пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
14 лютого 2023 року Справа № 903/422/22
за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»
до відповідача: Забродівської сільської ради
про витребування земельної ділянки
Суддя Шум М. С.
Секретар судового засідання Харкевич О. О.
за участю представників сторін:
прокурор: Костюк Н. В., посвідчення № 065570 від 23.10.2021
від позивача: н/з
від відповідача: Чернецький В.А. - адвокат, Калачук М.М. - сільський голова
від третьої особи: Багацький Є.Г. - адвокат
встановив: Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Забродівської сільської ради, в якому просить витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Забродівської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 площею 2,476 га., судовий збір покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 23.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.07.2022, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Ратнівське лісомисливське господарство», запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 ГПК України, запропоновано прокурору, позивачу, третій особі у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив із врахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України.
11.07.2022 (штамп на конверті відправлення 08.07.2022) на адресу суду надійшов відзив Забродівської сільської ради на позовну заяву від 08.07.2022 №458/02-28 з доказами його надіслання іншим учасникам справи. Відповідач у відзиві просить суд в задоволенні позову відмовити.
20.07.2022 на адресу суду від третьої сторони - Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» надійшла відповідь на відзив від 19.07.2022 №01-10/317-22.
25.07.2022 на адресу суду від відповідача у справі надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву від 21.07.2022 №488/02-28.
09.08.2022 на адресу суду від третьої сторони - Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» надійшла відповідь на доповнення до відзиву.
15.08.2022 на адресу суду від Ковельської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 11.08.2022 №52/2-822вих-22.
29.09.2022 третьою стороною - ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» клопотанням від 28.09.2022 долучено до матеріалів справи фотокопії проекту та розвитку лісового господарства ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «РАТНЕАГРОЛІС».
10.10.2022 третьою стороною - ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» клопотанням від 07.10.2022 долучено до матеріалів справи фотокопії пояснювальної записки Перспективного плану ведення лісового господарства Ратнівського спеціалізованого лісогосподарського підприємства Волинської області, фотокопії Книги 4 Таксаційного опису, поквартальних сум та загальних запасів насаджень Щедрогірського лісництва Перспективного плану ведення лісового господарства з наявною спірною земельною ділянкою, фотокопії Плану розміщення ягідних , харчової і технічної сировини х наявною спірною земельною ділянкою.
Ухвалою суду від 20.01.2023 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у справі - Державне підприємство «Ратнівське лісомисливське господарство» (Ковельський р-он, смт. Ратне, вул. Богдана Хмельницького, 67 код ЄДРПОУ 45015169) на правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034).
Ухвала суду обґрунтована тим, що відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2021 №889 «Про припинення «Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» припинено ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» . Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2021 №889 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником Державного підприємства «Ратнівське лісове господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 03.01.2023 №09 затверджено передавальний акт Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» із зазначенням активів підприємства.
З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.12.2022 судом додатково встановлено, що Державне підприємство «Ратнівське лісомисливське господарство» є відокремленим підрозділом у формі філії Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
До матеріалів справи долучено Положення про філію «Ратнівське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».
Докази надіслання позовної заяви ДСГП «Ліси України» долучено до матеріалів справи.
08.02.2023 до суду надійшло клопотання Забродівської сільської ради від 07.02.2023 №133/02-28 про виключення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Відповідач зазначає, що згідно з відкритими даними в мережі інтернет ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» не припинене.
В судовому засіданні 14.02.2023 суд звернув увагу відповідача, що ГПК України не передбачено виключення третьої особи з учасників справи. Більше того, суд розглядає справу по суті.
Одночасно, суд звертає увагу відповідача на висновки, зроблені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 № 910/5953/17 про те, що «при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків. Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. … З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП «Донецька залізниця» свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. ... Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями».
