Номер провадження 22-ц/821/291/23Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/3258/22 Категорія: 331060000 Прилуцький В.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
23 лютого 2023 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Новікова О.М.,
Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В.,
за участю секретаряЛюбченко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Смілянської міської ради на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 27 грудня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем.
В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_1 . Заявниця її часто навідувала, оскільки вона потребувала допомоги після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За її згодою в листопаді 2011 року ОСОБА_1 перейшла до неї проживати постійно в її квартиру без реєстрації та, проживаючи, вони разом харчувалися, дбали один про одного, мали спільний бюджет, сплачували комунальні послуги, купували ліки, мали спільний побут.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємців за заповітом чи за законом першої-третьої черги не має.
Так як ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю не менше п'яти років, тому вона звернулася до приватного нотаріуса Таран Г.В. із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги. Листом приватного нотаріуса, ОСОБА_1 роз'яснено, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , місце її проживання не зареєстровано разом із спадкодавцем, тому відсутні підстави для заведення спадкової справи за її заявою.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю по АДРЕСА_1 , не менше п'яти років, починаючи з 2011 року.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2022 року заяву задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РКОКПП НОМЕР_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю по АДРЕСА_1 не менше п'яти років починаючи з 2011 року.
Рішення суду мотивоване доведеністю вимог заявниці. Зокрема, факт постійного проживання разом із спадкодавцем підтверджено достатньою сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів.
З вказаним рішенням не погодилась Смілянська міська рада та, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, оскаржила його в апеляційному порядку.
Апелянт зазначає, що рішення підлягає скасуванню з підстав порушення судом матеріального та процесуального права, допущення судом неповного та невірного з'ясування обставин, що мають значення у справі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд надав перевагу показанням свідків та довідці ОСББ «Сонечко», відхиливши докази, надані Смілянською міською радою, які спростовують факт постійного проживання заявниці із спадкодавцем з 2011 року. Факт надання допомоги та догляду за спадкодавцем не є підтвердженням постійного проживання з ним.
Скаржник просить рішення скасувати як незаконне, постановити нове, яким у задоволенні заяви відмовити. Також просить стягнути з заявниці на свою користь судові витрати за подання апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 погоджується з висновками суду в оскаржуваному рішення, тому просить залишити його без змін.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 14.04.2022.
Відповідно до довідки ОСББ «Сонечко» №80 від 26 вересня 2022 року ОСОБА_1 проживала з 2011 року разом з померлою ОСОБА_2 та на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Листом від 20 жовтня 2022 року за № 137/01-16 приватного нотаріуса надано ОСОБА_1 роз'яснення про те, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 місце її проживання не зареєстровано разом із спадкодавцем, тому відсутні підстави для заведення спадкової справи за її заявою.
Відповідно до листа Смілянського КП «Комунальник» від 09.11.2022 №374/01-06 замовником поховання ОСОБА_2 був ОСОБА_4 .
Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення виконкому Смілянської міської ради від 10.11.2022 №01-3138/07 ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , як отримувач субсидії перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення з 01.10.2015 до 06.05.2022. Їй проводився розрахунок та призначалась житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з жовтня 2015 до квітня 2022 року виключно на одну особу.
В суді першої інстанції допитані свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтвердили обставини, викладені заявницею.
На підставі вказаних доказів суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вимог заявниці.
Колегія суддів не погоджується з цим рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі № 5-рп/99 про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 554/8629/17 (провадження № 61-3012св21).
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтовуючи підстави звернення, заявниця надала суду тільки довідку ОСББ «Сонечко» №80 від 26 вересня 2022 року, також підстави заяви підтримали свідки.
Однак, вказаних доказів недостатньо для висновку про спільне проживання заявниці та спадкодавиці, що ці особи були пов'язані спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки.
В матеріалах справи відсутні достатні, достовірні докази на підтвердження хоча б однієї із таких обставин, як: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
З огляду на викладене, слушними є аргументи апелянта про те, що ОСОБА_2 отримувала субсидію як особа, яка проживала одна, що додатково підтверджує необгрунтованість заяви.
Тому, апеляційний суд вважає, що одна довідка від ОСББ та показання свідків не підтверджують підстави для встановлення факту проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю.
Смілянська міська рада в ході перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції спростувала висновки місцевого суду. Зокрема, рішення суду постановлено за неповного встановлення обставин справи, а висновок про доведеність заяви ґрунтується на обмеженій кількості поданих доказів.
Відтак, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні заяви.
Судові витрати апелянта згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з заявниці.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Смілянської міської ради задовольнити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 27 грудня 2022 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Смілянської міської ради 744,30 грн. судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.
Судді