ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/31717.08.10
За позовомприватного підприємства «Голден-Фарм»
домалого приватного підприємства «Фармація Верде»
простягнення 2 881,81 грн.
СуддяКирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник Погорєлов Д.І. (довіреність від 23.04.2010 року)
від відповідача:не з'явився
Приватне підприємство «Голден-Фарм»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з малого приватного підприємства «Фармація Верде»заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 881,81 грн. (у тому числі 2 444,96 грн. основного боргу; 339,85 грн. інфляційних втрат, 97,00 грн. трьох процентів річних з простроченої суми). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином здійснив розрахунки за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 року порушено провадження у справі № 23/317 та призначено її розгляд на 29.06.2010 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився вимоги ухвал суду не виконав.
Ухвала про порушення провадження у справі та про перенесення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 17.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивач звернувся із вимогою про сягнення з Відповідача заборгованості за поставлені відповідно до видаткових накладних №13593 від 19.12.2008 року та №13767 від 24.12.2008 року товари непродовольчої групи у розмірі 2 881,81 гривень.
Оскільки видаткова накладна №13767 від 24.12.2008 року на суму 633,70 грн. не підписана Відповідачем, інших доказів поставки товару за зазначеною накладною не надано, суд не приймає зазначену накладну як належний доказ поставки товару.
Таким чином, Позивачем було поставлено Відповідачу товари непродовольчої групи на суму 1 811,26 грн., що підтверджується видатковою накладною №13593 від 19.12.2008 року, яка підписана Відповідачем та скріплена печаткою без зауважень та заперечень.
Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, між сторонами фактично було укладено у спрощений спосіб договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Наявною у матеріалах справи видатковою накладною №13593 від 19.12.2008 року підтверджено виконання Позивачем своїх зобов'язань щодо поставки товарів промислової групи. Згідно видаткової накладної №13593 від 19.12.2008 року Відповідач здійснює оплату товару протягом 30 днів з моменту поставки товару, тобто 18.01.2009 року.
Позивач 28.04.2010 року звернувся до Відповідача з вимогою сплатити кошти за поставлені товари. Проте Відповідачем отриману продукцію не оплачено.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Оскільки, факт передачі товару підтверджено відповідною видатковою накладною, строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманої продукції Відповідачем суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 1 811,26 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за видатковою накладною №13593 від 19.12.2008 року підлягають задоволенню у розмірі 239,09 грн., оскільки Позивачем невірно визначено середній індекс інфляції за період нарахувань, який становить 1.132 замість зазначених Позивачем 1.139.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
19.01.2009 - 17.05.20101811.261.132239.09
Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, суд встановив, що вони є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства «Голден-Фарм»до малого приватного підприємства «Фармація Верде»підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з малого приватного підприємства «Фармація Верде»(02105, м. Київ, просп. Миру, 5, кв.63; ідентифікаційний код 22944552) на користь приватного підприємства «Голден-Фарм»(01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 8, кв. 9; ідентифікаційний код 32706692) 1 811,26 грн. (одну тисячу вісімсот одинадцять гривень 26 копійок) основного боргу; 239,09 грн. (двісті тридцять дев'ять гривень 09 копійок) інфляційних втрат; 97,00 грн. (дев'яносто сім гривень 00 копійок) трьох процентів річних; 76,00 грн. (сімдесят шість гривень 00 копійок) державного мита та 175,85 грн. (сто сімдесят п'ять гривень 85 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Повне рішення складено: 19.08.2010 року.