пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
21 лютого 2023 року № 903/160/23
за заявою ОСОБА_1 , с. Охлопів, Волинська обл.
про банкрутство
Суддя Кравчук А. М.
встановив: 09.02.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Призначити керуючим реструктуризацією боргів просить арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича.
Заява обґрунтована не можливістю здійснити погашення боргів з кредиторами в загальній сумі 589 357 грн. 61 коп.
Ухвалою суду від 14.02.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Зобов'язано заявнику не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви та подати суду доказ авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 34 221 грн. 00 коп.
Заявник ухвалу суду отримав 15.02.2023, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 15.02.2023.
Строк для усунення недоліків -по 27.02.2023.
16.02.2023 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків та долучення договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 16.02.2023, доказів сплати авансування винагороди арбітражного керуючого в сумі 7 381 грн. 00 коп.
Пунктом 12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст.30 Кодексу.
Так, ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі. При цьому законом чітко визначається розмір відповідної плати, як гарантія захисту прав арбітражного керуючого.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня складає 2684,00 грн.
Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 40 26
0 грн (2684,00грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 3 місяці виконання повноважень керуючого реструктуризацією).
Положеннями частини 3статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено квитанції про авансування на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області винагороди керуючому реструктуризацією на загальну суму 13 420 грн. 00 коп. (№15 від 11.11.2022 на суму 1 950 грн. 00 коп. № 20 від 09.12.2022 на суму 2 076 грн. 00 коп. №30 від 26.01.2023 на суму 2 013 грн. 00 коп., від 15.02.2023 на суму 7 381 грн. 00 коп. (номер квитанції не читається).
Докази авансування винагороди в сумі 26 840 грн. 00 коп. відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи часткову сплату авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією заявниця зазначає, що між нею та арбітражним керуючим ОСОБА_2 укладений договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 16.02.2023, відповідно до пунктів 3.1, 3.3 якого оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 40 260 грн. за весь строк виконання повноважень ОСОБА_2 , починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 3 місяців в сумі 13 420 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
У заяві про усунення недоліків заявниця обґрунтовує своє право на оплату послуг арбітражного керуючого в обраний спосіб, що відрізняється від визначеного в статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі, з посиланням на згоду арбітражного керуючого та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20, а також на наявну судову практику господарських судів, у яких були відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за наявності укладених договорів про розстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого.
У постанові Верховного Суду, на яку посилається заявниця, зазначено, що законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому, Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов'язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб невстановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Отже, у вказаній справі Верховний Суд зазначає про наявність у господарського суду можливості (а не обов'язку) прийняття в якості альтернативного мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому угоди заявника з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи.
Разом з тим, у договорі про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 16.02.2023 сторонами передбачено не відстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого до реалізації майна боржника, як це визначено в наведеній вище постанові Верховного Суду, а розстрочення платежу на 3 місяці.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 у справі №922/1734/20 зазначив, що виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення від її сплати не вплине на баланс інтересів держави та заявника в цій справі, оскільки є лише платою суб'єкту незалежної професійної діяльності за виконання ним своїх обов'язків. В той же час звільнення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абзац 5 частина 2 статті 3 КУПБ).
Обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не містять умов та не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди керуючому реструктуризацією при поданні заяви та вирішенні судом питання про її прийняття до розгляду. Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди керуючому реструктуризацією чинним законодавством України не передбачено (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).
Суд звертає увагу на те що, ні нормами Кодексу України з процедур банкрутства, ні будь-якими іншими нормами чинного законодавства не передбачено розстрочення авансування винагороди арбітражному керуючому.
Крім того, в ухвалі суду від 14.02.2023 суд звернув увагу на те, що боржником не надано належних та допустимих доказів можливості в подальшому здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого у справі про її неплатоспроможність.
В заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначила, що може вчасно здійснити оплату відповідних послуг, а арбітражний керуючий вчасно отримати винагороду, визначену законом. Проте заявницею так і не надано належних доказів на підтвердження того, що заявниця має взагалі можливість сплатити грошову винагороду арбітражному керуючому у розмірі 13 420 грн. 00 коп. щомісячно на депозитний рахунок суду на протязі двох місяців.
З поданого ОСОБА_1 проекту плану реструктуризації боргів вбачається, що витрати боржниці перевищують дохід, а саме різниця між доходом та витратами боржниці (в місяць) становить -5 236 грн. 50 коп.; у боржника відсутнє будь яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність, грошові кошти на рахунках, доходи, про що боржником особисто зазначено у заяві про відкриття провадження у справі та підтверджено відповідними довідками.
Таким чином, ОСОБА_1 не надано доказів спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору.
Твердження заявниці, що норма абзацу 6 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства обмежує її право на звернення до суду, лежить поза компетенцією господарського суду, оскільки у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того не приймаються судом посилання заявниці на висновки викладені у постанові апеляційного господарського суду, а також прохання боржниці врахувати позицію господарських судів першої інстанції, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд керується виключно законом та враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 236 ГПК України).
Суд дійшов висновку про те, що договір на оплату праці від 16.02.2023 не може бути прийнятим судом у якості належного доказу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому.
Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів авансування винагороди арбітражного керуючого в сумі 26 840 грн. 00 коп., судом встановлено, що недоліки заяви про неплатоспроможність заявником не усунуті.
Згідно з ч.4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що заявницею ОСОБА_1 недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, суд вважає за необхідне повернути заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявнику без розгляду.
Крім того, судом враховано, що ухвалами Господарського суду Волинської області №903/891/22 від 01.12.2022, №903/975/22 від 29.12.2022 заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернуті без розгляду у зв'язку з відсутністю доказів авансування винагороди арбітражного керуючого.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 176, 234-235 ГПК України, господарський суд-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 від 08.02.2023 про неплатоспроможність боржника повернути без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 21.02.2023.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя А. М. Кравчук