Справа № 594/168/23
Провадження № 3/594/83/2023
23 лютого 2023 року
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Чир П.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , фізична особа - підприємець
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2023 року серія ВАВ №096007, ОСОБА_1 16.02.2023 року о 10 год. 20 хв. будучи фізичною особою підприємцем, знаходячись на ринку за адресою м.Борщів вул. Я.Кондри Чортківського району Тернопільської області здійснив торгівлю подрібненим тютюном за ціною 50 грн за 100 гр. ОСОБА_2 без одержання ліцензії на здійснення вказаного виду господарської діяльності, чим порушив вимоги п.7 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст.3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП не визнав та пояснив, що він на власному городі виростив тютюн, подрібнив та продає його як сировину, а не як тютюнові вироби. Тому реалізація тютюнової сировини не підлягає ліцензуванню.
Згідно ч.1 статті 164 КУпАП, відповідальність настає за вчинення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
У відповідності до п.7 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
В свою чергу, згідно ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно зі ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З системного аналізу чинного законодавства України слідує, що до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП може бути притягнута фізична особа, яка здійснює господарську діяльність без державної реєстрації без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а господарська діяльність повинна носити систематичний характер з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.20 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» N 481/95-ВР від 19.12.1995 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно зі ст.17 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» N 481/95-ВР від 19.12.1995 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, до суб'єкта господарювання застосовують штраф за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без ліцензії, а саме тютюну, інших виробів з тютюну для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Відтак, необхідною умовою для застосування штрафу за продаж тютюну без ліцензії - це використання його саме для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
У протоколі вказано, що ОСОБА_1 здійснював торгівлю подрібненим тютюном.
ОСОБА_1 у своїх поясненнях вказав, що він продає тютюн як сировину вирощену на власній земельній ділянці, а не тютюнові вироби.
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР, тютюнові вироби - це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання;
Крім того, суд звертає увагу, що у статті 1 Закону № 481/95 визначено, що сировина - це предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що тютюнова сировина не є тютюновим виробом з метою ліцензування відповідно до вимог Закону № 481/95, а тому для роздрібної торгівлі тютюновою сировиною, що здійснював ОСОБА_1 не потрібно мати належним чином оформлену ліцензію, що передбачена ст.17 Закону № 481/95.
Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи немає жодного підтвердження, в тому числі висновками експертиз, що вилучений у ОСОБА_1 190 грам подрібненого тютюну, згідно квитанції №7 від 16.02.2023, є саме тютюновим виробом.
Також, матеріалами справи не доведено, що тютюн, який реалізував ОСОБА_1 може використовуватись для куріння, нюхання, смоктання чи жування, що він відноситься до тютюнового виробу, за реалізацію якого без ліцензії застосовується штраф.
Дослідивши докази, оцінивши обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 здійснив продаж особисто вирощеного та порізаного на дрібні частини тютюну, який є сировиною, а не тютюновим виробом та не входить до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначеному Законом № 481/95.
Частиною 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02).
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а саме провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, вважаю, що по справі немає належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає до закриття у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі ч.1 ст.164 КУпАП, керуючись ст.ст. 9, 10, 247, 251, 280, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Поліетиленовий пакет білого кольору з подрібненим тютюном загальною масою 190 грам, який отримав на зберігання поліцейський Мовчан, повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Чир П. В.