В судовому засіданні 14.02.2023 прокурор та третя сторона просили позов задоволити, представники відповідача - позов заперечували повністю. Позиція учасників спору обґрунтована обставинами, що викладені у позові, відзиві, доповненні до відзиву та відповідях на відзив, а саме:
Позиція прокуратури та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Прокурор в позовній заяві стверджує, що дії Ратнівської РДА та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, які полягають у винесенні розпоряджень та наказів (розпорядженням Ратнівської районної державної адміністрації №258 від 20.08.2013 «Про надання дозволу на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», розпорядження Ратнівської районної державної адміністрації №389 від 06.12.2013 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності», Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 № 3-1364/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність») спрямовані на вилучення земельної ділянки лісового фонду з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 площею 2,476 га. та зміну її цільового призначення на землю сільськогосподарського призначення.
Вказані дії потребують вжиття окружною прокуратурою заходів представницького характеру, спрямованих на повернення у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації спірної земельної ділянки.
Прокурор з посиланням на Розпорядження Волинської обласної державної адміністрації №168 від 07.06.2010 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», матеріали базового лісовпорядкування та перспективного плану ведення лісового мисливського господарства Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Ратнеагроліс» стверджує, що спірна земельні ділянка фактично перебуває у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства.
Крім того, в обґрунтування статусу земель саме лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави, а також порядку розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, прокурор звертається до приписів ст.ст. 55, 57, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 8, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, а також висновків ВС в постанові від 13.06.2018 № 278/1735/15-ц та ВП ВС з постанови від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц.
Вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб до 28.05.2021 мав право виключно Кабінет Міністрів України.
Спірну земельну ділянку неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Забродівській сільській раді.
З інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №7792/0/2-22 вбачається, що Кабінету Міністрів України про факт зміни цільового призначення та передачу з державної власності у комунальну земельної ділянки з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003, що фактично перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Ратнеагроліс», стало відомо із запиту Ковельської окружної прокуратури від 25.02.2022 №52/2-338ВИХ-22.
Вирішення питання про вилучення земель лісогосподарського призначення та зміну їх цільового призначення регулювалась ст. ст. 20, 122, 149, 150 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу) була виключною компетенцією Кабінету Міністрів України.
Водночас, документи, на підставі яких Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області видано наказ про передачу земельної ділянки із державної у комунальну власність не містять жодних рішень Кабінету Міністрів України.
Прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 3-1364/15-18-СГ - ОТГ від 21.12.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 20.04.2018 зумовило незаконну передачу земельної ділянки з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 до земель комунальної власності Забродівської сільської ради.
Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі в порушення вимог чинного законодавства невірно визначено категорію землі та її цільове призначення, що обумовило фактичне її вилучення із земель лісогосподарського призначення та подальшу передачу до земель комунальної власності, а також реєстрації права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, витребувавши зазначену земельну ділянку на користь її власника - Волинської обласної державної адміністрації.
На час пред'явлення цього позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 2,476 га з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 наразі зареєстрована на праві комунальної власності за Забродівською сільською радою.
В обґрунтування належності обраного прокурором та позивачем способу захисту - витребування земельної ділянки (віндикаційний позов), в позовні заяві зроблено посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду з постанов від 22.08.2018 № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11.09.2019 № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 02.07.2019 №48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 №911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 №916/1415/19 (пункт 6.13), від 07.11.2018 № 488/5027/14-ц (пункти 95-98), від 14.11.2018 №183/1617/16 (пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 №916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 №19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 №200/606/18 (пункти 63, 74).
Окружною прокуратурою 22.02.2022 на адресу Волинської ОДА надіслано запит №52/2-25З-ВИХ-22 про з'ясування намірів щодо звернення до суду із відповідною позовною заявою за вказаним вище фактом порушення вимог земельного та лісового законодавства.
З отриманої від Волинської ОДА відповіді від 21.03.2022 №258/01-19/2-22 вбачається, що обласна державна адміністрація, висловить позицію щодо питання подання позову після отримання листа від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Оскільки станом на 28.03.2022 з Волинської ОДА додаткова відповідь на запит до окружної прокуратури не надійшла, прокуратурою 31.03.2022 на адресу Волинської ОДА надіслано повторний запит №52/2-283-ВИХ-22 про з'ясування намірів щодо звернення до суду за вищевказаним фактом.
