліфікація є невірною, оскільки водій не погодився пройти огляд в медичному закладі, а тому дії водія повинні бути кваліфіковані, як порушення п. 2.5 Прави дорожнього руху, а не п. 2.9 а Правил дорожнього руху, в той час, як суд не вправі самостійно перекваліфіковувати дії водія і визнавати його винним у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
Складений протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом і сам по собі не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які б доводили вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що його вина доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 079592 від 20.11.22; матеріалами відеозапису; результатами газоаналізатора Alcotest 6810 ARBF - 0443 ОСОБА_1 із показником 1.44% проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у КПК «ТОМЦСНЗ» ТОР ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.22; свідоцтвом на повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 15 QM 0751 083 22 чинне до 19.07.2023 газоаналізатора Alcotest 6810 ARBF - 0443; рапортом інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП ст. лейтенанта поліції В. Проць від 20.11.22 року.
За даних обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. ст. 33, 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, його вік, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність, а тому приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд вважає, що твердження адвоката Гонти М.С. про порушення порядку огляду на стан сп'яніння є голослівними, оскільки працівник поліції правомірно здійснив зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , повідомив йому ознаки виявленого у нього алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, повідомив дані газоаналізатора та про наявну на нього документацію, запропонував самостійно вибрати муштук для проведення огляду, зробив контрольний замір повітря на відсутність алкоголю в муштуку, роз'яснив яким чином слід пройти огляд шляхом продуття газоаналізатора. За результатами проведеного огляду, газоаналізатор видав результат 1,4 % (проміле), після чого на запитання працівника поліції водій ОСОБА_1 повідомив, що погоджується із результатами огляду на стан сп'яніння. В подальшому, працівник поліції роз'яснив водію право пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, однак водій не виявив такого бажання. За результатами проведеного огляду працівник поліції роз'яснив водію його права та склав протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння проводилось за допомогою технічних засобів відеозапису, з дотриманням вимог передбачених ст. 266 КУпАП.
Твердження адвоката Гонти М.С. про те, що дії водія слід кваліфікувати як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а не порушення п. 2.9а вказаних Правил не заслуговують на увагу, оскільки водій пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки і за результатами проведеного огляду було встановлено, що водій ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння з чим останній погодився та не виявив бажання пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а тому працівниками поліції вірно кваліфікували дії водія, як порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, якими передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у повній мірі доводиться матеріалами адміністративної справи.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (Сімнадцять тисяч) грн., який стягнути в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (П'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок в дохід держави.
Копію постанови направити ОСОБА_1 .
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. Л. Дзюбич