Справа № 761/25675/22
Провадження № 3/761/295/2023
27 січня 2023 року
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Щебуняєва Л.Л., при секретарі - Басараба К.Ю., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності-адвоката Гутаріна Я.М., представників потерпілого ПрАТ «НЕК «Укренерго» Мотуренка Ю.А., Остапенка С.Л., прокурора Офісу Генерального прокурора Прокопова О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алма-Ата, громадянина України, директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства енергетики України, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,
-у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 34-01/67 , складеного 11 листопада 2021 року заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Ситником А.С.,ОСОБА_1 , займаючи посаду директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства енергетики України (далі - Міненерго), всупереч вимогам п.п.2,3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив про реальний конфлікт інтересів та в умовах реального конфлікту інтересів взяв участь у проведенні планового внутрішнього аудиту приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго»), чим вчинив адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією , передбачені ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, за наступних обставин .
Відповідно до наказу Міненерго від 29 червня 2022 року №225-к ОСОБА_1 призначено на посаду державної служби апарату Міненерго (директора Департаменту внутрішнього аудиту) та взято до уваги наявний у нього 6 ранг державного службовця.
При цьому, для керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів згідно п.2 ч.2 ст. 6, ч.3 ст.39 Закону України «Про державну службу» встановлюють категорію посад «Б», державним службовцям , які займають посади державної служби категорії «Б» присвоюється 3,4,5,6 ранг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001 «Деякі питання здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту», зокрема, Міністрам, доручено утворити та забезпечити функціонування структурних підрозділів внутрішнього аудиту в межах граничної чисельності працівників міністерств , а також затверджено Порядок здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту.
Згідно з посадовою інструкцією директора Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго, затвердженого Державним секретарем Міненерго 07 червня 2021 року, до основних обов'язків директора Департаменту , зокрема, належить забезпечення проведення планових та позапланових внутрішніх аудитів у відповідності до нормативно - правових актів та внутрішніх документів з питань здійснення внутрішнього аудиту.
На підставі наказу Міненерго «Про внесення змін до наказу Міненерго від 24 грудня 2021 року №353» від 06 липня 2022 року №223 ОСОБА_1 у складі аудиторської групи доручено продовжити здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року.
Згідно з п.3.1 розділу 3 Порядку планування і здійснення внутрішніх аудитів, документування та реалізації результатів у Міністерстві енергетики України, затвердженого наказами Міненерго від 05 листопада 2020 року №723 та від 11 липня 2022 року №227 (далі-Порядок) особа, що здійснює внутрішній аудит, має право, зокрема, готувати запити та одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міненерго, інформацію , документи та матеріали , необхідні для виконання аудиторського завдання ;одержувати від посадових (службових) осіб об'єктів внутрішніх аудитів на письмові/усні запити відомості з баз даних, довідки, письмові пояснення, звіти, первинні та зведені документи, у яких відображається інформація про операції, системи та процеси, інші документи, необхідна для виконання аудиторського завдання.
Відповідно до п.7.8 розділу 7 Порядку керівник аудиторської групи, зокрема, розподіляє завдання та обсяги роботи між членами аудиторської групи, та за потреби корегує їх ; контролює хід виконання завдань кожного члена аудиторської групи, стан виконання ними програми, надає їм необхідну допомогу ; вживає в межах повноважень заходів для об'єктивності та незалежності членів аудиторської групи ; розглядає, повертає на доопрацювання або схвалює офіційну документацію про результати виконання членами аудиторської групи завдань під час внутрішнього аудиту.
Згідно положень п.п.9.15, 9.16 розділу 9 Порядку, за результатами аудиторської перевірки складається аудиторський звіт, який підписується керівником аудиторської групи складається аудиторський звіт, який підписується керівником аудиторської групи та її членами. Перевірка проекту аудиторського звіту керівником Департаменту внутрішнього аудиту проводиться перед передачею його керівнику об'єкта внутрішнього аудиту.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 як директор Департаменту внутрішнього аудиту та керівник аудиторської групи наділений повноваженнями стосовно контролю за ходом аудиту та підготовкою аудиторського звіту.
