Іменем України
22.02.2023 Справа №607/16702/22 Провадження № 2/607/312/2023
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Макогін А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» (далі за текстом - ТОВ «Інстафінанс»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Д.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі виконавчого напису № 2727 від 14.01.2022, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Бригідою В.О., приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Д.В. відкрито виконавче провадження № 68641586 про стягнення з ОСОБА_2 (станом на даний час ОСОБА_1 ) на користь ТОВ «Інстафінанс» заборгованості за кредитним договором № ID3576881 в сумі 21898 грн.
Позивач вважає, що даний виконавчий напис є таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак не підлягає виконанню.
Так, відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису, зокрема, подаються: засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.
Однак такі документи на адресу позивача відповідачем не направлялись. Так само позивач не отримувала від приватного нотаріуса відомостей про намір вчинити виконавчий напис.
Також у порушення вимог п. 1 вказаного вище Переліку для вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не був наданий оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Інстафінанс», що, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для вчинення виконавчого напису № 2727 від 14.01.2022.
За таких підстав позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2727 від 14.01.2022, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Інстафінанс» заборгованості у сумі 21898 грн.
25.11.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 20.12.2022, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
20.12.2022 судове засідання відкладено на 26.01.2023 у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце розгляду справи.
26.01.2023 судове засідання відкладено на 22.02.2023 у зв'язку з неявкою учасників справи.
У судове засідання 22.02.2023 позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Одночасно з поданням позовної заяви подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити повністю. Не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
У судове засідання 22.02.2023 інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце цього судового засідання, не з'явилися. Правом подання відзиву та пояснень третьої особи учасники справи не скористалися. Заяв чи клопотань на день розгляду справи до суду не надходило.
Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив, що 02.05.2021 між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № ID3576881. Указане вбачається зі змісту виконавчого напису, вчиненого 14.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Бригідою В.О. та зареєстрованого у реєстрі за № 2727 (а.с. 10).
Також вказаним виконавчим написом нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «Інстафінанс» щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за період з 01.06.2021 до 22.11.2021 у сумі 21898 грн, яка складається з: 14300 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6948 грн прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 650 грн плати за вчинення виконавчого напису.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Вариводи Д.В. від 14.02.2022 для примусового виконання виконавчого напису № 2727 від 14.01.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 68641586 (а.с. 11).
При цьому з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 17), вбачається, що 27.02.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що складений актовий запис № 337. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 . Указане підтверджує зміну прізвища позивача з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 ».
Відтак суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з вчиненням та виконанням виконавчого напису нотаріуса та регулюються Законом України «Про нотаріат» та іншими нормативно-правовими актами в редакції, чинній на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, а саме станом на 14.01.2022.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом встановлений Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі за текстом - Порядок), який затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Стаття 87 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі за текстом - Перелік документів), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Слід враховувати, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, в свою чергу, внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин, можливе лише за нотаріально посвідченими договорами. При цьому для вчинення виконавчого напису стягувач повинен надати нотаріусу відповідну заяву (п.п. 2.1. глави 16 Порядку), оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення зобов'язання.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17, в якій також зазначено, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Таким чином вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відтак суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд перевіряє доводи боржника в повному обсязі й установлює та зазначає в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нотаріусом оскаржуваний виконавчий напис був вчинений з порушенням порядку вчинення виконавчих написів, зокрема нотаріусу не був наданий оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору, а також на адресу позивача не надходила письмова вимога від стягувача щодо необхідності усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором № ID3576881. Так само позивач не отримувала від приватного нотаріуса відомостей про намір вчинити виконавчий напис.
Перевіривши доводи позивача у повному обсязі, суд приходить до таких висновків.
Так, позивач посилається на те, що кредитний договір № ID3576881 від 02.05.2021, укладений між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_2 , нотаріально не посвідчувався. Відтак відповідач на виконання п. 1 Переліку документів не міг надати нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору.
Докази на спростування таких доводів позивача відповідач суду не надав.
Отже, вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим суд вважає хибними доводи позивача про обов'язок надіслання стягувачем боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.
Так, дійсно відповідно до Переліку документів для одержання виконавчого напису, зокрема, подаються: засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.
Однак вказані вище положення містяться у п. 1-1 Переліку документів, який регулює порядок стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, виданого на основі іпотечного договору, що передбачає право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Докази того, що кредитний договір № ID3576881 від 02.05.2021 є договором, визначеним у п. 1-1 Переліку документів, позивач суду не надала.
З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що положення п. 1-1 Переліку документів не поширюються на правовідносини, які виникають з кредитного договору та які мають місце між сторонами цього спору.
Так само не ґрунтуються на вимогах закону і доводи позивача про те, що нотаріус зобов'язаний був повідомити позивача про надходження від відповідача заяви про вчинення виконавчого напису. Так, порядок вчинення виконавчих написів регулюється главою 16 Порядку та не містить вимоги для нотаріуса повідомляти боржника про надходження такої заяви.
З урахуванням викладеного, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що виконавчий напис № 2727 від 14.01.2022 є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. на підставі кредитного договору № ID3576881 від 02.05.2021, який не був нотаріально посвідчений, а відтак позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатила судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією № 10660913 від 14.11.2022 (а.с. 1). Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 137, 141 ч. 1, 142 ч. 1, 158 ч. 7, 8, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2727, вчинений 14 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованості у сумі 21898 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім) гривень за кредитним договором № ID3576881 від 02 травня 2021 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», місцезнаходження: вул. Сурикова, буд. 3, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43449827.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: проспект Григоренка, буд. 15, приміщення 3, м. Київ.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, місцезнаходження: вул. Живова, буд. 32А, м. Тернопіль.
СуддяІ. В. Марциновська