На вказаний запит окружною прокуратурою отримано лист Волинської ОДА №273/01-19/2-22 від 01.04.2022 ідентичного змісту, викладеному у листі Волинської ОДА від 21.03.2022 №258/01-19/2-22, тобто без фактичного визначення позиції Волинської ОДА щодо намірів звернення до суду із позовною заявою про витребування у власність держави в особі Волинської ОДА з незаконного володіння Забродівської сільської ради земельної ділянки з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 площею 2,476 га.
Прокурор зазначає, що вищевказані відповіді свідчать про бездіяльність Волинської ОДА за вказаним вище фактом порушень вимог земельного та лісового законодавства, яка фактично усунулась від захисту порушених інтересів держави.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом, розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся, до суду з позовом, в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.
У вказаній справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу.
Не вжиття заходів до усунення наявних порушень, могло привести до знищення лісу, відтак бездіяльність позивача зумовлювала настання невідворотних негативних наслідків.
Враховуючи викладене, прокурор набув право на представництво, оскільки уповноважений орган - Волинська обласна державна адміністрація, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснює належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовом не звернулася.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Ковельська окружна прокуратура листом №52/2 - 545 від 15.06.2022 повідомила Волинську обласну державну адміністрацію щодо звернення до господарського суду в його інтересах із позовом.
Щодо строків позовної давності, прокуратура у відповіді на відзив зазначає, що за вимогами позовної заяви земельна ділянка з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 витребовується у незаконного володільця - Забродівської сільської ради, яка 15.12.2020 зареєструвала за собою право комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та її обтяжень на підставі незаконних розпорядчих рішень. Таким чином, моментом вибуття спірної землі з державної власності є час реєстрації земельної ділянки за незаконним володільцем - 15.12.2020. Відтак, строки позовної давності не пропущено.
У відповіді на відзив від 19.07.2022 №01-10/317-22 та у відповіді на доповнення до відзиву третя сторона - ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» зазначає, що відносно спірної земельної ділянки (у складі інших земель) розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації №168 від 07.06.2010 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування ДП «СЛАП «Ратнеагроліс». Правонаступником ДП «СЛАП «Ратнеагроліс» є Державне підприємство «Ратнівське лісомисливське господарство», що підтверджується копією наказу ДАЛРУ №594 від 04.10.2021 «Про припинення Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс» та затвердження складу Комісії з припинення», наказу ДАЛРУ №859 від 24.12.2021 «Про внесення змін до складу Комісії з припинення ДП «СЛАП «Ратнеагроліс», наказу ДАЛРУ № 980 від 31.12.2021 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс». До цієї дати спірна земельна ділянка також мала державну форму власності, знаходилась у постійному користуванні Ратнівського МСЛП (Міжгосподарського спеціалізованого лісогосподарського підприємства). Розташування, межі та тип власності були передбачені матеріалами базового лісовпорядкування державних підприємств Ратнівського МСЛП, ДП «СЛАП Ратнеагроліс» та на даний час ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» (правонаступник ДП «СЛАП «Ратнеагроліс»).
Таким чином, ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування 07.06.2010. В редакції діючого на той час Земельного Кодексу України зі змінами від 30.04.2010 (і протягом часу до внесення змін від 01.01 2013) було зазначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами (1), певним місцем розташування (2), з визначеними щодо неї правами (3). Жодної вимоги щодо «внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру» в законі на дату прийняття розпорядження Волинської обласної державної адміністрації №168 від 07.06.2010 не міститься.
Третя особа повідомляє, що станом на 15.12.2020 (дату внесення відомостей відносно спірної ділянки в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) із зазначенням форми власності «комунальна» та власником - Забродівської сільської ради, вказана земельна ділянка з визначеним розташуванням, межами та власником у відповідності до діючого на той час Земельного кодексу України, Лісового кодексу України на підставі матеріалів лісовпорядкування з 2000 року перебувала у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, і на даний час перебуває у постійному користуванні ДП «Ратнівське ЛМГ» та відносилась і відноситься до земель лісового фонду державної форми власності.
До планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, які посвідчують сформованість спірної земельної ділянки як об'єкта цивільних прав (місце, межі, права) відносяться оглядовий план запроектованих господарських заходів Щедрогіського лісництва (лісовпорядкування 2000 року)», перспективний план ведення Лісового мисливського господарства Ратнівського МСЛП за 2001 рік, Книга 4 Таксаційного опису, поквартальних площ та загальних запасів насаджень Щедрогірського лісництва за 2001 рік та інші нові матеріали лісовпорядкування.
Прокуратурою долучено до матеріалів прави разом з відповіддю на відзив копії документів з перспективного плану ведення лісового господарства Ратнівського МСЛП за 2001 рік, копія Розпорядження Ратнівської РДА №214 від 23.09.2002 «Про дозвіл на розробку проекту відведення земель лісового фонду в постійне користування Ратнівському міжгосподарському спеціалізованому лісогосподарському підприємству», копію Розпорядження Волинської ОДА №355 від 12.09.2007 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства у Ратнівському та Любешівському районах».
ДП «Ратнівське ЛМГ» клопотаннями від 28.09.2022, 07.10.2022 долучено до матеріалів справи фотокопії Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Ратнеагроліс», Пояснювальної записки Перспективного плану ведення лісового господарства Ратнівського СЛАП, фотокопії Книги 4 Таксаційного опису, поквартальних сум та загальних запасів насаджень Щедрогірського лісництва Перспективного плану ведення лісового господарства з наявною спірною земельною ділянкою, фотокопії Плану розміщення ягідних , харчової і технічної сировини х наявною спірною земельною ділянкою.
Позиція Забродівської сільської ради:
Забродівська сільська рада позовні вимоги не визнає повістю.
Відповідач з посиланням на ст. 79-1 ЗК України зазначає, що в 2013 році за результатами проведення Головним управлінням Держземагенства у Волинській області інвентаризації було сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 площею 2, 476 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та внесено запис до Державного земельного кадастру 07.11.2013.
Відтак, 07.11.2013 спірна земельна ділянка сформована вперше із відповідним цільовим призначенням.
Оскільки позовні вимоги прокурора побудовані на твердженні щодо незаконності зміни цільового призначення земельної ділянки у 2013 році, то до даних правовідносин потрібно застосувати позовну давність.
Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сформованості іншої земельної ділянки, аніж спірної.
Забродівська сільська рада вважає законними рішення, зокрема, наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 №3-1364/15-18-СГ, рішення Забродівської сільської ради №2/14 від 24.12.2020, якими спірну земельну ділянку передано у комунальну власність земельну ділянку державної власності с/г призначення. Жодних заходів щодо визнання відповідних рішень незаконними не вживалось.
Матеріали базового лісовпорядкування та перспективного плану ведення лісового мисливського господарства, на які посилається прокурор в обґрунтування лісогосподарського призначення спірної земельної ділянки, є внутрішніми документами підприємства.
Забродівська сільська рада звертає увагу суду, що норма пункту 5 Розділу VIII Прикінцевих Положень Лісового кодексу України про те, що до здійснення державної реєстрації державними лісогосподарськими підприємствами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування поширюється на земельні ділянки, передані до 25.10.2001 на праві постійного користування саме державним лісогосподарським підприємствам.
Жодних належних доказів щодо передачі у постійне користування спірної земельної ділянки державному лісогосподарському підприємству до 25.10.2001 позивачем не надано.
Забродівська сільська рада, зазначає, що Ратнівське МСЛП не являлося державним лісогосподарським підприємством, а є діючим підприємством, не перебуває в процесі припинення, являється колективним підприємством недержавної форми власності, ДП СЛАП «Ратнеагроліс» не є його правонаступником.
Норми п. 5 Розділу VIII Прикінцевих Положень Лісового кодексу України не закріплюють будь-яке право ДП «Ратнівське ЛМГ» на спірну земельну ділянку.
Зміни цільового призначення земельної ділянки з моменту її формування у 2013 році і по даний час не відбувалося, її цільове призначення було і залишається - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовище), дії ДП «Ратнеагроліс» спрясовані на вилучення земельних ділянок с/г призначення та незаконну зміну їх цільового призначення є грубим порушенням інтересів держави.