Реалізуючи вищевказані повноваження , ОСОБА_1 взяв участь у здійсненні планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго», підготовці висновків за його результатами та підписанні проекту аудиторського звіту, який було передано для ознайомлення керівнику об'єкту внутрішнього аудиту.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/27184/14 за позовом ТОВ «Зв'язоктехсервіс» до ПрАТ НЕК «Укренерго» про стягнення заборгованості за договором підряду №335/01-11 від 14 грудня 2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у вказаній справі ТОВ «Зв'язоктехсервіс» як позивача замінено та ТОВ «Ай-Тек Україна».
Підставою для цього рішення , ухваленого за заявою ТОВ «Ай-Тек Україна», стало укладення договору про відступлення права вимоги №01/07 від 01 липня 2016 року , за умовами якого ТОВ «Зв'язоктехсервіс» відступило на користь ТОВ «Ай-Тек Україна» право вимоги за договором підряду №335/01-11 від 14 грудня 2011 року.
Разом з тим, ПрАТ «НЕК «Укренерго» поставило під сумнів відповідність зазначеного договору про відступлення права вимоги законодавству та звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про визнання цього договору недійсним (справа №910/8115/19).
Представником ТОВ «Ай-Тек Україна» як відповідача у справі №910/8115/19 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги був адвокат Пономарьов М.В., який з 30 серпня 2021 року до 01 липня 2022 року мав право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва №10176/10, виданого Радою адвокатів Київської області.
Водночас , під час здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» ОСОБА_1 як директором Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго та керівником аудиторської групи досліджено питання взаємовідносин ПрАТ «НЕК «Укренерго» із ТОВ «Ай-Тек Україна», оцінку яким надано у проекті звіту №02-22 від 31 серпня 2022 року за результатами цього аудиту.
При цьому, наведені в проекті звіту №02-22 від 31 серпня 2022 року висновки в частині зазначених взаємовідносин є ідентичними аргументам ТОВ «Ай-Тек Україна» як учасника зазначених судових справ і полягають у необхідності сплати боргу за договором підряду №335/01-11 від 14 грудня 2011 року на користь ТОВ «Ай-Тек Україна», а не на користь ТОВ «Зв'язоктехсервіс», на чому наполягає ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Здійснення ОСОБА_1 представництва інтересів ТОВ «Ай-Тек Україна» на підставі договору про надання правової допомоги створює передумови для виникнення приватного інтересу при подальшій реалізації ним як директором Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго своїх службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави з питань, що стосуються інтересів ТОВ «Ай-Тек Україна», які він захищав як представник цього товариства у судовій справі.
ОСОБА_1 , як адвокат здійснював представництво ТОВ «Ай-Тек Україна» у судовому спорі з ПрАТ «НЕК «Укренерго» щонайменше до 10 червня 2022 року, коли ним було підготовлено заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, подане ТОВ «Брукхаймер Інвестментс», третьою стороною у справі №910/8115/19 ( 910/14657/21).
Таким чином, ОСОБА_1 доручено здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» з 01 липня 2022 року, тобто через незначний період часу (не більше 20 днів) після припинення взаємовідносин із ТОВ «Ай-Тек Україна». При цьому розгляд судової справи №910/27184/14 про стягнення заборгованості із ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «Ай-Тек Україна» триває і до сьогодні.
З огляду на викладене очевидним є приватний інтерес ОСОБА_1 у наданні за результатами згаданого аудиту такої оцінки взаємовідносинам ПрАТ «НЕК «Укренерго» із ТОВ «Ай-Тек Україна» , яка відповідає позиції ТОВ «Ай-Тек Україна» у судовому спорі з ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення заборгованості.
