пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
20 лютого 2023 року Справа № 903/175/23
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши
заяву ОСОБА_1
особа, яка отримає статус відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Британія Хол 9А”
про забезпечення позову до його подання
встановив:
14.02.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання шляхом заборони Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Британія Хол 9А”, державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь яких змін до відомостей про юридичну особу ОСББ “Британія Хол 9А” на підставі рішення позачергових загальних зборів ОСББ “Британія Хол 9А”, оформленого протоколом від 31.01.2023.
При обґрунтуванні заяви вказує, що він є співвласником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , у якому йому належать на праві власності приміщення за номерами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , 128, 130, 131, 131,132, 133, 134,135,136, 138, 139. 11.02.2023 дізнався про те, що ініціативною групою 31.01.2023 були зібрані та проведені загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Британія Хол 9А" (далі - ОСББ), одним із питань порядку денного на яких було обговорення та затвердження змін до ст.7 розділу ІІІ Статуту ОСББ, а саме: замість норми, за якою кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку встановлюється норма, за якою кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі всіх квартир та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Вважає, що такі зміни у разі реєстрації істотно порушують права заявника як співвласника житлового будинку щодо участі в управлінні ОСББ, оскільки обмежують кількість голосів, якими він має право впливати на рішення, що приймаються. Звертає увагу суду, що йому як співвласнику будь-яке повідомлення під розписку чи рекомендованим листом не вручалось, про загальні збори його повідомлено не було, у зв'язку з чим він не брав участі у їх проведенні. Вказане є порушенням п. 5 Розділу III Статуту ОСББ, ч. 4 ст. 6 та ч.3 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Вважає, що оскільки про час, місце та порядок денний заявника повідомлено не було, ОСББ порушило його право, визначене п. 6 розділу III Статуту ОСББ. Предметом майбутнього позову вказує вимогу про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом від 31 січня 2023 року. У той же час вважає, що є наявні підстави для забезпечення позову до подачі позовної заяви у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, оскільки рішення загальних зборів від 31 січня 2023 року буде підставою для державної реєстрації змін до Статуту ОСББ, що потягне за собою прийняття нових рішень загальними зборами за іншою процедурою підрахунку голосів навіть у випадку наявності не вирішеного судового спору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023 розгляд заяви розподілено судді Кравчук А. М..
Ухвалою суду від 15.02.2023 заяву ОСОБА_1 від 13.02.2023 про забезпечення позову до його подання прийнято до розгляду суддею Кравчук А. М., розгляд заяви призначено у судовому засіданні 16.02.2023, зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Британія Хол 9А” до 16.02.2023 подати суду: рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Британія Хол 9А”, оформлене протоколом від 31.01.2023.
16.02.2023 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Британія Хол 9А” через відділ документального забезпечення та контролю суду подало заперечення щодо заяви про забезпечення позову до його подання в якому просить відмовити у задоволенні заяви при цьому вказує, що заява є безпідставною та передчасною, оскільки станом на 15.02.2023 ще триває проведення письмового опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Відповідно протокол загальних зборів з результатами голосування не сформовано, інформації про прийняті (чи неприйняті) рішення на даний час об'єднання немає. Крім того звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом прийняти участь у загальних зборах об'єднання 31.01.2023 та у письмовому опитуванні серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Рішення загальних зборів об'єднання оформлене протоколом від 31.01.2023 згідно вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Британія Хол 9А» буде оприлюднене і заявник ОСОБА_1 , як співвласник будинку, буде мати право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Дані заперечення приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.02.2023 заявлено та задоволено самовідвід судді Кравчук А. М. від розгляду заяви ОСОБА_1 , особа, яка отримає статус відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Британія Хол 9А” про забезпечення позову до його подання (справа №903/175/23); матеріали заяви по справі №903/175/23 передано уповноваженій особі апарату Господарського суду Волинської області для подальшого вирішення питання про проведення повторного автоматизованого розподілу заяви у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023 розгляд заяви розподілено судді Вороняку А. С..
Згідно ст. 136 Господарського процесуального кодексу України(далі- ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2,4 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Тобто, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2,5,6,7 ст.137 Господарським процесуальним кодексом України).
Підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Суд враховує, що позивач має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру(про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом від 31 січня 2023 року), судове рішення, у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення майбутнього позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Вказаний правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Згідно зі ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.ст. 76-78 ГПК України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Вирішуючи ж питання забезпечення позову у даному випадку, суд повинен перевірити свої дії на предмет відповідності Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого Протоколу до неї у розрізі дотримання прав учасників справи та незалучених до справи осіб, гарантованих статтею 6 Конвенції "Право на справедливий суд" та права на мирне володіння майном.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як зазначалося вище, у рішенні від 29 червня 2006 року Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження своїх доводів про необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник долучив до своєї заяви копію редакції(проект) статуту ОСББ "Британія Хол 9А", копію листа ОСОБА_2 від ОСОБА_3 та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.12-81).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини 1 та 2 ст. 91 ГПК).
Підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми документу, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення його виконавця, а також забезпечувати його ідентифікацію.
Суд оцінивши подані заявником докази (редакція (проект) статуту ОСББ "Британія Хол 9А", лист ОСОБА_2 від ОСОБА_3 ) на підтвердження обставин, що викладені у заяві вважає їх недопустимими через відсутність на них підписів їх виконавців.
Жодних доказів факту проведення таких зборів та прийняття на них певних рішень на момент звернення з відповідною заявою до суду матеріали заяви ОСОБА_1 не містять.
Також в поданих матеріалах відсутні докази прийняття рішення ОСББ "Британія Хол 9А" про вчинення будь-яких реєстраційних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ОСББ та докази намагання вчинити такі записи.
Отже, доводи заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити ефективний захист прав та інтересів майбутнього позивача, ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені будь якими належними та достатніми доказами.
Разом з тим, заявником не наведено інших фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернеться до суду, у разі задоволення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи невиконання рішення суду відповідачем без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглянувши доводи(припущення) заявника та дослідивши надані докази, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення до пред'явлення позову.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника.
Керуючись ст.ст.136-138, 140, 234, 235 ГПК України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні заяви від 13.02.2023 ОСОБА_1 про вжиття забезпечення позову (до подачі позову) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 20.02.2023.
Суддя А. С. Вороняк