У доповненні до відзиву Забродівська сільська рада звертає увагу суду, що розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 07.06.2010 №168 не надано земельні ділянки в постійне користування та не закріплене таке право за лісогосподарським підприємством, а лише надано дозвіл ДП СЛАП «Ратнеагроліс» на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування. Також, в долучених до справи копіях вказаного документу жодним чином не згадується про спірну земельну ділянку.
Відтак, розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 07.06.2010 №168 не може бути та не є належним доказом права постійного користування лісогосподарським підприємством спірною земельною ділянкою.
В даній справі відсутні будь-які документи як належні докази, які б підтверджували про передачу державному лісогосподарському підприємству земельних ділянок на праві постійного користування.
Заслухавши пояснення прокурора, представника третьої сторони, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
На клопотання Головного управління Держемагенства у Волинській області від 20.08.2013 №01-01-14/3634 розпорядженням Ратнівської районної державної адміністрації №258 від 20.08.2013 «Про надання дозволу на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» Головному управлінню Держземагенства у Волинській області дозволено проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах Ратнівського району (Т. 1, а. с. 39-40).
Розпорядженням Ратнівської районної державної адміністрації №389 від 06.12.2013 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності» затверджено матеріали інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності загальною площею 8013,8000 га, розташованих за межами населених пунктів на території сільських та селищних рад Ратнівського району Волинської області згідно з додатком (Т. 1, а. с. 41-42).
У відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла до 27.05.2021) розпорядження земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів, в т.ч. спірною земельною ділянкою площею 2,476 га з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 в період із 06.02.2013 по 21.12.2018 здійснювало Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 № 3-1364/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Забродівській сільській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3540,9651 га, які розташовані за межами населених пунктів Видраницької, Забродівської, Поступельської, Річицької та Щедрогірської сільських рад Ратнівського району згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, що додається (Т. 1, а. с. 43-45).
Серед вказаних земельних ділянок на території за межами населених пунктів передано у комунальну власність спірну земельну ділянку площею 2,476 га з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003.
Відповідно до інформації із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 зареєстрована у вказаному кадастрі 15.12.2020, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - землі сільськогосподарського призначення (Т. 1, а. с. 22).
У подальшому Забродівська, Замшанівська, Видраницька, Поступельська, Річицька, Щедрогірська сільські ради, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області» увійшла до складу територіальної громади Забродівської сільської ради.
Рішенням Забродівської сільської ради № 2/14 від 24.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Забродівською сільською радою прийнято у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3540,9651 га, які розташовані за межами населених пунктів Видраницької, Забродівської, Поступельської, Річицької та Щедрогірської сільських рад Ратнівського району, в тому числі спірну земельну ділянку площею 2,476 га з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 (п. 246 додатку) (Т. 1, а. с. 38, 45).
На підставі згаданих документів, а саме: наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 № 45 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 № 3-1364/15-18-СГ - ОТГ державним реєстратором виконавчого комітету Забродівської сільської ради 15.12.2020 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55797723, відповідно до якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 із зазначенням форми власності - комунальна, власник - Забродівська сільська рада (Т. 1, а. с. 21).
Одночасно до матеріалів справи долучено лист Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс» від 29.11.2021 №01-04/485-21 відповідно до якого лісогосподарським підприємством шляхом звіряння даних Публічної кадастрової карти, реєстру речових прав з картографічними матеріалами лісовпорядкування встановлено випадки відчуження та накладення на територію лісового фонду підприємства земельних ділянок загальною площею 16, 27 га, серед інших, земельної ділянки з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 на землі Щедрогірського лісництво (квартал 32 виділу 20) (Т. 1, а. с. 23-34).