Водночас під час реалізації ОСОБА_1 повноважень щодо проведення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» у частині, що стосується взаємовідносин цього товариства із ТОВ «Ай-Тек Україна»,наведений вище приватний інтерес превалював над публічним інтересом , у зв'язку з чим між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями виникла суперечність, яка впливала на об'єктивність та неупередженість проведення ОСОБА_1 аудиту.
Факт неповідомлення Пономарьовим про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» підтверджується листом Міненерго від 03 листопада 2022 року №26/1.1-13-17507.
Таким чином , ОСОБА_1 в порушення вимог п.п.2,3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив про реальний конфлікт інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-7 КУпАП, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу вищевказаних адміністративних правопорушень . Вказує, що відповідно до наказу Міненерго від 29 червня 2022 року №225-к його призначено на посаду директора Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго. Наказом Міненерго від 06 липня 2022 року №223 йому у складі аудиторської групи доручено продовжити здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» . Приймаючи участь у складі аудиторської групи у проведенні планового внутрішнього аудиту ПрАТ «НЕК «Укренерго», у тому числі в частині взаємовідносин між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Ай-Тек Україна», він діяв виключно в межах наданих йому повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, у відповідності до нормативно - правових актів та внутрішніх документів з питань здійснення внутрішнього аудиту.
Вважає безпідставними застосування до відносин , які склалися між ним як керівником аудиторської групи та об'єктом внутрішнього аудиту - ПрАТ «НЕК «Укренерго» п.п.2,3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими він мав би повідомити про реальний конфлікт інтересів та в умовах реального конфлікту інтересів не брати участь у проведенні планового внутрішнього аудиту ПрАТ «НЕК «Укренерго», оскільки приймаючи участь у проведенні планового внутрішнього аудиту ПрАТ «НЕК «Укренерго» у нього був відсутній будь-який конфлікт інтересів з об'єктом внутрішнього аудиту, як реальний так і потенційний, будь-яких висновків від уповноважених органів щодо існування конфлікту інтересів у нього на час призначення на посаду та на час включення у склад аудиторської групи для проведення внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» на момент прийняття рішень про відповідні призначення, не існувало. Він дійсно, будучи адвокатом, здійснював на підставі договору про надання правничої допомоги №10/05/22-А від 10 травня 2022 року повноваження представника ТОВ «Ай-Тек Україна» у справі №910/8115/19 в Господарському суді м. Києва за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги . Разом з тим, 30 червня 2022 року вказаний договір про надання правничої допомоги між ним та ТОВ «Ай-Тек Україна» було розірвано, представництво ним, як адвокатом, інтересів ТОВ «Ай-Тек Україна» припинено. З 01 липня 2022 року ним було зупинено право на заняття адвокатською діяльністю у зв'язку призначенням на посаду державної служби апарату Міненерго. З 30 червня 2022 року,після розірвання договору він не мав ніякого відношення та стосунків з ТОВ «Ай-Тек Україна», його посадовими особами. У зв'язку з припиненням ним відносин із ТОВ «Ай-Тек Україна», у нього відсутній в подальшому будь-який приватний інтерес у цьому випадку, а факт зупинення дії свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю свідчить про відсутність у нього конфлікту інтересів між приватним та публічним інтересом взагалі .
Вказує , що всі обставини взаємовідносин ПрАТ «НЕК «Укренерго» із ТОВ «Ай-Тек Україна», викладені в проекті Звіту,є об'єктивною оцінкою аудитора, аналізом рішень суддів, які було використано для формулювання юридичної думки аудитора як фахівця у галузі права та аудитора аудиторської групи ,зокрема , ухвалами Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у справі №910/27184/14, від 30 червня 2021 року у справі №910/8115/19,від 16 лютого 2022 року у справі №910/8115/19, постановою Верховного суду від 21 червня 2021 року у справі №910/8115/19 (910/18547/20) та не є ідентичними аргументам ТОВ «Ай-Тек Україна». Крім того, вказує, що проект Звіту не породжує юридичних наслідків та не створює для будь-яких осіб негативних наслідків. Станом на даний час ПрАТ «НЕК «Укренерго» подані заперечення до проекту Звіту,та аудиторський Звіт Міністром не підписано.
Вважає, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» безпідставно визнано потерпілим у справі про адміністративне правопорушення, оскільки його діями не заподіяно ПрАТ «НЕК «Укренерго» жодної шкоди .
Представник особи,яка притягається до адміністративної відповідальності-адвокат Гутарін Я.М. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, з підстав вказаних останнім.
Представники потерпілого ПрАТ «НЕК «Укренерго»- Мотуренко Ю.А., Остапенко С.Л. вважають ,що в діях ОСОБА_1 , який маючи приватний інтерес з ТОВ «Ай-Тек Україна» , виконуючи обов'язки директора Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго та керівника аудиторської групи, проаналізував та надавав аудиторські висновки щодо спірних правовідносин між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Ай-Тек Україна» під час планового внутрішнього аудиту ПрАТ «НЕК «Укренерго» , що свідчить про вчинення ним дій і прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Вказують, що реалізація аудиторських висновків щодо спірних правовідносин між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Ай-Тек Україна» під час планового внутрішнього аудиту діяльності НЕК «Укренерго», які підготовлені ОСОБА_1 , може завдати в майбутньому ПрАТ «НЕК «Укренерго» майнової шкоди в розмірі 47109317,09 грн. На наданий час діями ОСОБА_1 майнова шкода ПрАТ «НЕК «Укренерго» не завдана.
Прокурор Офісу Генерального прокурора Прокопов О.Е. вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, просив застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,її представника, представників потерпілого ПрАТ «Укренерго», з'ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, з огляду на таке .
Стаття 129 Конституції України передбачає,що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок, власність,права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 172-7 КУпАП.
При цьому відповідно до диспозиції ч. 1 ст.172-7 КУпАП відповідальність за нею настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
В той же час, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст.172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно наказу Міненерго від 29 червня 2022 року №225-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту внутрішнього аудиту з 01 липня 2022 року , взято до уваги наявний у нього 6 ранг державного службовця.
Тобто, ОСОБА_1 , займаючи посаду директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства енергетики України , є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно з посадовою інструкцією директора Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго, затвердженої Державним секретарем Міненерго 07 червня 2021 року, до основних посадових обов'язків директора Департаменту внутрішнього аудиту належить, зокрема, організація роботи Департаменту і забезпечення виконання покладених на нього завдань, згідно з вимогами нормативно-правових актів у сфері внутрішнього аудиту та внутрішніх розпорядчих документів Міненерго ; забезпечення проведення планових та позапланових внутрішніх аудитів у відповідності до нормативно-правових актів та внутрішніх документів з питань здійснення внутрішнього аудиту.
Згідно наказу Міненерго від 06 липня 2022 року №223 «Про внесення змін до наказу Міненерго від 24 грудня 2021 року №353» внесені зміни до наказу Міненерго від 24 грудня 2021 року №353 «Про плановий внутрішній аудит діяльності Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», зі змінами,внесеними наказом Міненерго від 29 квітня 2022 року №168, аудиторській групі ( ОСОБА_2 ) з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року доручено продовжити здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період з 01 січня 2018 року по завершений звітний період 2022 року.
Пунктом 1.2 розділу 1 Порядку планування та здійснення внутрішніх аудитів, документування та реалізації результатів у Міністерстві енергетики України, затвердженого наказами Міненерго від 05 листопада 2020 року №723 та від 11 липня 2022 року №227 (далі-Порядок), передбачено, що внутрішній аудит- діяльність Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного , неефективного та не результативного використання державних ресурсів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності Міненерго та державних підприємств, установ та організацій, що належить до сфери управління Міненерго, господарських товариств, щодо яких Міненерго здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави (зокрема суб'єктів господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність таких суб'єктів господарювання) та господарських структур, контроль за діяльністю яких здійснює Міненерго, поліпшення внутрішнього контролю.
