Справа № 595/257/23
Провадження № 3/595/143/2023
23.02.2023 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, до адміністративної відповідальності протягом року не притягався,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
17 лютого 2023 року о 21 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в с. Миколаївка Чортківського району, вчинив стосовно дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, яке виражалося в образах, погрозах, намаганні вигнати з будинку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Як передбачено пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, що містяться у наступних документах: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 096355 від 17 лютого 2023 року; рапорті інспекора СРПП відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Боднара В.В. від 17 лютого 2023 року; протоколі про прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинення домашнього насильства від 17 лютого 2023 року; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 17 лютого 2023 року; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 17 лютого 2023 року.
За даних обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які виразились у вчиненні ним психологічного насильства щодо ОСОБА_2 .
До матеріалів справи долучена характеристика № 7 від 20 лютого 2023 року, видана старостою Миколаївського старостинського округу Золотопотіцької селищної ради Чортківського району Тернопільської області, з якої слідує, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 в громадських місцях поводиться добре, за потреби приймає участь в громадському житті села Миколаївка. Випадків порушення громадського порядку, скарг від жителів, родичів не зареєстровано.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого, особу, що притягується до відповідальності, ступінь його вини, вважаю, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1ст. 173-2 КУпАП, що є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових адміністративних порушень. Для застосування інших видів адміністративних стягнень, які є більш суворими, суд достатніх підстав не вбачає.
Також, згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
З огляду на те, що в силу вказаної норми ст. 39-1 КУпАП направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» є правом суду, суд при вирішенні питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 приходить до висновку про відсутність підстав для направлення його на проходження відповідної програми.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2 ч.1, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська