вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.02.2023м. ДніпроСправа № 14/161-09
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про ухвалення додаткового рішення
У справі:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Фізичної особи-підприємця Приймака Олександра Анатолійовича
про стягнення заборгованості
Суддя Панна С.П.
Секретар судового засідання Арнаутова А.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): не з'явився
Суть спору викладена в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2009 року, яким позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача 44644,56 грн. - основного боргу, 783,11 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 454,28 грн. - витрат на держмито, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 16.06.2009 року видано відповідний наказ.
Ухвалою господарського суду від 30.05.2013 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", замінено Позивача у справі №14/161-09 (Стягувача у виконавчому провадженні за наказом наказ №14/161-09 виданим 16.06.2009 Господарським судом Дніпропетровської області) Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".
01.08.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс надійшла скарга на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати неправомірними дії Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року, котрі виразились у винесені Постанови Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14 липня 2022 року про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року без виконання Стягувачеві на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
- скасувати Постанову Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14 липня 2022 року про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року без виконання Стягувачеві на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області №254 від 01.08.2022 року у зв'язку перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному, проведено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого, скаргу на дії ДВС передано для розгляду судді Ліпинському О.В.
Ухвалою суду від 03.08.2022 року скаргу прийнято до розгляду.
26.01.2023р. ухвалою суду залучено до участі у справі правонаступника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечеловському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року, котрі виразились у винесені Постанови Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14 липня 2022 року про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року без виконання Стягувачеві на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". В решті вимог за скаргою провадження закрито.
До суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшла заява, в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі, яким стягнути з Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 050,00грн.
Листом від 10.02.2023р. було витребувано у судді Ліпинського О.В. матеріали справи № 14/161-09 для розгляду вказаної вище заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".
10.02.2023р. суддя Ліпинський О.В. надав матеріали справи № 14/161-09.
Ухвалою суду від 14.02.2023р. призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 23.02.2023р.
20.02.2023р. до суду від Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", в якому просить суд в задоволенні заява позивача про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі. В своїх запереченнях ВДВС зазначає, що протягом всього часу перебування на примусовому виконанні у відділі виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" жодного разу не надано додаткові матеріали, направлені на забезпечення стягнення суми боргу з боржника, не запропоновано взяти участь у вчинення виконавчих дій, жодним іншим чином не здійснено сприяння державному виконавця у вчинення виконавчих дій, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" лише подає необґрунтовані скарги на бездіяльність державного виконавця безпосередньо до суду з метою подальшого стягнення з відділу судових витрат на нібито понесені витрати на правничу допомогу, які в свою чергу є значно завищеними та не обґрунтованими.
В судове засідання, 23.02.2023р., ніхто не з'явився, про місце день та час судового засідання були належним чином повідомлені шляхом направлення на електронні адреси ухвали суду від 14.02.2023р. та здійснення оголошення для відповідача на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області.
В судовому засіданні, 23.02.2023р., прийнято додаткове рішення.
Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, господарський суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
За приписами п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що 26.04.2022 між позивачем (надалі - Замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (надалі - Виконавець) укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 26-04-2022/3.
Відповідно до п.1.1. договору, за цим Договором Виконавець зобов'язується надати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, ФОП Приймак Олександр Анатолійович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - далі за текстом Договору - «Боржник», та Новокодацьким ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код СДРПОУ 34984467), котрі виникли у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обгрунтованого вжиття заходів Новокодацьким ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро), направлених на примусове виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року та стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) різного роду клопотань та заяв із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків Виконавця за даним договором.
Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п. 1.2. Договору).
Сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного договору (п. 1.3. Договору).
Замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов'язання) наступним чином: 100 % вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи № 14/161-09 за каргою замовника на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Дніпро) у виконавчому провадженні № 51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 14/161-09 від 16 червня 2009 року. (п. 3.2. договору).
Сторони погодили та визначили, що розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1. договору) визначається на рівні до одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п. 3.8 договору).
Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 27.01.2023, підписаний адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (копія засвідчена адвокатом Грищенко О.М.), містить перелік робіт та послуг, наданих адвокатом відповідно до договору № 26-04-2022/3 від 26.04.2022р. про надання адвокатських послуг (правової допомоги), із зазначенням витраченого адвокатом часу на їх надання, а саме:
- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. № 25-3/07 від 25 липня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року. Підготовка щодо подання до Господарського суду Дніпропетровської області скарги вих. №25-3/07 від 25 липня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року (7 годин), із врахуванням наступного:
• господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, ФОП Приймак Олександр Анатолійович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Новокодацьким ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код СДРПОУ 34984467), котрі виникли у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року, та зумовлені здійснення відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС у зв'язку із порушенням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.16р. за №2432/5, тощо, котрі визначають та встановлюють порядок та строки вжиття заходів примусового виконання виконавчого документу;
• здійснення аналізу та дослідження матеріалів (документів), що стосуються дій державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року, необхідності вжиття дій на виконання та дотримання приписів/положень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, їх розміщення в АСВП;
• здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану Боржника, наявністю у Боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів, тощо), використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет посилання, тощо;
• здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Дніпро) у виконавчому провадженні № 51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 14/161-09 від 16 червня 2009 року та знайшли своє відображення у поданій замовником відповідній скарзі вих. №25-3/07 від 25 липня 2022 року на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року;
• із врахуванням приписів та норм ГПК України, зокрема, п.2 ч.2 ст. 170 ГПК України, організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі №14/161-09 безпосередньо скарги вих. №25-3/07 від 25 липня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 14/161-09 від 16 червня 2009 року, та доданих до неї документів;
> за участь у судовому засіданні, котре відбулось 10 серпня 2022 року, у справі №14/161-09 за скаргою вих. №25-3/07 від 25 липня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м.Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 500,00 грн.;
> за участь у судовому засіданні, котре відбулось 26 січня 2023 року, у справі №14/161-09 за скаргою вих. №25-3/07 від 25 липня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 500,00 грн.;
> додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі пункту 3.8. договору №26-04-2022/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26 квітня 2022 року у зв'язку із прийняттям позитивного для ЗАМОВНИКА судового рішення у справі №14/161-09 за скаргою вих. №25-3/07 від 25 липня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року - 2 400,00 грн.
Загальна вартість послуг становить 12 050,00грн.
Судом встановлено, що представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" в Господарському суді Дніпропетровської області здійснювалось адвокатом Грищенком О.М. на підставі довіреності 12 серпня 2021 року, строк якої до 12 серпня 2023 року.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених товариством до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, проаналізувавши зміст акту приймання-передачі наданих послуг від 27.01.2023р., з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 12 050,00 грн., з урахуванням їх розумності, є необґрунтованими.
Господарський суд вважає, що відображені в Акті здачі-приймання виконаних робіт (послуг) такі послуги як проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі №14/161-09 безпосередньо скарги вих. №25-3/07 від 25 липня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 14/161-09 від 16 червня 2009 року, та доданих до неї документів входять до складу підготовки щодо подання до Господарського суду Дніпропетровської області скарги вих. №25-3/07 від 25 липня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №51772886 щодо виконання наказу (дублікату) Господарського суду Дніпропетровської області по справі №14/161-09 від 16 червня 2009 року.
Технічне копіюванням документів у вигляді поліграфічних послуг, їх завіряння, направлення документів поштою не є різновидом правничої допомоги та не вимагає застосування професійних знань адвоката, тому такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №808/1849/18)
Також суд хоче звернути увагу на участь в судових засіданнях - 10.08.2022р. (16хвилин) та 26.01.2023р. (6 хвилин). Тобто за 32 хвилини участі в судових засіданнях вартість послуги складає 3 000,00грн.
Сторони погодили та визначили, що розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1. договору) визначається на рівні до одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п. 3.8 договору), тобто 2 400,00грн. (п.п.2.1. п.2 акту здачі приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 27.01.2023р.)
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов'язаних з виконанням доручення. Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Суд вважає за необхідне зазначити, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» («Iatridis v. Greece», заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» («Pakdemirli v. Turkey», заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем не надано належних і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження необхідності несення ним додаткових витрат у вигляді «гонорару успіху», оскільки не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Тобто, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, в зв'язку із чим обов'язок їх несення покладено на позивача .
Суд зауважує, що у абз. 3 пункту 6.5 постанови ОП КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Також суд враховує те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну “фактично понесені” витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром “фактично понесеними”. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Тогджу проти Туреччини”, заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; “Начова та інші проти Болгарії”, заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; “Імакаєва проти Росії”, заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; “Карабуля проти Румунії”, заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; “Бєлоусов проти України”, заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем систематично подаються скарги на дії ВДВС, а тому не потребує від адвоката значного часу для її підготовки.
Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечує щодо задоволення заяви позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу, вважає її значно завищеними та не обґрунтованими.
З врахуванням вище викладеного, необхідний обсяг послуг адвоката зводиться до підготовки скарги на дії ВДВС та участі у двох судових засіданнях.
За таких обставин, враховуючи заперечення ВДВС, вартість та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на складання та підготовки скарги на дії державного виконавця Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, взявши до уваги проведення у даній справі 2-х судових засідань; часткове задоволення скарги, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00грн.
У зв'язку з чим, з Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00грн.
Керуючись статями 126, 129, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат від 28.01.2023р. задовольнити частково.
Стягнути з Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49128, м.Дніпро, вул.Юрія Кондратюка, буд.108, код ЄДРПОУ 44896456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, код ЄДРПОУ 38039872) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
В решті стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено - 23.02.2023р.
Суддя С.П. Панна