Згідно з п.3.1 розділу 3 Порядку особа, що здійснює внутрішній аудит (аудитор)має право, зокрема, готувати запити та одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування , підприємств , установ та організацій, що належить до сфери управління Міненерго, інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання аудиторського завдання ; одержувати від посадових (службових) осіб об'єктів внутрішніх аудитів на письмові/усні запити відомості з баз даних, довідки, письмові пояснення , звіти, первинні та зведені документи, у яких відображається інформація про операції, системи та процеси, інші документи, необхідні для виконання аудиторського завдання.
Відповідно до п.7.7 розділу 7 Порядку керівник аудиторської групи : розподіляє завдання та обсяги роботи між членами аудиторської групи, та за потреби корегує їх ; контролює хід виконання завдань кожного члена аудиторської групи , стан виконання ними програми, надає їм необхідну допомогу ; вживає в межах повноважень заходів для забезпечення об'єктивності і незалежності членів аудиторської групи ; інформує керівника Департаменту ВА про фактори , що негативно впливають на незалежність і об'єктивність членів аудиторської групи ; оцінює відповідність обраних членами аудиторської групи методів внутрішнього аудиту цілі, обсягу , термінам і розподілу трудових ресурсів та за потреби вживає необхідних заходів ; інформує керівника Департаменту ВА про необхідність участі у внутрішньому аудиті залучених фахівців, отримання необхідної інформації від третіх осіб, отримання членами аудиторської групи необхідних консультацій, роз'яснень та іншої допомоги, включаючи технічну ;розглядає, повертає на доопрацювання або схвалює офіційну документацію про результати виконання членами аудиторської групи завдань під час внутрішнього аудиту. Члени аудиторської групи забезпечують об'єктивність висновків в офіційній документації, а керівник аудиторської групи-загальну якість результатів роботи аудиторської групи.
Таким чином, ОСОБА_1 , як директор Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго та керівник аудиторської групи наділений повноваженнями стосовно контролю за ходом аудиту та підготовкою аудиторського звіту.
Реалізуючи ці повноваження, ОСОБА_1 , як директор Департаменту внутрішнього аудиту, взяв участь у здійсненні планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго», підготовці висновків за його результатами та підписанні проекту Звіту №02-22 за результатами планового внутрішнього аудиту НЕК «Укренерго», який було передано для ознайомлення керівнику об'єкту внутрішнього аудиту-ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Як вбачається з копії аркушів 184-190 проекту Звіту №02-22 за результатами планового внутрішнього аудиту НЕК «Укренерго» , долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ( а.с. 168-175) , п.2.7.2. проекту Звіту, вони стосуються питання взаємовідносин ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Зв'язоктехсервіс», ТОВ «Ай-Тек Україна» , пов'язаних із стягненням заборгованості за договором підряду від 14 грудня 2011 року №335/01-11 щодо будівництва ЛЕП 110 кВ СЕС (Сонячна-Кілія)- Кілія та пристанційний вузол (ПС кВ «Сонячна -Кілія») та у яких викладена доказова база з цього питання з посиланням на відповідні судові рішення, прийняті судами з вказаного питання, описанням аудиторських кроків, проведених в процесі дослідження .
Згідно п.п.1,2 , стандарт 10 «Виконання аудиторського завдання» , розділу 6 Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Мінфіну від 04 жовтня 2011 року №1247 ( у редакції наказану Мінфіну від 14 серпня 2019 року №344), зареєстрованих в Мінюсті 20 жовтня 2011 року за №1219/19957 ,виконання аудиторського завдання передбачає збір аудиторських доказів працівниками підрозділу внутрішнього аудиту із застосуванням методів, методичних прийомів і процедур, здійснення аналізу зібраних даних та їх оцінки за визначеними критеріями, що забезпечують обґрунтованість висновків за його результатами.
