Справа № 761/37716/19
Провадження № 2/761/2099/2022
22 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала дана цивільна справа.
За результатами її розгляду 15.09.2022 р. було ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Разом з тим, як вбачається з тексту рішення у його описовій частині некоректно зазначено покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме вказано: «Свідки ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 ……..повідомили …….», в той час як свідок ОСОБА_4 вказав, що бачив, як ОСОБА_1 здійснив проникнення до квартири, яка була під сигналізацію і на той момент в помешканні ніхто не проживав, ОСОБА_4 зазначив, що останній раз бачив ОСОБА_1 коли викликали поліцію років 6-7 назад.
Відповідно до положень ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
У відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 роз'яснив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Зважаючи на викладене та з огляду на вищенаведені норми процесуального права, беручи до уваги, що пояснення свідків викладено некоректно, суд вважає за необхідне виправити вищезазначену описку з власної ініціативи.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 269,353 ЦПК України, суд -
Виправити описку в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2022 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення, а саме:
в його описовій частині замість:
«Свідки ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 ……..повідомили …….» зазначити:
«Свідок ОСОБА_4 повідомив, що бачив, як ОСОБА_1 здійснив проникнення до квартири, яка була під сигналізацію і на той момент в помешканні ніхто не проживав. Свідок ОСОБА_4 повідомив, що останній раз бачив ОСОБА_1 коли викликали поліцію років 6-7 назад».
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Суддя: