Справа № 991/1571/23
Провадження № 1-кс/991/1598/23
23 лютого 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк,
21.02.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду звернувся ОСОБА_2 зі скаргою, відповідно до якої просить зобов'язати посадових осіб Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області та заступників голови ГУНП, керівника Служби внутрішньої безпеки ГУНП припинити бездіяльність, а саме забезпечити розгляд та вирішити клопотання № 20 від 11.11.2022, подане ОСОБА_2 .
В обґрунтування скарги ОСОБА_2 посилається на те, що 11.11.2022 він звернувся з клопотанням № 20 до Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області шляхом направлення його на електрону пошту відділення. У своєму клопотанні він просив повідомити про стан розслідування по кримінальній справі стосовно нападу на нього в літку 2015 року невстановленими особами, надати витяг з ЄРДР, повідомити прізвище слідчого, вирішити клопотання протягом трьох днів, не позбавляти його статусу потерпілого, у випадку винесення постанови про закриття кримінальної справи, надіслати йому копію постанови. Вказував, що всупереч вимогам КПК України його клопотання не було розглянуто та не було вирішено належним чином.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Правила визначення підслідності, передбаченої ч. 5 ст. 216 КПК України, та, як наслідок, підсудності ВАКС, обумовлюються наявністю однієї з таких умов: відповідним суб'єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Тільки в разі наявності однієї із зазначених умов слідчий суддя Вищого антикорупційного суду може здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у відповідних кримінальних провадженнях, в тому числі розглядати скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України у разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України кримінальних правопорушень, передбачених статтями 354, 364-370 Кримінального кодексу України, які були вчинені службовою особою Національного антикорупційного бюро України (крім Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника та заступника), такі кримінальні правопорушення розслідуються детективами зазначеного підрозділу.
При цьому, як убачається із усталеної практики Верховного Суду (постанова ККС ВС від 14.04.2020 у справі №761/34909/17, постанова ККС ВС від 30.09.2020 у справі №563/1118/16-к), правильне визначення підслідності у кримінальному провадженні має важливе значення для допустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування, а здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами), тобто з порушенням підслідності, визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Разом з тим, як убачається зі скарги, ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність посадових осіб Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області щодо нерозгляду його клопотання, поданого у кримінальному провадженні стосовно нападу на нього невстановленими особами, однак до підсудності Вищого антикорупційного суду належать кримінальні провадження стосовно кримінальних правопорушень, визначених ст. 33-1 КПК України та у примітці до ст. 45 КК України, а органом, бездіяльність якого підлягає оскарженню відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України, є Національне антикорупційне бюро України.
Отже, перевіривши та оцінивши відомості, зазначені у скарзі ОСОБА_2 , слідчим суддею встановлено, що скарга не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається слідчим суддею скаржнику, якщо вона не підлягає розгляду у цьому суді.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк слід повернути скаржнику, що не позбавляє його права на звернення зі скаргою до відповідного суду за належною підсудністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33-1, 216, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, повернути скаржнику.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
На ухвалу слідчого судді, постановленої без виклику особи, може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1