Працівники підрозділу внутрішнього аудиту самостійно визначають методи, методичні прийоми та процедури збору аудиторських доказів, аналізу та оцінки зібраних даних залежно від об'єкта, цілей і питань внутрішнього аудиту та відповідно до вимог внутрішніх документів з питань внутрішнього аудиту.
Згідно листа Міненерго від 31 серпня 2022 року за №11.3-ВИХ/509-22 «Про надання проекту звіту за результатами внутрішнього аудиту» вбачається, що на адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго» Департаментом внутрішнього аудиту направлено для ознайомлення проект Звіту №02-22 за результатами планового внутрішнього аудиту НЕК «Укренерго», запропоновано після ознайомлення проект аудиторського звіту та рекомендації обговорити аудиторською групою та відповідальними за діяльність (відповідальними за напрямками працівниками НЕК «Укренерго», уповноваженими керівником об'єкту аудиту) у спільно обговорені строки, у разі непогодження з висновками аудиторського звіту та рекомендаціями відповідальна за діяльність особа (голова правління НЕК «Укренерго») протягом 15-ти робочих днів з дати отримання проекту аудиторського звіту на ознайомлення з урахуванням надсилання засобами поштового зв'язку) надати керівнику аудиторської групи обґрунтовані коментарі за своїм підписом.
Судовим розглядом встановлено, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» після отримання проекту аудиторського Звіту, надав обґрунтовані коментарі до Звіту за результатами планового внутрішнього аудиту діяльності НЕК «Укренерго» за період з 01 січня 2018 року по завершений звітний період 2022 року, та станом на 27 січня 2023 року керівником установи, тобто Міністром Міненерго, за результатами розгляду аудиторського звіту, коментарів, висновків на них та рекомендацій рішення про прийняття аудиторських рекомендацій відповідальними за діяльність особами не прийнято.
Відповідно до п.3 стандарт 11 «Документування перебігу та результатів внутрішнього аудиту» , розділу 7 Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Мінфіну від 04 жовтня 2011 року №1247 ( у редакції наказану Мінфіну від 14 серпня 2019 року №344), зареєстрованих в Мінюсті 20 жовтня 2011 року за №1219/19957,офіційним документом проведеного внутрішнього аудиту є аудиторський звіт, який містить: резюме - стислий виклад основних висновків та рекомендацій; основну частину - цілі, обсяг і результати виконання аудиторського завдання; висновки та рекомендації.
Отже, проект аудиторського звіту, не є офіційним документом проведеного внутрішнього аудиту в розумінні п.3 стандарту 11 «Документування перебігу та результатів внутрішнього аудиту» , розділ 7, Стандартів внутрішнього аудиту.
Разом з тим , ОСОБА_1 , як адвокат ,на підставі договору про надання правничої допомоги № 10/05/22-А від 10 травня 2022 року, представляв інтереси відповідача ТОВ «Ай-Тек Україна» у справі №910/8115/19 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги .
Згідно Угоди про розірвання (припинення) договору про надання правничої допомоги від 10 травня 2022 року №10/05/22-А від 30 червня 2022 року вбачається,що договір про надання правничої допомоги №10/05/22-А від 10 травня 2022 року, укладений між ТОВ «Ай-Тек Україна » та адвокатом Пономарьовим М.В. з 30 червня 2022 року було розірвано та припинено його дію, з моменту набрання законної сили цієї угоди сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями за Договором.
Згідно Витягу з Єдиного Реєстру адвокатів України вбачається, що право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Пономарьова Максима Володимировича , який обліковується в Раді адвокатів Київської області, свідоцтво №10176/10, видане 30 серпня 2021 року Радою адвокатів Київської області, зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 01 липня 2022 року на підставі заяви від 01 липня 2022 року.
Згідно п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Слід зауважити, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року N 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Отже, для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів необхідно встановити: 1) наявність в особи приватного інтересу ; 2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями ; 3) наявність впливу цієї суперечності на об'єктивність або неупередженість рішення ; 4)наявність повноважень на прийняття рішення.
При цьому, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення.
Відповідно до викладеного в протоколах про адміністративне правопорушення за ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП формулювання обвинувачення, у директора Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго ОСОБА_1 під час здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» був наявний приватний інтерес, який полягав у наданні за результатами планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» такої оцінки взаємовідносинам ПрАТ «НЕК «Укренерго» із ТОВ «Ай-Тек Україна», яка відповідає позиції ТОВ «Ай-Тек Україна » у судовому спорі з ПрАТ «Укренерго» про стягнення заборгованості , здійсненням ОСОБА_1 представництва інтересів ТОВ «Ай-Тек Україна» на підставі договору про надання правової допомоги , яке створило передумови для виникнення приватного інтересу при подальшій реалізації ним службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави з питань, що стосуються інтересів ТОВ «Ай-Тек Україна», які він захищав як представник цього товариства.
В той же час відповідно до стандартів, визначених у рішеннях Європейського суду з прав людини «Абрамян проти Росії», «Пелісьє та Сассі проти Франції» «Маттоціа проти Італії» висунуте обвинувачення повинно бути конкретним та зрозумілим. Тобто наявність у правопорушника факту приватного інтересу має бути чітко сформульованим (артикульованим) та визначеним.
Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст.172-7 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання наявності приватного інтересу повинно бути викладено конкретно по відношенню до вчинення суб'єктом відповідальності дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, має бути встановлено наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу під час реалізації його повноважень у здійсненні планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «Укренерго» , підготовці висновків за його результатами , підписанні проекту аудиторського звіту, в той час як для правильного вирішення справи, для кваліфікації вчинених дій та рішення, як таких, що вчинені в умовах реального конфлікту інтересів, має бути встановлено наявність обов'язкової сукупності таких фактів, як: наявність у ОСОБА_1 факту приватного інтересу; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими обов'язками ОСОБА_1 як директора Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго та керівника аудиторської групи , із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на вчинення дій , прийняття рішень під час реалізації повноважень щодо проведення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «Укренерго»; наявність повноважень на вчинення дій, прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом на об'єктивність або неупередженість вчинення дій, прийняття рішення, при цьому така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність і неупередженість вчинення дій, прийняття рішення.
Разом з цим, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не містять даних, в чому саме полягає суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями ОСОБА_1 та її вплив на прийняття рішень, а лише узагальнено зазначено про наявність в діях ОСОБА_1 суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями щодо проведення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» у частині, що стосується взаємовідносин ПрАТ «НЕК «Укренерго» із ТОВ «Ай-Тек Україна» наведений вище приватний інтерес превалював над публічним інтересом, у зв'язку з чим між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями виникла суперечність, яка вплинула на об'єктивність та неупередженість проведення ОСОБА_1 цього аудиту.
Крім того, лише сам факт представництва Пономарьовим М.В., як адвокатом, інтересів ТОВ «Ай-Тек Україна» у справі №910/8115/19 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, за умови розірвання (припинення) з 30 червня 2022 року договору про надання правничої допомоги з ТОВ «Ай-Тек Україна », відсутністю у ОСОБА_1 після розірвання договору будь-яких прав та зобов'язань перед товариством, зупинення ОСОБА_1 за його заявою з 01 липня 2022 року права на заняття адвокатською діяльністю, за відсутності у справі про адміністративне правопорушення жодних доказів наявності у ОСОБА_1 будь-якого майнового чи немайнового інтересу, у тому числі зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з ТОВ «Ай-Тек Україна», його службовими особами, іншими фізичними або юридичними особами , пов'язаними с ТОВ «Ай-Тек Україна» , не може бути підтвердженням та свідчити про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу під час здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго».