Згідно матеріалів базового лісовпорядкування, а саме оглядового плану запроектованих господарських заходів Щедрогірського лісництва (лісовпорядкування 2000 року) та перспективного плану ведення Лісового мисливського господарства Ратнівського МСПЛ (правонаступником якого було СЛАП «Ратнеагроліс», яке приєднано до ДП «Ратнівське ЛМГ», а в подальшому ДСГП «Ліси України») за 2001 рік, книга 4 «Таксаційного опису, поквартальних площ та загальних запасів насаджень ІЦедрогірського лісництва», які є складовою Проекту організації ведення лісового господарства Ратнівського МСПЛ за 2001 рік, земельні ділянки площею 0,6 га та 2,8 га в кварталі 32 виділи 19-20 відповідно, належали до земель лісового фонду (Т. 1, а. с. 27-33).
Розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації № 168 від 07.06.2010 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (Т. 1, а. с. 59-60) надано дозвіл державним підприємствам в тому числі і «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс» на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення лісового господарства, в тому числі ДП «СЛАП «Ратнеагроліс» на території Щедрогірської сільської ради площею 276, 3 га.
Пунктом 2 Розпорядження зазначено про те, що відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення лісового господарства здійснити у порядку, визначеному статтями 122, 123 Земельного кодексу України, статтею 50 ЗУ «Про землеустрій» та статтями 16-18 Лісового кодексу України.
Ковельська окружна прокуратура надіслала до Виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» лист від 07.02.2022 №52/2-134 з проханням надати інформацію чи відноситься серед інших спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 до земель лісового фонду із зазначенням виділу, кварталу, лісництва, лісового господарства, а також реквізитів правовстановлюючих документів та рішень органів влади, якими вказані землі передано у користування лісогосподарським підприємствам (Т. 1, а. с. 64).
У відповідь на цей лист Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання ВО «Укрдержліспроект» супровідним листом від 14.02.2022 №137 надало фрагменти з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів ДП «Ратнівський лісгосп» і межами їх таксаційних виділів відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2012 та межами спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 (Т. 1, а. с. 65).
Фрагмент з публічної кадастрової карти України щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 зроблений за даними базового лісовпорядкування 2015 року Щедрогірського лісництва ДП «СЛАП» РАТНЕАГРОЛІС» станом на 07.02.2022.
Згідно з відповідною інформацією земельна ділянка з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 накладається на квартал 32 та віднесена до земель лісового фонду.
Належність вказаних земель Щедрогірському лісництву ДП СЛАП «Ратнеагроліс» підтверджується матеріалами Проекту організації ведення лісового господарства даного підприємства за 2016 рік, яким затверджено План лісонасаджень ДП СЛАП «Ратнеагроліс» за 2015 рік, зокрема на земельну ділянку площею 3,5 га в 32 кварталі 20 виділу (Т. 1, а. с. 30-33).
До матеріалів справи також долучено Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Ратнеагроліс» (із зазначенням переліку кварталів 26-38 до Щедрогірського лісництва) (Т. 1, а. с. 195-226), Пояснювальної записки Перспективного плану ведення лісового господарства Ратнівського СЛАП, фотокопії Книги 4 Таксаційного опису, поквартальних сум та загальних запасів насаджень Щедрогірського лісництва Перспективного плану ведення лісового господарства з наявною спірною земельною ділянкою, фотокопії Плану розміщення ягідних, харчової і технічної сировини з наявною спірною земельною ділянкою шляхом позначення кварталів для ідентифікації відповідної земельної ділянки на картах, що відносяться до земель лісового призначення Ратнівського СЛАП (Т. 1, а. с. 236-251).
З листа ДП «Ратнівське ЛМГ» №01-10/93-22 від 10.02.2022 вбачається, що згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України №594 від 04.10.2021 «Про припинення державного підприємства «Спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства Ратнеагроілс» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено ДП СЛАП «Ратнеагроліс» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство». Відповідний наказ долучено до матеріалів справи (Т. 1, а. с. 47-58). До матеріалів справи долучено також Передавальний акт балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше ДП «Ратнеагроліс», яке координується Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства від 28.12.2021, затверджений Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 31.12.2021 №980, відповідно до якого голова та члени комісії з припинення ДП СЛАП «Ратнеагроліс» провели безоплатну передачу активів та пасивів ДП СЛАП «Ратнеагроліс» на баланс Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» станом на 24.12.2021. Правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обовязків ДП СЛАП «Ратнеагроліс» після його припинення шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДП «Ратнівське ЛМГ» переходить до ДП «Ратнівське ЛМГ», серед іншого, матеріали лісовпорядкування. До державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство» як правонаступника переходять речові права на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП СЛАП «Ратнеагроліс».