Слід зазначити, що згідно п.п. 14.1,14.2,14.2,14.3 п.14 Порядку планування і здійснення внутрішніх аудитів,документування та реалізації результатів у Міністерстві енергетики України скарги на дії працівників Департаменту внутрішнього аудиту, що надходять Міненерго, розглядаються у встановленому законом порядку. Якщо за результатами розгляду скарги встановлено факт невідповідності офіційної документації, складеної за результатами внутрішнього аудиту, дійсному стану справ та/або порушення працівником Департаменту внутрішнього аудиту законодавства, в тому числі Стандартів, що вплинуло на об'єктивність висновків, Міністр призначає повторний внутрішній аудит. Повторний внутрішній аудит проводиться працівниками Департаменту внутрішнього аудиту, які не брали участі в попередніх внутрішніх аудитах, з тих самих питань.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, що потерпілим визнано ПрАТ «Укренерго».
Звертаючись 11 листопада 2022 року до НАЗК з клопотанням про визнання потерпілим, Голова правління ПрАТ «НЕК «Укренерго» ОСОБА_3 просив визнати у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, ПрАТ «НЕК «Укренерго» потерпілим, посилаючись на те, що реалізація аудиторських висновків щодо спірних правовідносин між ТОВ «Ай-Тек Україна» та НЕК «Укренерго» під час планового внутрішнього аудиту діяльності НЕК «Укренерго», які підготовлені директором Департаменту внутрішнього аудиту Міненерго ОСОБА_1 завдають НЕК «Укренерго» майнової шкоди в розмірі 47 109 317,09 гривень.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не долучено жодних доказів на підтвердження факту заподіяння ПрАТ «НЕК «Укренерго» адміністративним правопорушенням майнової шкоди в розмірі 47 109 317,09 гривень або в іншому розмірі.
Не надано таких доказів заподіяння майнової шкоди ПрАТ «НЕК «Укренерго» адміністративним правопорушенням і представниками ПрАТ «НЕК «Укренерго» в судовому засіданні.
В судовому засіданні представники потерпілого ПрАТ «НЕК «Укренерго» - Мотуренко Ю.А., Остапенко С.Л. підтвердили, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та розгляду судом справи про адміністративне правопорушення майнова шкода ПрАТ «НЕК «Укренерго» в розмірі 47 109 317,09 гривень не заподіяна.
Відповідно до ч.1 ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Таким чином, враховуючи , що ПрАТ «НЕК «Укренерго» адміністративним правопорушенням відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, як на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і на даний час не заподіяна майнова шкода, відсутні підстави для визнання в якості потерпілого ПрАТ «НЕК «Укренерго» у цій справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , встановлений лише факт наявності у ОСОБА_1 повноважень на
участь у здійсненні планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго», підготовці висновків за його результатами та підписанні проекту аудиторського звіту.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 , як
Директор Департаменту внутрішнього аудиту та керівник аудиторської групи міг впливати
на дії членів аудиторської групи, які приймали участь у проведенні внутрішнього аудиту, підготовці висновків та підписанні проекту аудиторського звіту за відсутності законних для цього підстав. Таких доказів не надано і під час судового розгляду справи.
За відсутності встановлення інших наведених вище фактів особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованих їй правопорушень поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 брав участь у здійсненні планового внутрішнього аудиту діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго»,за відсутності реального конфлікту інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , за обставинах ,які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не мав реального конфлікту інтересів між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, який би впливав на об'єктивність або неупередженість вчинених ним дій , прийняття рішень під час виконання зазначених повноважень, оскільки останній діяв у межах чинного законодавства України і всі умови законності (у тому виді, як вони є на теперішній час) щодо його участі у здійсненні планового внутрішнього аудиту дотримані.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 , ч.2 ст.172-7 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 ,п.1 ст.247, 251,252,280, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.Л. Щебуняєва