Спірна земельна ділянка передана від ДП «СЛАП «РАТНЕАГРОЛІС» до ДП «Ратнівське ЛГ» на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України №980 від 31.10.2021 «Про затвердження передавального акту Державного підприємства «Спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «РАТНЕАГРОЛІС» (Т. 1, а. с. 53).
В ході обстеження земель лісового фонду Щедрогірського лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ» у кварталі 32 виділі 20, здійсненого 21.04.2022 працівниками ДП «Ратнівське ЛМГ» з'ясовано, що спірна земельна ділянка, яка віднесена до категорії земель лісогосподарського призначення, являється біогалявиною (використовується для випасання та харчування мисливської фауни). Площа ділянки частково самозаліснена на 50%, склад насадження 9Сз1Бп, насадження різновікові (приблизно від 1 до 40 років).
Відповідно до відомостей з публічної карти України на території даної земельної ділянки виділено ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 0724286400:06:001:0003, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Виділена ділянка повністю накладається на земельну ділянку, яка обстежується.
Проведеним оглядом вказаної ділянки будь-яких ознак ведення в її межах сільськогосподарських робіт чи будь якого іншого нецільового втручання не виявлено.
Вказана земельна ділянка знаходиться під постійним моніторингом працівників державної лісової охорони на підставі матеріалів базового лісовпорядкування з 2000 року і по даний час (Т. 1, а. с. 34).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 1 Лісового кодексу України вказано, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 5 Лісового кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Статтею 9 вказаного Кодексу передбачено, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.
У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку.
Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Пунктом 5 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, в редакції, чинній до 16.01.2020, визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі № 278/1735/15-ц.
Така ж позиція висловлена в постановах ВП ВС від 14.11.2018 №183/1617/16 та від 23.10.2019 №488/402/16-ц.
В силу положень ст.ст.19, 57 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України, спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та повинна використовуватись для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.
В порушення приписів ст. ст. 17, 31 ЛК України та ст.ст. 20, 122 ЗК України Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області без погодження із розпорядником земельних ділянок - Волинською обласною державною адміністрацією передано земельні ділянки лісогосподарського призначення, які на праві постійного користування належали/належать ДП СЛАП «Ратнеагролім», яке реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство», яке в свою чергу, реорганізовано шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», з державної у комунальну власність зі зміною їх цільового призначення на землі сільськогсподарського призначення, в той час коли передача земель для ведення лісового господарства із державної в комунальну власність відбувається за рішенням відповідної обласної державної адміністрації.
Тобто інвентаризація земель проведена ГУ Держгеокадастру у Волинській області не правомірно, без дотримання приписів Лісового кодексу та Земельного кодексу, в частинах користування, розпорядження лісовими угіддями. У зв'язку з цим і зміна цільового призначення спірної земельної ділянки на сільськогосподарське також визначено незаконно.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 7 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України у відповідь на запит Ковельської окружної прокуратури листом від 06.05.2022 №3078-22 повідомив, що КМУ рішення про передачу із державної у комунальну власність земельної ділянки із кадастровим номером 0724286400:06:001:0003, що перебувала у користуванні ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс» не приймалося. Про факт зміни цільового призначення та передачу із державної у комунальну власність спірної земельної ділянки Секретаріатові КМ стало відомо із запиту Ковельської окружної прокуратури (Т. 1, а. с. 63).
Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що зміну цільового призначення спірної земельної ділянки державної власності (з лісогосподарського призначення на сільськогосподарське) було здійснено за відсутністю рішення відповідного органу та проекту землеустрою щодо її відведення, а також без погодження з Кабінетом Міністрів України.
Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області фактично прийнято рішення про зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення з подальшою передачею їх у комунальну власність.
Земельна ділянка знаходиться в межах земель Ратнівського лісомисливського господарства, яке станом на день розгляду справи є філією Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у зв'язку з чим, зміна її цільового призначення та передача у комунальну власність є незаконною, суперечить матеріалам лісовпорядкування та не відповідає ст. 20 Земельного кодексу України та ст. 57 Лісового кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту (статті 15, 16 ЦК).
Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
За приписами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.
Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма ч.1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387 та ст. 388 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц.
Отже, власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися вказаним майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 916/3727/15).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.
Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пунктах 95-99 постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.
Отже, судове рішення про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно виключно у разі, якщо право власності на це майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Даний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц.
З огляду на те, що уповноважений орган згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003, як земельної ділянки лісогосподарського призначення, не надавав, процедура зміни цільового призначення лісових земель не проводилась, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника не з його волі. Тому вимога про витребування земельної ділянки на користь держави в особі Волинської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Забродівської сільської ради є правомірною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Твердження відповідача про чинність наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 №3-1364/15-18-СГ не приймається судом.
Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) від 21 листопада 2021 №359/3373/16.
Щодо необхідності застосування строків позовної давності, про що зазначає відповідач у відзиві, суд погоджується з позицією прокуратури про те, що за вимогами позовної заяви земельна ділянка з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 витребовується у незаконного володільця - Забродівської сільської ради, яка 15.12.2020 зареєструвала за собою право комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та її обтяжень. Таким чином, моментом вибуття спірної землі з державної власності є час реєстрації земельної ділянки за незаконним володільцем, у якого витребовується майно - 15.12.2020. Відтак, загальний трирічний строк позовної давності, який застосовується до віндикаційного позову, не пропущено.
З Державного земельного кадастру також вбачається інформація про те, що дата державної реєстрації права щодо спірної земельної ділянки за Забродівською сільською радою здійснено 15.12.2020, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 є землею сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, власник: Забродівська сільська рада.
Твердження Забродівської сільської ради про те, що Ратнівське МСЛП не являлося державним лісогосподарським підприємством, а є діючим підприємством, не перебуває в процесі припинення, являється колективним підприємством недержавної форми власності що ДП СЛАП «Ратнеагроліс» не є його правонаступником досліджено в мотивувальній частині рішення, зокрема, суд послався на наказ Державного агентства лісових ресурсів України №594 від 04.10.2021 «Про припинення державного підприємства «Спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства Ратнеагроілс» та затвердження складу Комісії з припинення», наказу Державного агентства лісових ресурсів України №859 від 24.12.2021 «Про внесення змін до складу Комісії з припинення ДП «СЛАП «Ратнеагроліс», наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 980 від 31.12.2021 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс», які містяться в матеріалах справи.
Інші аргументи Забродівської сільської ради зводяться до власного тлумачення норми пункут 5 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України та змісту Розпорядження Волинської обласної державної адміністрації № 168 від 07.06.2010.
Однак, суд на підставі сукупності наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципом вірогідності доказів, дійшов висновку, що спірна земельна ділянка має статус земельної ділянки лісогосподарського призначення та належить до земель Ратнівського лісомисливського господарства ДСГП «Ліси України» (квартал 32).
Постановляючи відповідне рішення судом взято до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені в поставні №183/1617/16/16-ц від 14.11.2018 про те, що «встановлюючи на підставі матеріалів лісовпорядкування правовий статус земельної ділянки як такої, що належить до земель лісогосподарського призначення, суди попередніх інстанцій врахували наведені вище приписи законодавства». Мова в даному випадку йде про пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України: до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн. 00 коп. відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Забродівської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0724286400:06:001:0003 площею 2,476 га.
3. Стягнути з Забродівської сільської ради (вул. Лесі Українки, 2, с.Заброди, Ковельський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04334583) на користь Волинської обласної прокуратури (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915)
- 2 481 грн. 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення
складений 21.02.2023
Суддя М. С. Шум